Вічна пам'ять Катерині Вікторівні Гандзюк

Страшна звістка сьогодні, як грім серед ясного неба, до болю вразила кафедру державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ: померла наша Катя, Катя Гандзюк...

Випускниця нашої магістратури за спеціальністю "Державна служба", 2013 року вона отримала диплом з відзнакою. Наступного року я рекомендував її на навчання до аспірантури Національної академії державного управління при Президентові України, яку Катя успішно закінчила, підготувавши до захисту кандидатську дисертацію.

Якось перебуваючи в НАДУ, зайшов на кафедру й запитав завідувачку професора Грицяк Н.В.: " Як тут моя Катруся?" "Одне слово: молодець! - відповіла Наталя Вітіславна. Про нашу розмову передав Каті. Вона лише посміхнулася...Кілька разів наполягав на прискоренні захисту, бо не встигнемо. А вона все посміхається: ось зараз завершу надважливу справу і на захист! Не встигли...

Що то за справа, можна лише догадуватись тепер, коли з нею трапилася страшна біда.

Ще в минулу середу, читаючи лекцію про запобігання корупціі для публічних службовців області й міста , добрим словом згадав Катю, коли вона досконало переклала привезений мною із США закон про корупцію, який ми всі разом вивчали на занятті. Згадав і побажав Каті якнайскорішого одужання...

А ще згадується, коли 2012 року Катя разом з молодіжними лідерами побувала в Албанії. " Що привезти на кафедру?' - запитала Катерина в мене. "Привези, якщо зможеш, великий прапор Європейського Союзу, - відповів я. І таки привезла!

Як ми всі разом тоді мріяли про євроінтеграцію, про людське життя - без корупції, без брехні, без насилля. Немає Каті. А прапор з її рук гордо майорить на нашій кафедрі. Він до віку нагадуватиме нам про нашу Катю - розумну, ініціативну, справжнього борця за краще життя. Вічна пам'ять Катерині Вікторівні Гандзюк. Царство небесне її світлій душі.

Іван Лопушинський