Автостопом з Польщі на Сиваш

Історіями про бажаючих оздоровитися на цілющому озері тут можуть поділитися на будь який смак. Скупатися в унікальному озері в сезон приїжджає безліч людей з Одеси і Миколаєва, Херсона та Полтави - з багатьох регіонів України. Їдуть машинами до Лемурійського озера і Сиваша та йдуть пішки з села - грунтовкою через вітряки або навпростець степом.

Нерідко заходять не туди. "Буває хозяйка [садиби зеленого туризму] дзвоне пізно ввечері, стурбована: "Мій десь загубився". Починають шукати її гостя і з часом знаходять у сусідньому селі: той заблукав у степу, пішов не тією стежиною.

- А приїхав якось один немолодий чоловік. Йому хтось розповів, що Лемурійське озеро неодмінно вилікує його від хвороби, якщо він стане в ньому по коліна і простоїть там з непокритою головою з ранку до вечора. Він слухняно прийшов туди, став у воді і стоїть. Люди захвилювались: сонце у нас дуже пекуче, перебувати без капелюха небезпечно. Вмовляли його вийти на берег дуже довго і марно. Зрештою чоловік втратив свідомість, його доставили до нашої амбулаторії. А там залишилось лише констатувати смерть від сонячного удару і серцевого нападу, - згадує сільський голова.

Також Сергій Кліщевський розповідає, що дуже недобру славу набули на Лемурійському озері пройдисвіти з Нової Каховки. За його словами, якась новокаховчанка організовує групи з бажаючих приїхати оздоровитись у цілющій воді. Гроші з людей - переважно, пенсіонерів - вона вправно збирає, по приїзді висаджує їх неподалік від берега, ще й підбурює влаштовувати скандали з власниками душових кабінок. До аргументів у скандалі підкидається що завгодно, приміром, таке: "ми пенсіонери-ветерани, здобували перемогу в сорок п'ятому, а вам трохи прісної води для нас шкода?" Паломники з Нової Каховки охоче ведуться на цю провокацію і ходять кричать та машуть кулаками. "А ця жінка знай собі рахує гроші і не намагається навіть по-людськи підійти до підприємця домовитись про прийом організованих груп людей. Хоча за купання в озері грошей ніхто не бере: тільки за послуги на території. Таких підприємливих пройдисвітів тут не люблять. Як, мабуть, і всюди".

Oleh Baturin