Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська – Станіслав Олегович Ричка – молодий суддя.
Диплом юриста він отримав у 2004 році в Академії МВС у Дніпропетровську. У 2002 році, тобто ще студентом, він почав працювати на АКзП “Демос”. З 2008 року місце праці невідоме, але відповідно до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців він був зареєстрованим підприємцем та надавав послуги консультування з комерційної діяльності.
Втім у цій сфері майбутній суддя пробув недовго. 2011 року Указом Президента його призначили у Дніпродзержинський заводський районний суд Дніпропетровської області. Отже, суддівський трудовий стаж Станіслава Олеговича близько семи років, пише НАРОДНА ПРАВДА з посиланням на prosud.info.
У судді є дружина, яка займається нотаріальною діяльністю та троє дітей 2011, 2013 та 2015 року народження. Відповідно до декларацій судді, саме дружина є основним джерелом доходів родини.
У 2017 році подружжя заробило 1 066 061 грн, а роком раніше прибуток родини складав 1 260 127 грн.
З 2012 року суддя декларує більш ніж півмільйонний депозит. Відповідно до декларації за 2014 рік, у судді на банківських рахунках було 586 200 дол. США. А у дружини 455 914 грн.
У декларації за 2015 рік депозит судді зріс до 587 тис у. о. Від цього депозиту суддя отримав відсотки у розмірі 257 012 грн.
Вже у деклараціях за 2016 та 2017 роки у родини судді зникають будь-які заощадження і не з’являється якогось майна чи даних про позику, інвестицію чи інші правочини. Тобто майже 600 тис дол. США просто зникли.
Якщо вірити деклараціям судді, то до 2015 року у родини з трьома малолітніми дітьми, непоганими заробітками та величезними заощадженнями не було жодного нерухомого чи рухомого майна. Лише у декларації за 2015 рік з’являється квартира, яку у жовтні 2014 року придбала дружина судді – Юлія Олександрівна. І незважаючи на те, що квартиру придбано у 2014 році, її не було відображено у декларації за 2014 рік.
Однак з декларації судді випливає, що у цій квартирі сім’я не проживає, оскільки їх зареєстрованим та фактичним місцем проживання є Орлівщина. Будь-які права на нерухомість у Орлівщині суддя не задекларував, що також є порушенням антикорупційного законодавства.
Дружина судді є приватним нотаріусом. А особливістю нотаріальної діяльності є необхідність мати нотаріальну контору, де здійснюється така діяльність. До приміщень нотаріальних контор навіть є спеціальні вимоги. Тому Юлія Олександрівна однозначно мала оформляти права на приміщення, де знаходиться її контора. Відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів вона розташована за адресою м. Дніпро, вул. Челюскіна, 3 кв. 13.
Однак у деклараціях судді немає жодної згадки про цю нерухомість, що однозначно є порушенням правил заповнення декларації.
Власником квартири, де знаходиться нотаріальна контора, є Жукова Ірина Володимирівна – теща судді. Його першим власником була мати судді – Ричка Алла Іванівна. Власність у неї виникла на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2014 року. Відповідно до даних реєстру, позов був поданий 14.07.14, а вже через три тижні мати судді отримала рішення на її користь. Але у такий короткий термін отримати рішення суду практично неможливо. Та й судові рішення про визнання права власності, зазвичай, є незаконними. Знайти ж самого рішення у реєстрі не вдалось.
У червні 2015 року це рішення було скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області.
Очевидно, усвідомлюючи незаконність набуття права власності та передбачаючи це рішення апеляції, родичі судді вдаються до типової схеми, яку застосовують шахраї для незаконного заволодіння нерухомістю. 12 березня 2015 року Алла Іванівна дарує цю нерухомість сину, тобто судді – Станіславу Олеговичу. Він через 8 днів, тобто 20 березня дарує його своїй дружині – Ричко Юлії. А вона у той же ж день дарує його своїй матері – Жуковій І. В. І щоб закріпити усю схему Жукова у жовтні 2017 року передає дане приміщення в іпотеку, начебто отримавши від Шрамової Вікторії Миколаївни позику у розмірі 35 000 дол. США.
