Трохи зачепила тема відносин батьків і дітей
Їду я у п"ятницю додому автобусом. Поруч мене сидить молода мама, десь до 30 років, і біля неї шестеро дітей.
Старшенькому мабуть десь 8 рочків, а найменшому до року. Мама циганочка, якщо я не правильно висловилась, то вибачте. Але я от про що хотіла написати. Дітки всі спокійні, оченята світяться, а мама з ними спілкується наскільки ласкаво, ніжно, менших постійно пригортає, старшенькі з ними заграють, просто приємно було дивитися, як вона ладить з дітворою.
Їду я з Херсона у суботу. Стою коло мами і тата такого ж віку, у яких хлопчик, якому десь до двох рочків. Сидіти дитинці у мами незручно, він спробував повернутися. Мама як гаркне: сядь спакойна, і гепнула дитинчам на колінах, аж щось у тої дитини кевкнуло. Ну а татко взагалі прогарчав: ти шо охрєнєл, сядь спокойно, б...
Ось такі спостереження по дорозі додому.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
