"Артилерія, відкат!", або як херсонець прийняв участь в розкраданні виробника гармат

Два роки тому не було воєнного стану. Проте була війна. Кремль вдався до вторгнення на територію України. Оборонні підприємства були переведені у посилений режим.

Єдиний в Україні завод з виготовлення гармат отримав мільйони за таємними контрактами. Переоснащення чекали десятки танків. Часу було обмаль. Час залишився для самопожертви і геройських вчинків на виробництві. Та навіть унікальність цехів і загроза повномасштабного наступу не зупинила менеджмент заводу перед спокусою зунурити руки у грошовий потік.

І хоча сьогоднішні реформи оборонно-промислового комплексу обмежуються сухими прес-релізами, таки варто розповісти чергову історію про ділків, які зірвали замовлення збройних сил під час протистояння з Росією. Адже хочеться вірити, що цинічність та масштаби оборудки не залишаться поза увагою перших осіб держави. Тим паче, що воєнний стан ніхто не скасовував.

На початку 2015 року тодішній уряд додав до списку стратегічних підприємств конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", яке бере свій початок з колись могутнього радянського "Більшовика". Сьогодні про могутність сучасникам нагадує хіба що декомунізований торговельний центр на "Шулявці".

Роль "Артозброєння" в системі ОПК складно переоцінити. КБ єдине в Україні виготовляє стволи для різних видів зброї. Наприклад, продукція бюро стоїть як на різних моделях БТР в зоні АТО, так і на бронекатерах "Гюрза" в Чорному морі.

Після агресії на Донбасі підприємство отримало нові контракти від держави і нове керівництво. В структурі КБ "Артозброєння" з'явився бізнесмен з-поза системи – молодий енергійний управлінець Вадим Штепенко, який за два роки отримав посаду директора бюро. Блискуча кар'єра, зважаючи на попередній досвід директора.

У рідному Херсоні Штепенко відомий як власник невеличкого рекламного бізнесу. У 2011-ому очолював прес-службу Херсонської облдержадміністрації, якою керував непереборний "регіонал" Микола Костяк. Власне, тоді ж Штепенко вперше став відомий на всю країну, коли перед приїздом в область Віктора Януковича заборонив журналістам приходити на урочисті заходи у кросівках, шортах та спортивних майках. 

Вдруге ім'я Штепенка прогримить в газетах за 6 років, після оголошеної йому підозри від столичної прокуратури у розтраті 1,4 мільйони гривень. Але про це пізніше.

Як чиновник у Херсонській облдержадміністрації Штепенко відзначився гучним корупційним скандалом за мірками провінції. В 2012 році його звільнили через штраф у 1,7 тис гривень за суміщення посад. Виявилося, паралельно з прес-службою Штепенко очолював рекламну фірму. Інформація про ті події досі міститься у державному реєстрі корупціонерів.

Вадим Штепенко

ФОТО: ФБ СТОРІНКА ВАДИМА ШТЕПЕНКА

Штепенко очолював КБ "Артозброєння" лише півтора роки. Однак встиг отримати нагороду особисто від столичного мера Віталія Кличка "за вагомі трудові здобутки". І здобутки дійсно виявилися настільки вагомими, що юристам концерну "Укроборонпром" довелося самостійно готувати заяви до правоохоронних органів.

Екс-директор "Укроборонпрому" 2014-2018 років Роман Романов, який сам вважається вихідцем з Херсону, казус Штепенка пояснює просто. Нова влада робила ставку на бізнесменів з-поза системи. Якщо керівник був помічений в якихось сумнівних операціях, тоді внутрішня безпека "Укроборонпрому" розпочинала комплексну перевірку. По директору "Артозброєння" Романову довелося власноруч підписати кілька листів на прокуратуру.

У 2015 році українські волонтери продовжували мотатися світом, шукаючи яку-небудь гуманітарну допомогу для України. Повномасштабне вторгнення російської армії очікували з дня на день.

Міністерство оборони за таємними контрактами екстрено оновлювало техніку. Свій шмат бюджетного пирога отримало і конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" – на створення гармат до танків та мінометів. Новий директор Штепенко одразу взявся за освоєння мільйонів.

Загалом гроші з оборонного контракту витрачалися за двома схемами. Перша полягала у продажу старих товарів як нових іншим державним заводам. Друга – у завищеній ціні при закупівлі запчастин. 

В кінці 2015-го між КБ "Артозброєння" та харківським заводом ім. В.О. Малишева, який спеціалізується на виготовленні танків, було укладено угоду на постачання артилерійських систем та танкових стволів для збройних сил. Загалом завод Малишева сплатив 27,5 мільйона гривень за нібито новенькі стволи, які буцімто того ж року виготовило конструкторське бюро.

Але на арені з’явилося третє державне підприємство – Київський бронетанковий завод. Останній продав "Артозброєнню" радянські іржаві стволи, які десятиріччями чекали на свій час.

