Навчання і виживання в окупації: історія дівчини з Олешок та її родини

Коли у 2022 році місто Олешки на лівому березі Херсонщини опинилося під російською окупацією, Ніні Макаренко було лише 14 років. Попри контроль російських військових та подальші ризики, дівчина продовжила навчатися в українському ліцеї дистанційно. Її мама не припинила працювати в українській освіті, а батько пережив життя в окупації та затоплення після підриву Каховської ГЕС.

Про шлях Ніни та її родини крізь окупацію – читайте у матеріалі.

Перед війною: навчання в Херсоні та родина в Олешках

До початку повномасштабного російського вторгнення Ніна зі своєю родиною жила в Олешках. На той час вона була ученицею 9 класу Херсонського академічного ліцею імені Олега Мішукова і входила до профільної групи “Українська філологія та журналістика”. Ніна майже щодня їздила на навчання до Херсона – її підвозили знайомі або родичі, а часом діставалася громадським транспортом. Водночас мама дівчини, Катерина Макаренко, працювала в українській освіті – викладала математику в Олешківській школі №4. Останні тижні перед 24 лютого 2022 року Ніна, як і її одногрупники, навчалася дистанційно на карантині через поширення COVID-19. Уже за кілька днів Олешки опинилися під контролем російських військових, і замість запланованого повернення до очних занять Ніна разом із родиною опинилися всередині окупованого міста.

Дівчина у 2025 році. Фото Ніни Макаренко

Навчання під окупацією в Олешках: дистанційні уроки, страх і VPN

Після окупації Херсона навчання в ліцеї тривало дистанційно до кінця березня 2022 року. Ніна рідко залишала квартиру, уникала прогулянок і підтримувала поодинокі зв’язки з друзями через месенджери. Дні дівчини проходили між дистанційним навчанням, підготовкою до уроків та відпочинком від напруги навколо. Її батьки постійно їздили за продуктами. 

Тим часом мама Ніни, Катерина Макаренко, викладала дистанційно за українською програмою в школі. Вона підтримувала зв’язок з учнями та намагалася зберегти навчальний процес. Після відмови керівництва закладу освіти працювати за нав’язаними окупаційною владою умовами з вересня 2022 року навчання для учнів відновили в дистанційному форматі. Тоді Катерина продовжила викладати в українській школі, проводячи онлайн-уроки для дітей, які залишалися в окупації або вже виїхали.

.

Ніна з мамою Катериною у 2025 році. Фото Ніни Макаренко

Тоді заняття відновилися і для Ніни. Дівчина згадує, що ніхто не мав знати про її навчання в українському ліцеї та онлайн-роботу мами в школі. За її словами, серед місцевих ходили чутки, що росіяни можуть погрожувати штрафами або навіть вилученням дитини з родини, якщо вона не відвідуватиме російську школу. З часом виникли проблеми зі зв’язком та інтернетом, що ускладнювало навчання. Після блокування росіянами платформи Zoom Ніна завантажувала різні VPN-сервіси, аби мати змогу під’єднуватися до занять у ліцеї. З 9 класу дівчина не мала паперових підручників, тому користувалася ними в онлайн-форматі.

Виїзд з окупації: як родина намагалася врятуватися

Умови життя в Олешках ставали дедалі складнішими, і батьки Ніни намагалися якнайшвидше організувати виїзд з окупації. Катерина Макаренко каже, що з часом викладати та навчатися в окупованому місті ставало дедалі небезпечніше. Протримавшись до початку листопада 2022 року, Ніна разом із мамою залишили Олешки. Їм у цьому допоміг батько Віктор, який відвіз родину до кордону з Кримом, а сам залишився на окупованій Херсонщині. Дорога була довгою та виснажливою: через окуповані території та Росію, а далі через Литву, Латвію та Польщу. Ніна та мама приїхали до Львова 11 листопада 2022 року – саме в день звільнення Херсона. Тоді вони ще сподівалися, що незабаром буде звільнений і лівий берег.

Батько Ніни, Віктор Макаренко, залишався в Олешках до останнього. Після підриву Каховської ГЕС він опинився в шаленому потоці води та врятувався лише завдяки дереву, на якому пробув дві доби. Чоловік розповідає, що російські військові поруч на човні спершу не реагували на нього. Через гуркіт води його ніхто не чув, але згодом, ледве тримаючись, опинився на човні та врятувався.

Ніна із сестрою та батьком Віктором у 2023 році. Фото Ніни Макаренко

Іспити, стрес і переїзд

Упродовж двох років Ніна продовжувала навчатися в ліцеї дистанційно. Улітку 2024-го, після закінчення 11 класу, вона складала вступні іспити НМТ у Львівській області. Дівчина згадує, що підготовка тривала понад рік і супроводжувалася сильним стресом через ситуацію в місті та в родині. Після екзаменів Ніна зустрілася з одногрупниками та класною керівницею Наталією Орловою на невеликій зустрічі в Києві. Тоді вони нарешті побачилися наживо після довгого дистанційного навчання.

Ніна зі свідоцтвом про повну середню освіту біля своєї класної керівниці Наталії. Фото Ніни Макаренко

Наразі батьки Ніни живуть у Львівській області, а дівчина вступила до закладу освіти у Словаччині, де навчається вже другий рік. Тим часом півтора року тому квартиру родини в окупованих Олешках зламали, а речі вкрали. Сьогодні квартира лишається без нагляду, і родина вже не має зв’язку зі знайомими, які стежили за нею.