Хто в Херсоні «тримав» у напрузі чекістів: детективні історії та таємні організації

Чорна шинель, «холодна голова, гаряче серце та чисті руки», найкраща шпигунська організація у світі, завжди «напоготові наган». Такий образ «бравого чекіста» змальовувала своїм громадянам та й іноземцям пропаганда за часів СРСР.

А чи дійсно це так, та хто перевіряв на «міцність» херсонське КДБ? Поїхали розбиратися!

«Детективна історія»

Березень 1966 року. Як «грім серед ясного неба» херсонське КДБ сколихнула звістка про те, що хтось у Херсоні випускає підпільні листівки за допомогою саморобного кліше. Знайшли аж 85 таких листівок. Інформація дійшла не лише до спецслужби, а й до ЦК КП України.

Скандал, диверсія, терористична організація. Ймовірно, такі думки не  давали спокою херсонським чекістам. Незабаром вони знайшли «винуватця», який сколихнув їхній спокій. Ним виявися робітник  бавовняного комбінату  Володимир Гробець. Коли у нього спитали, навіщо чоловік це зробив, відповідь ще більше спантеличила «завзятих та безстрашних» КДБшників своєю кумедністю. Гробець просто начитався детективів та вирішив у таких спосіб перевірити методику роботи чекістів. Що сталося надалі з чоловіком? Як його покарали? Це залишається загадкою.

Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти та допомагай нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

«Раб СРСР» – на лобі

Але ще не й такі «перевірки» випадали на долю чекістів, які, як заповідав Дзержинський, повинні були мати «холодну голову, гаряче серце та чисті руки». Навіть у колоніях суворого режиму їм доводилося «виявляти ворожі ідеологічні елементи», які доволі специфічно засвідчували своє ставлення до радянського режиму.

У 1974 році в одній з колоній Херсона засуджений до 15 років ув’язнення Федор Городников, ймовірно, ідеологічно не зійшовся в поглядах з іншим своїм «колегою» – Валентином Маджугином – та зробив йому татуювання на лобі «Раб СССР». За цю справу також взялися місцеві чекісти. А татуювання, яке зробили доволі професійно, довелося видаляти вже хірургам.

Замало цибульки? Тоді екстрадиція з СРСР

У напрузі КДБ тримали не лише жителі та засуджені в Херсоні, але й іноземці. У 1972 році до Херсона приїхали 20 спеціалістів з Єгипту на суднобудівний завод. Вони розмістилися в готелі «Київ». У квітні 1973 року дев’ятеро іноземців вирушили до ресторану. Нічого не віщувало біди, але, як йдеться в документах КДБ, громадяни союзницької СРСР африканської держави раптово влаштували бешкет: кидали тарілки, погрожували ножами персоналу ресторану та викрикували образи в адресу інших гостей.

До цієї справи, звісно, долучили херсонських чекістів, які спробували «розібратися». Як тут не «розібратися», якщо це стосується іноземців та “пахло” міжнародним скандалом. За даними КДБ, інцидент стався через те, що офіціанти начебто подали на стіл мало зеленої цибулі. Іншої версії у справі не було вказано. Звістка про цей скандал докотилася до Москви. І «ініціатора» бешкету за указкою вже КДБ при Раді міністрів СРСР депортувати з території держави.

«Полювання» на «троцькістів» 

Неможливо не згадати, коли йдеться про радянську спецслужбу, період великого сталінського терору. Тоді чекісти надзвичайно вміло вигадували «терористичні», «націоналістичні» або «троцькісто-есерівські» організації, які “викривали” на території всього СРСР. На жаль, ці процеси не обійшли й Херсонщину.

1938 рік. У місцевих чекістів знову «паніка» та «справа століття»! Виявлено «величезну білогвардійсько-есерівську повстанську організацію». І тут вони, ймовірно, вже не розмінюватися на дрібниці. “Приписали” до неї колишніх царських офіцерів, «петлюрівців», політичних бандитів та «куркульські елементи».

Чекісти начебто виявили членів цієї організації на території тодішнього Херсонського, Березнегуватського, Снігурівського, Цюрупинського та Скадовського районів. У справі КДБ йдеться про 12 загонів та 250 людей, яких затримали за “участь у повстанській організації”.  

Чи дійсно це було так? Достеменно невідомо. Але всі ми чули про методи сталінських чекістів! Тому тут, ймовірно, могли потрапити під «гарячу руку» й невинні люди. Але кого це цікавило. НКВД потрібно було «знайти та виявити антирадянські елементи», бо є план, а його треба виконувати.

Головне, в які б тоді кумедні ситуації не потрапляла радянська спецслужба, її співробітники були справжніми карателями та інструментом радянської верхівки, яка знищувала власне населення. Як би там не хотіли нинішні очільники Кремля повернути СРСР, використовуючи ностальгію за «ковбасою за 2.20», українці довели та продовжують доводити, що повертатися туди не збираються…