Втрачена святина Старої Збур’ївки

Віктор Маруняк

Автор

Поширити:

Скопійовано

24 липня 2026 11:04

Фото зі сторінки Віктора Маруняка

Рік тому. 23 липня 2025 року, по обіді. З лісового масиву, що західніше села Чулаківка, з московитської реактивної установки БМ-21 «Град», з різницею в десять хвилин, вирвалися дві ракети з касетними бойовими частинами. Ракети вибухнули, розкидавши свої смертоносні кульки над центральною частиною села. Стріляли свідомо, прицільно, коригуючи удари з безпілотника. Почали горіти городи, будинки, двоє місцевих отримали поранення, а касета вцілила в дах будівлі церкви, яка вигоріла вщент.

Старозбур'ївчани мали те, чого не було у жителів жодного населеного пункту Херсонщини: вони мали у своїй церкві найстаріший діючий іконостас в області. Усі 12 поколінь старозбур'ївчан 250 років зверталися до Всевишнього перед одним і тим самим іконостасом.

У 1776 році в Збур'ївському ретраншементі Елецьким піхотним полком було збудовано дерев'яну церкву з іконостасом, яку освятили на честь полкового свята Святої Трійці. Хоча храм і був гарнізонним, але обслуговував і перших мешканців Колпаківки-Збур'ївська. У 1792 році гарнізон з фортеці вивели, а селу залишили парафіяльну Святотроїцьку церкву.

У 1838 році збудували нову, більшу будівлю церкви. Іконостас ретельно відреставрували й перенесли до нового храму. У 1953 році, коли храм перетворили на сільський клуб, парафіяни знову бережно перенесли іконостас у будівлю, яку облаштували під церкву. Два з половиною століття старозбур'ївчани берегли свою святиню, яка вірою і правдою служила селу. Тільки за першу половину XIX століття (за 50 років) перед цим іконостасом вінчалися 1452 пари збур'ївчан.

Старозбур'ївчани мали те, чого не мав жоден населений пункт Херсонщини... Мали до моменту, коли якийсь орк натиснув на кнопку «Пуск» на своїй установці «Град» у лісовому масиві західніше села Чулаківка.

Віктор Маруняк

Поширити: