Чому дуже потрібен кризовий центр для жінок
Мали розмову з жіночками з села Херсонської області. Навмисне не буду казати, де знаходиться - це зайве.
Сиділи гортали стрічку укр.нет - натикнулись на анонс громадських слухань стосовно відкриття Кризового центру в Херсоні. Ви би бачили цих жіночок (вони трошки старші за мене), які почали радісно кричати: "Ну нарешті! Боже, хоч якась віддушина!"
Виявилось, що в цьому селі чи не всією громадою рятували жіночку від чоловіка-ката. У них троє дітей: мал-мала-менший. Чоловік бив її, як навіжений. В селі спромоглись тільки на кілька днів покласти її в лікарню, а діточок - до родичів. Працівники соціальних служб розводили руками, а поліція скидала все на те, що "може то у них такі рольові ігри". Тобто поліція в селі розуміється на рольових іграх у ліжку, а заарештувати дебіла, який трощить свою дружину, законних підстав немає! Побої знімали, факт гвалтування посвідчити відмовлялись: яке це гвалтування, коли вони - чоловік і дружина? А далі - прямим текстом: якби зламав що-небудь чи вбив, тоді б посадили, а так - хай гуляються, то вони такі пристрасні просто.
Зараз ця жіночка з чоловіком-катом - їй нема куди йти. Нема куди звертатись. Іноді живе в подруг чи родичів, боїться за дітей. І таких жінок КУПА! Не тільки в селах, а і в містах. Проте купці херсонських депутатів простіше взаконити муніципальну варту, набрану із таких от недоумків-катів, аніж центр, де жертви сімейного насилля отримуватимуть допомогу.
-preview.webp)
