Антимонопольний комітет відкрив справу проти тарифного регулятора через «Роттердам+»

Державна уповноважена Антимонопольного комітету України Марія Ніжник постановила розпочати розслідування антиконкурентних дій, які вчинили представники НКРЕКП, надаючи переваги виробникам теплової енергії.

Про це пише "Громадське" з посиланням на сайт «Наші гроші», посилаючись на копію відповідного розпорядження, якою володіє редакція.

Під час відкриття справи, АМКУ посилається на дані Національного антикорупційного бюро, які Антимонопольний комітет отримав листом у квітні 2019 року. Зокрема, у листі НАБУ йдеться про те, що дії НКРЕКП могли призвести до негативних наслідків для ринку електроенергії та надання конкурентних переваг одним виробникам перед іншими.

Напередодні в АМКУ відмовлялися відкривати провадження щодо формули ціноутворення на вугілля, яке використовують для виробництва електрики, за поданням державного Енергоатому, водночас свою позицію там змінили після отримання листа від НАБУ.

Раніше Антимонопольний комітет не побачив зловживання монопольним становищем компанією «ДТЕК», яка володіє 9 з 15 українських ТЕС та видобуває 85% вугілля для них.

Також повідомлялось, що вартість енергії українських ТЕС виявилась однією з найвищих у світі, при тому, що ефективність їхньої роботи навпаки однією з найнижчих.

Зазначимо, що вартість електроенергії, що виробляється ТЕС України регулюється за формулою «Роттердам+», яку запровадили у травні 2016-го року.

Методика була запроваджена за умов втрати контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну на сході України. Майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС України, після окупації Донбасу опинилось на непідконтрольній території. І аби забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було ухвалено рішення купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.

Формула була затверджена НКРЕКП, там заявляли, що така методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони бойових дій та позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.

Відповідно до методики, вартість палива визначалася за формулою «ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну». Формула «Роттердам+» застосовується як для ТЕС, що спалюють антрацитову (дефіцитну) групу вугілля, так і для станцій, що спалюють газову групу вугілля. З січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії зросла у два рази.

У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам+», а у 2017-му генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що формула становить корупційну загрозу для держави. Президент же наголошував, що формула «Роттердам+» є вимогою Міжнародного валютного фонду.

7 серпня 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження через імовірні зловживання Нацкомісію з регулювання тарифів при укладанні «Роттердам+». Очільник НАБУ Артем Ситник заявляв, що справа про запровадження формули «Роттердам+» є пріоритетною для його відомства.

17 серпня у НКРЕКП заявила, що планує скасувати формулу через перехід до ринку електроенергії.

4 липня народні депутати подали до суду на тарифний регулятор через «Роттердам+».