Отже, суддя долучився до абсолютно шахрайської схеми, що покликана ухилитись від виконання рішення суду.
Виявляється у судді є борг перед банком у розмірі трохи більше 80 000 грн. Державний виконавець виявився наполегливим і навіть домігся тимчасового обмеження виїзду судді за кордон. Потім заборону скасували, але такий факт мав місце. Проте у жодній з декларацій судді не відображено наявність такого боргу? Є ще й інше питання – чому суддя, який мав більш ніж півмільйонні доларові збереження, не міг погасити такий невеликий борг?
У 2016 році суддя хотів розлучитись з дружиною і навіть подав відповідний позов. Але закон забороняє розлучатись, коли у подружжя є дитина віком до 1 року. Тому судді відмовили. Невідомо, це було справжнє бажання розлучитись чи створити ще одну можливість не декларувати спільне майно, але фіктивне розлучення є дуже популярним способом зменшити кількість майна у деклараціях.
Батько судді – Ричка Олег Іванович працював в органах прокуратури з 1996 року. У 2011 став заступником прокурора Дніпропетровської області, де працював до жовтня 2014 року, коли його було люстровано. Нині ім’я Олега Рички внесено до переліку люстрованих осіб.
Декларація батька судді є досить скромною. Значно більше майна є у матері судді – Рички Алли Іванівни. Загалом у неї було 15 об’єктів нерухомості, а зараз залишилось 9.
По-перше, вона володіє апартаментами в Алушті, нежитловим приміщенням у Криму набутим на підставі договору дарування, та паркінгами.
По-друге, двома квартирами у Дніпропетровську та трьома у Київській новобудові. Квартири у Києві вона набула за чотирма рішеннями суду.
З тексту рішень випливає, що ще у 2005 році Алла Іванівна інвестувала у 4 квартири в новобудові понад 3,8 млн грн. Саме тоді Алла Ричка працювала у відділі освіти Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська (нині Дніпро). Навряд чи заробітної плати державного службовця їй вистачило б на придбання цих елітних квартир у столиці. Згодом одну квартиру вона продала, а три залишились у власності.
Втім ці квартири не останнє вартісне майно, записане на Аллу Ричку, матір судді та дружину екс-прокурора. У реєстрі міститься інформація про житловий будинок на 336 кв. м. під Дніпром.
Також Ричка Алла Іванівна з 2015 року є засновницею ТОВ “Енерджи солар”. Товариство спеціалізується на виробництві електроенергії, до його статутного фонду вона внесла майже 41 мільйон гривень!
Алла Іванівна є співвласницею ТОВ “ЖЕК АЮ-ДАГ” разом із партнером Ігорем Кульковим. Фірма має кримську прописку і спеціалізується на будівництві. Туди мати судді Станіслава Рички внесла майже мільйон гривень до статутного капіталу.
Автопарк родини судді більш скромний ніж нерухомість. У розпорядженні Станіслава Олеговича Рички лише один транспортний засіб – мотоцикл Suzuki 1250 F. Іншого рухомого майна у декларації не вказано.
Але з реєстру судових рішень стає відомо, що Ричка Станіслав Олегович 22.02.2016 року о 21:10, керуючи автомобілем “Крузер”, рухаючись по вул. Гоголя, порушив правила дорожнього руху. Слід зазначити, що такий автомобіль є у матері судді і якщо він ним користується, то його потрібно декларувати. У реєстрі є дані про ще одне порушення з боку Рички С.О., але самого рішення немає.
У Алли Іванівни Рички є ще Mazda 5 2006 року випуску, Nissan Leaf 2014 року випуску. Крім того, тесть судді Олександр Жуков користується автомобілем Hyundai elantra.
15 травня Ричка Станіслав Олегович буде серед тих, хто проходитиме співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів.