І у Херсонщини є свій Шиндлер. Шведський

Знайомтеся - це Крістофер Хуас (1877-1941), чотири десятиліття викладач у школі та духовний лідер і пастор лютеранської церкви поселення Старошведське (Херсонщина).

Він все зробив, щоб зберегти шведську ідентичність в поселенні над Дніпром, куди були переселені його одновірці-шведи у 1782 році: писав патріотичні вірші, уклав гімн колонії, викладав шведську мову й історію, зберігав релігійну обрядовість за канонами привезених у 18 ст. духовних книжок. Його дружина, громадянка Швеції була поряд, наприклад, у 1900 році відкрила в колонії перший дитячий садочок в губернії. Пастор Хуас оббивав пороги, щоб врятувати шведську колонію від німецької релігійної і мовної експансії, голоду 1921 року, адміністративних впливів радянської влади. У 1922 році, як виняток, без теологічної освіти, Крістофера в Упсалі було рукопокладено у пасторський сан. Церемонію проводив майбутній лауреат Нобелівської премії миру, один з родоначальників екуменізму, голова Шведської церкви - Натан Содерблюм, спеціально для служіння в колонії і на Півдні Росії.

У Крістофера теж був свій "список Шиндлера", але набагато раніше. Курсуючи між Стокгольмом, Петроградом, Харковом, Херсоном - він домігся переселення майже 900 старошведців з радянської Херсонщини на історичну батьківщину.

Саме 1 серпня 1929 року (дата прибуття до Швеції) старошведи України, Канади, Швеції щороку відзначають цей день, як особливий.
Хоча половина старошведів переселилась до Канади чи повернулась до СРСР - Крістофер Хуас залишався пастором кірхи збудованої на острові Гопланд, де проживала більшість переселених старошведів. На Херсонщину він більше не повертався, хоча зміг перевезти в 1929 році дзвони з церкви, які оформив завчасно, як власність Шведського Червоного Хреста. 
Його син залишив спогади про батька, а десь на острові в Балтійському морі до цього часу дзвонять дзвони, які чули і на схилах Дніпра.
Треба писати про цього європейця родом з Херсонщини.

Олександр Шумей