Після відчищення іржі, невеличкого фарбування і підробки документів, як встановили потім слідчі, старі стволи і відвантажили до Харкова з приставкою "нові". Фактично із 27,5 мільйонів майже половина була сплачена за повітря. Хоча на цю суму можна було прикупити для фронту, наприклад, два новеньких бронеавто КРАЗ "Кугуар".

Зайві гроші треба було десь списати. І тут стала в нагоді стара-добра схема "купуй у своїх".

Протягом 2016 року КБ "Артозброєння" уклало кілька угод з приватними фірмами, зокрема з Торговим домом "Укрспецпром" на постачання різних труб, трансформаторів та запчастин.

Після внутрішнього аудиту, проведеного службою безпеки "Укроборонпрому", даною співпрацею зацікавилися одразу і детективи НАБУ, і вже згадані слідчі поліції. За версією слідства "Артозброєння" отримало збитків на 2,6 мільйона гривень. Щоб усвідомити розмах фантазії тогочасного менеджменту конструкторського бюро, варто пройтися по деяким деталям кримінальних справ.

 

 

Конструкторське бюро переплатило 1,4 мільйона гривень компанії "Пром-Технологія" за поставлені трансформатори та шафи до них. Причому, як встановило слідство, гроші були сплачені наперед, товар закуплений у третьої фірми, а в самій "Пром-Технології" значився один працівник: він же і директор, і бухгалтер і т. д.

Фірма ТОВ "Оцелот" продала "Артозброєнню" динамічні ліхтарі, які можна встановити також на міномети, по 1,4 тис грн за штуку. У той час, коли такі самі продавалися в будмаркетах по 29 грн, тобто в 47,6 разів дешевше.

У червні 2016 року КБ "Артозброєння" та ТД "Укрспецкор" уклали угоду на 1,8 мільйона гривень на постачання спеціальних труб за ціною по 12,5 тис грн за штуку. У безпосереднього виробника такі труби продавали по 4,5 тис грн.

На тендерному ринку, до слова, "Укрспецкор" називають "парламентським". Річ у тім, що ця компанія нерідко виграє на державних закупівлях, але 90% таких контрактів – від автобази Верховної Ради. За останні сім років набігло на два мільйони гривень.

Сам Штепенко уникає публічної відповіді на питання щодо перебігу розслідувань. Телефони підконтрольних йому херсонських фірм не відповідають. А в листах екс-директора до суду як адреса проживання фігурує індекс міста Севастополь.

Трохи очевидно звучить, втім від успіхів протидії корупції в ОПК залежить боєздатність армії. На початку згадувалося, що Штепенку повідомили про підозру. 

Але хто відповість за зірване оборонне замовлення? Та чи й може сьогодні воєнний кабінет Петра Порошенка гарантувати, що подібне не відбувається/не відбудеться?

Є мінімум дві причини вважати, що підозрюваний Штепенко – це лише пішак. А весіллям заправляють невідомі генерали.

По-перше, у схемі, за якою Харківському заводу Малишева впарили старі стволи, фігурує ще один державний завод.

Відповідно постає логічне запитання, на яке слідство не дає публічної відповіді: чому Харківський завод імені Малишева не купив старі стволи напряму на Київському бронетанковому заводі і самостійно їх не підшліфував під власні танки?

Чи не було це завідомо спланованою операцією між чиновниками кількох державних підприємств з виводу грошей з оборонного замовлення Міноборони?

А по-друге, у реєстрах судових рішень міститься одна справа, в якій вже згаданий Торговий дім "Укрспецкор" відсудив у ще одного бронетанкового заводу – Житомирського – 700 тисяч гривень за невчасно оплачений товар.

Через секретність заводу деталі угоди та найменування товару не розголошуються. Але відомо, що контракт укладений у 2018 році. Це виглядає дещо дивним, зважаючи, що "Укрспецкор" у свій час був запідозрений службою безпеки "Укроборонпрому" у значному завищенні вартості поставок.

Описані події не залишилися без наслідків для КБ "Артозброєння" та держави в цілому. Армія вчасно не отримала необхідну техніку. А щодо отриманої є сумніви у її відповідності військовим потребам.

Загалом, через надмірну секретність, інформації обмаль. Але вдалося дізнатися про мінімум одну судову справу, в якій Міноборони намагається стягнути 1,7 мільйона боргів з "Артозброєння".

Податкова встановила, що КБ занизило сплату податків на 1,3 млн грн та невчасно сплатило ряд інших податків на суму понад мільйон гривень, тож вже готуються санкції щодо бюро. У свою чергу Штепенко також судиться з КБ, вимагаючи погасити заборгованість по зарплаті.

Тому можна стверджувати, що підозра у прямому сенсі випадковому директору не розв’язує ключову задачу перед владою: як попередити системну корупцію в ОПК, а не, надриваючись, боротися з її наслідками?

Бо хтозна, коли закінчиться воєнний стан. І тим більше ніхто не знає, коли закінчиться війна.