Як чехи зробили радянського солдата дисидентом
- Ми там були окупантами. Коли хтось говорить, що воїни-інтернаціоналісти - це герої, мені стає просто смішно, - говорить тесть.
У 1968-му з метою "ліквідації загрози виходу ЧССР з «соціалістичного табору» та подальшого військового союзу з СРСР." (версія комуністів) його відправили до Чехословаччини, у складі радянських військ. Згадує, що побачене в Чехословаччині його сильно вразило. "У них у кожному селі було дуже гарне цивільне кафе, де постійно сиділи люди і спокійно, не поспішаючи, випивали пиво, вино і розмовляли. В наших селах (на Херсонщині) такого тоді не було зовсім. Коли хотілося випити - ходили до сільмагу, там нам наливали стакан водки і ми пили, прямо на якихось брудних ящиках. Пам'ятаю, в одному чехословацькому селі прийшли в кафе у військовій формі. Попросили налити вина і тут же його випили, "не відходячи від каси". На нас дивилися як на інопланетян, а ми до інакшого і не звикли. Також вразили умови життя на селі. Мої батьки пахали зранку до вечора у колгоспі. А тамтешні селяни розповідали, що приходять на роботу вранці, уходять ближче до вечора, за графіком. У нас часу на відпочинок ніколи не було, на відміну від чехів".
Також тесть в родині проводить свою тихеньку "антикомуністичну" роботу. Його теща час від часу згадує, "як хорошо було при комуністах". Наприклад, "дешеві продукти".
- Я її питаю: скільки ви копченої ковбаси по 5 руб./кг могли тоді купити на свою місячну пенсію? 50 руб = 10 кг. А зараз? Якщо брати ковбасу по 100 грн. то виходить 20 кг (пенсія - 2000 грн). То як можете казати, що тоді було краще, якщо все навпаки? Кажеш їй це - і задумується. Говорить: "А й вірно, тепер більше ковбаси можу купити, наїстися".
Oleh Baturin
-preview.webp)
