Обличчя Московської патріархії

Митрополит Олександр (Олександр Миколайович Драбинко) володіє значним обсягом нерухомого майна, що не раз називали приводом для дискредитації Української православної церкви Московського Патріархату церковні та світські діячі. 

У православній церкві митрополитом може стати тільки чернець, а ченці під час постригу дають обітницю бідності, тобто відмовляються від володіння майном.

Однак, митрополит Драбинко володіє будинками, автомобілем, новими моделями iPhone і дорогими аксесуарами.

39-річний Драбинко – уродженець Рівненщини.

У 1994 по 1998 роки навчався у Московській Духовній Семінарії, яку закінчив за першим розрядом. З 1998 по 2002 роки навчався в Київській Духовній Академії.

З 1998 року він був референтом Митрополита Київського і всієї України Володимира, з 2006 року – його особистим секретарем. У 2011-2012 роках був головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків (виконувач обов’язків – з 2010 року) та постійним членом Священного Синоду Української Православної Церкви.

Його називають одним із найвпливовіших архиєреїв періоду правління Митрополита Київського Володимира (Сабодана).

У 2011–2012 роках Олександр Драбинко був головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків (виконувачем обов’язків з 2010 року) та постійним членом Священного Синоду Української православної церкви. У 2006–2012 роках був головним редактором офіційного сайту церкви.

З 2006 по 2007 роки — голова місії «Синодальний відділ УПЦ по зв’язках з об’єднаннями громадян, суспільними та державними інституціями». З 2009 року — член Міжсоборної присутності Російської православної церкви.

Митрополит Олександр – один із лідерів проукраїнського крила УПЦ (МП), зокрема, його поміркованої частини.

Драбинко є настоятелем дерев’яного Храму всіх святих на місці будівництва Кафедрального собору Воскресіння Христового та нового ставропігійного Храму Преображення Господнього в житловому масиві Теремки-2 в Києві.

Майно священнослужителя 

Релігієзнавці, аналізуючи ситуацію в Українській православній церкві Московського патріархату, люблять повторювати, що в ній є проукраїнська і проросійська фракції. На чолі проукраїнської – митрополит Олександр Драбинко, а один з лідерів проросійської – митрополит Павло (Лебідь), намісник Києво-Печерської Лаври.

Проте різниця у поглядах на майбутнє української церкви не заважає обом митрополитам бути сусідами в Царському селі, елітному мікрорайоні з розкішними особняками на столичному Печерську.

Історія з ділянкою, на якій виросли будинки Драбинка і Лебедя, почалася в 1913 році. Саме тоді киянин Влас Тараненко купив землю в Землянському провулку для будівництва будинку. Ціна угоди склала 100 рублів, що за нинішніми цінами становить близько 83 тисячі гривень, – пишуть у виданні “Новое время“.

Після комуністичної революції 1917 року почалася масова націоналізація земель, однак землю сім’ї Тараненко-Береговенко не вилучили, оскільки вона жила небагато. Радянська адміністрація Києва в 1926, 1949 та 1956 роках підтверджувала право сім’ї на землю. Вони побудували тут скромний будинок.

Станом на кінець 1990-х власником будинку був Віктор Береговенко, кровний спадкоємець сім’ї Тараненко-Береговенко. У травні 1998-го він подав документи в Печерську районну адміністрацію з проханням про приватизацію землі за адресою Землянська, 10. Райадміністрація тягнула з рішенням, а вже в грудні 1999-го Київрада приватизувала цю ділянку на користь двох осіб – Віктора Сабодана (колишній глава УПЦ МП митрополит Володимир) і Петра Лебедя (який став пізніше митрополитом Павлом). Згодом Лебідь отримав мандат у Київраді від “Партії регіонів”.

Береговенко звернувся до суду, але судовий розгляд затягувався. Тоді він написав листа митрополиту Володимиру в надії, що, розібравшись у ситуації, той перестане претендувати на його землю. Митрополит Володимир на лист не відповів, але його юрист поспішив отримати в Печерському райсуді, який зайняв сторону лідерів УПЦ МП, виконавчий лист для оформлення власності на землю. Береговенко зневірився і припинив судову війну, яка дорого йому коштувала.

У 2000-х на земельній ділянці виросли два шикарні будинки. Ще минулого року сайт журналістських розслідувань “Наші гроші” повідомляв, що Драбинко в 2012-му придбав будинок на Печерську за приблизно $300 тис., а наступного року – і землю під ним.

