Сьогодні мене не пустили до Херсонського обласного краєзнавчого музею

Прийшов о 16.30 подивитися і познімати виставку "Спротив геноциду", яку підготував Український інститут національної пам'яті до Дня вшанування жертв Голодомору.

На моє прохання потрапити до виставкової зали охоронець характерного типу "дядя Вася" відрізав: "Уже нє потрапітє". Чому? - питаю. "Музей закрыт, приходите завтра".

Приєднався ще один чувак з музею і обоє забрехуються мені через раз: то для відвідувачів музей до 16.00, то до 16.30, а для співробітників до 17.00, то нікому вже мене провести (а співробітники?). Короче всі мої намагання законно пройти в культурний храм завершилася нічим.

Пам'ятаю ще студентом в цьому ж музеї срана інтелігенція дивилася на мене, як на марсіанина, коли прийшов переглянути виставку про історію УПА на Півдні і Сході України. Мовляв, звідки ти тут узявся, казачок западенський. Та багато херсонців про "славу" керівництва цього музею знає давно. Тільки от нема кому там лад навести і з припадаючого пилом антикваріату зробити креативний культурний простір. 

Знаєте в чому тут річ? Деякі люди хворіють на загострену форму ссср. Їм притаманні симптоми нє пущать, командувать шваброю, впадати в приступи бюрократії і дозволяти фотографувати тільки з дозволу дирехтора. Вони ностальгують за часами своє однакової для всіх молодості, коли не було оцих геїв, сексу і бандер, ковбаса по 2.20 і взагалі сонце яскравіше світило. А тут кон'юктура вимагає виставку про якийсь голодомор, звідки він тут узявся, поставити. А воно впадло на 100 доларів зарплати сидіти до 17.00, а тим більше когось пускати, а ще й журналістів. Написати про музей і виставку у всеукраїнській газеті? - а нафіг воно нада, завтра прійдьош. 

Так от яка мораль. Совкодрочери мають зрозуміти, що їх вєлікая родіна давно лопнула і накрилася хорошим мєдним совєцьким тазіком. Особисто я хочу жити в країні, де бюджетна організація "заточена" на відкритість і взагалі магніти на вході ставить, аби туди прийшли відвідувачі. 

Прошу Світлану Думинську пояснити працівникам музею, що працювати треба до 17.00, а якщо буде потрібно - і на 10 хвилин затриматися, аби у відвідувачів склалося хороше враження про музей, історію, Херсон. 
Volodymyr Viatrovych Taras Bukreev Михаил Подгайный Сергей Дяченко

Ivan Antypenko