Україна подарує Газпрому $12 млрд

А ще, схоже, подарує відомому, але підзабутому вже, пану Фірташу 350 мільйонів кубометрів газу. Більш популярному останнім часом пану Григоришину пару мільярдів гривень на кишенькові витрати. Одним розчерком пера.

Суть історії дуже проста. Як стало відомо 15 вересня, ще 7 вересня пан Степан Кубів, віце-прем’єр-міністр та міністр з питань економічного розвитку підписав наказ по своєму міністерству. І цим наказом він перевів ПАТ “Укртрансгаз” із підпорядкування НАК “Нафтогазу України”, одночасно відповідним чином змінивши статут Укртрансгазу. Якщо цей наказ не буде відмінено найближчими днями, наслідки будуть... власне, я їх опишу – а кожен вирішить сам, який епітет вживати.

Перш за все. Оскільки НАК “Нафтогаз України” Укртрансгаз більше не підпорядкований, то за оцінками юристів, Стокгольмський арбітражний суд резонно скаже: “Підстав для подальшого продовження справи проти Газпрому у нас немає”. Бо саме Нафтогаз представляє інтереси України у процесі проти Газпрому щодо ціни на транзит російського газу нашою територією. Ціна претензій з боку України 12 мільярдів гривень. Майже 25% державного боргу можуть бути автоматично погашені, якщо ці гроші виграти. Але вони будуть повністю втрачені через цей наказ МЕРТу – такі висновки юристів, знайомих з процедурами Стокгольмського арбітражу. Росія аплодує стоячи.

Далі не про Росію. Тепер вже набагато ближче до землі. Черкаський “Азот” – підприємство Фірташа – вже давно намагається відібрати із сховищ 345 мільйонів кубометрів газу, за які давно триває судова тяганина. Досі Нафтогазу вдавалося відстояти державну власність. Схоже, після “зміни влади” ситуація стрімко змінилася: стало відомо, що Укртрансгаз готується “підняти” цей газ (прикрившись черговим “судовим рішенням”). Ціна питання – $70 млн – може не така вже й велика. Але екс-олігарху, який очікує рішення австрійського суду що екстрадиції з Відня до Сполучених Штатів через звинувачення в корупції і багато витрачає на адвокатів, схоже, зовсім не завадять.

Хоча на досягнутому не зупинилися. Темпи робіт просто вражають. Протягом кількох днів з моменту підписання наказу ПАТ “Укртрансгаз” підготував та оголосив у системі ProZorro тендерів на суму 4 мільярди 119 мільйоні гривень на реконструкцію компресорних станцій. Чому тендери оголошені саме зараз? Мабуть, так сталося. Єдиний виробник таких компресорних станцій в Україні – підприємство, що належить пану Григоришину СМНВО ім. Фрунзе. Важко сказати, якою буде фінальна ціна на цих тендерах. Можна пригадати аналогічну історію з електричними трансформаторами, коли Укренерго намагався купити їх вдвічі дорожче реальної ціни, яка пізніше – виключно через публічний тиск активістів – таки була встановлена. Схоже, тут підтримка державницької позиції активістами вкрай необхідна – інакше вартість компресорних станцій може виявитися просто захмарною. Виглядає так, що Константін Іванович знайшов таки спосіб компенсувати собі “моральні втрати” на трансформаторах.

Цікава при цьому є одна обставина. Наказ, підписаний паном Кубівим і виданий “на гора” МЕРТом протирічить рішенню Кабінету Міністрів від 1 липня цього року, коли було затверджено план реструктуризації (unbundling) Нафтогазу на виконання вимог 3-го пакету європейської Енергетичної Хартії. В якому чітко прописано зовсім інший механізм реструктуризації, інша схема його проведення – погоджена із всіма іноземними партнерами та контрагентами. Саме через порушення цього порядку один з великих кредиторів Нафтогазу – Європейський Банк Реконструкції та Розвитку – вже заявив про “сильне занепокоєння” з приводу можливого дефолту НАК “Нафтогаз України” із всіма наслідками, що з того витікають.

Так само представники Світового банку – поки що в приватних розмовах, але тим не менш – кажуть, що вже запланований і в думках потрачений кредит на закупівлі газу Україна, при новому “форматі” роботи газотранспортної системи, може й не отримати. Все це – прямо перед початком опалювального сезону. І якщо Нафтогаз не докачає газ у сховища – а вугілля цього року в Україні взагалі майже не запасли – то взимку маємо всі шанси масово перейти на відновлювальне біопаливо – себто на дрова. Всією країною.

Олександр Харченко