Однак точних даних, про який будинок йшлося, не було. Якщо інформація про купівлю відповідає дійсності, то платіж мав надійти на рахунок митрополита Володимира або когось з його близьких, але перевірити це не вдалося. Сам митрополит Володимир помер у липні 2015-го, коли був уже важко хворим і мав онкологічний діагноз.

Пізніше журналістам вдалося знайти обидва будинки – і особняк Драбинка, і віллу Лебедя. Дані з реєстрів землі та нерухомості підтверджують, що нерухомість належить митрополитам.

Один, загальною площею 546 кв. м, з землею під ним і адресою Землянська 10а, станом на сьогодні записаний на Петра Лебедя (митрополита Павла). Другий – 545 кв. м, теж із землею, на Землянской 10 – на Олександра Драбинка.

На сайті продажів Olx ціни на особняки в Царському селі варіюються від $400 тис. до $4,5 млн.

У прес-службі УПЦ МП сказали, що не знають розміри статків Драбинка і Лебедя. «Архієреї як ченці не отримують зарплати», – сказали там. Сам Драбинко проігнорував лист з проханням прокоментувати ситуацію, а прес-секретар Лебедя, яка відмовилася назвати своє ім’я, не стала заперечувати, що у митрополита Павла є будинок, і навіть припустила, що будинок йому подарували. Але хто і за що – вона не знає.

Є дані, що будинки на Печерську – зовсім не єдині активи двох митрополитів з протилежними даними.

За даними проекту розслідувань “Знак оклику”, Олександр Драбинко також має квартиру на вулиці Ахматової в Києві, а також будинок у селі Лісники Київської області.

Сам митрополит Драбинко побічно підтверджує факт наявності нерухомості в Лісниках. «Сьогодні молилися з ріднею в нашому лісниківському Преображенському», – написав він 6 серпня на своїй сторінці в Facebook.

Відомо, що Драбинко зблизився з Ігорем Лисовим, відомим київським забудовником та екс-депутатом від “Партії регіонів”. Саме Лисов є ключовим спонсором столичного храму, в якому Драбинко здійснює богослужіння у Києві – це Преображенський собор на Теремках. При цьому Печерський райсуд розглядає справу про те, що компанія Лисова Ліко-Холдинг незаконно заволоділа інвестиціями в нерухомість на суму 250 млн гривень.

Окрім того, журналісти зафіксували, що священнослужитель є власником автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2013 року випуску. Згідно з реєстром, автівка належить саме Олександру Драбинку.

Також журналіст відзняв окуляри Affliction Roman silver-black, вартість яких складає близько 5 398 гривень.

Пізніше митрополита Олександра Драбинка зняли у столичному парку Шевченка із новим iPhone 7.

Священика, який відкривав коробку з iPhone 7, сфотографувала киянка Марина Поліщук.

Після цього між ними сталася перепалка. “Свята людина покривала мене так, як не говорять навіть бомжі на Борщазі. Я була і курка, і погань, і ще багато не найприємніших слів на мою адресу”, – повідомила Поліщук.

Тих, хто поширював світлину у соцмережах, митрополит назвав “слугами диявола”.

Окрім того, за словами журналіста Василя Крутчака, на час своєї відсутності в Україні Олександр Драбинко залишає свій Toyota Land Cruiser 200 разом із водієм у розпорядженні молодого прислужника.

“Цим юним створінням є високий блондин.

На фото можна побачити, як юнак в чорній рясі сідає в позашляховик митрополита і як тільки він помітив, що його знімають (фото #3), швидко заскакує в салон автомобіля.

Драбинко, мабуть дуже по якихось не зрозумілим причинам, дорожить своїм юним почіником, раз приклав до нього тілоохоронців.

 Нагадаємо, 3 листопада Генеральна прокуратура звернулася до Верховної Ради із запитом залучити народного депутата від “Опозиційного блоку” Вадима Новинського до кримінальної відповідальності у справі про викрадення митрополита УПЦ МП Олександра Драбинка.

4 листопада спікер парламенту передав запит до профільного комітету. У той же час стало відомо, що Новинський покинув Україну і полетів до Греції. Голова СБУ Василь Грицак підтвердив, що депутат вилетів з України. За його словами, Новинський, як і попереджав, відправився у Грецію.