Пам'яті Георгія Гонгадзе. Убивство, яке змінило Україну

Новини українських телеканалів заполонили однакові сюжети за участю президента та членів уряду, що дуже нагадують "вісті" з Кремля, якими давно "годують" росіян.

Таким чином нова влада страхується від незручних запитань журналістів і подає вигідну їй картинку. Тиск на центральні телеканали дедалі більшатиме з боку влади і в ефір потраплятимуть лише "правильні" новини. А це може означати, що не за горами – повернення уже призабутих "темників".

Ця заява прозвучала із уст Наталії Лигачової на National media talk. І ще сумніше від того, що ця заява прозвучала 16 вересня – в день 21-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе - людини, яка однією з перших виступила проти "темників", які запускала Банкова.

За намагання протистояти цензурі та авторитаризму його було жорстоко убито режимом Кучми у Таращанському лісі 17 вересня 2000 року.

Згадаймо події, які відбувались в Україні у 2000 році. Тоді здавалось: шлях до авторитаризму Кучми розчищений. Кучма провів маніпулятивний референдум, переформатував парламент, опозиція жорстко переслідувалась, а її представники після погроз та переслідувань починали покидати країну.

Тоді чи не єдиною людиною, яка кинула виклик системі, був Георгій Гонгадзе. Він не боявся критикувати владу у своїх програмах. Коли йому обмежили доступ на телебачення та радіо – створив інтернет-видання "Українська правда".

Він був прикладом для журналістів, які, дивлячись на нього, також починали протистояти системі.

Тому не дивно, що влада його боялася і дала команду вбити. Але цим убивством вони досягнули іншого ефекту. Замість того, щоб залякати людей, воно стало каталізатором акцій протесту.

Після оприлюднення плівок Мельниченка стало зрозуміло, що до вбивства журналіста можуть бути причетні Кучма та тодішній голова Верховної Ради Литвин. Це призвело до каскаду протестів: "Україна без Кучми", "Повстань, Україна", помаранчева революція.

Завжди на цих акціях однією з вимог було знайти убивць та замовників Гонгадзе.

З приходом Ющенка до влади ситуація частково змінилась. Вбивці були арештовані та засуджені. Але замовники і далі гуляють на волі. Попри те, що виконавець Пукач на суді дав свідчення, що ймовірно вказівку давали Кучма, Литвин і Кравченко. І хоча справа по Кучмі у 2010 році розпочалась, її дуже швидко закрили.

Кримінальні справи по замовниках не рухаються. Люди, причетні до убивства, спокійно ходять по землі, відвідують міжнародні форуми і прекрасно там почуваються. З ними ручкаються всі українські президенти. І колишні, і нинішній.

Попри це все, жертва Гії була не марною. Своєю смертю він розбудив українців, не дозволивши встановитись авторитаризму.

Пройшов 21 рік. І, на жаль, маємо констатувати - речі, проти яких був Гонгадзе, знову повертаються. "Темники" від влади. Маніпулювання новинами. Представників опозиції не допускають на канали. Опозиційних депутатів силою виштовхують з парламентської трибуни, не даючи слова.

21 рік тому у схожій ситуації журналісти, громадянське суспільство і опозиційні партії змогли об'єднатися і перемогти авторитаризм.

Чи вийде зараз українському суспільству відстояти свої права, покаже час. Від нашої з вами активності залежить, чи буде у нас в країні свобода слова, верховенство права та демократія чи країну накриє авторитаризм.

Вибір за нами.