48 саботажників: хто боїться електронного декларування?

Довгоочікуваний для багатьох українців безвізовий режим з Європою знову може відкластися через подання 48 народних депутатів до Конституційного суду. Народні обранці просять суд скасувати необхідність всім посадовцям декларувати їхні недобудови, готівкові кошти, кредити, позики, витрати. Саме зміни до низки законів щодо електронного декларування, яке, серед іншого, означало жорсткіше покарання за розбіжності в деклараціях, були однією з умов безвізового режиму в країни ЄС для громадян України. Хто не хоче декларувати свої статки та в чиїх руках доля електронного декларування, з’ясовували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA: Перший».

48 депутатів у своєму зверненні до Конституційного суду просять визнати неконституційними низку статей щодо електронного декларування депутатів та урядовців, згідно з яким новостворене Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) має перевіряти декларації на достовірність через офіційні державні реєстри.

Що ж турбує народних обранців щодо електронного декларування? Виявляється, вони хвилюються, що будуть порушені конституційні принципи верховенства права, законності, індивідуальної відповідальності, заборони втручання в особисте життя та конфіденційної інформації.

Також цих депутатів хвилює, що декларації посадовців будуть викладені у відкритому цілодобовому доступі на одному з державних сайтів.

Крім того, під критику парламентарів потрапили статті, що зобов’язують декларувати недобудови, а також статті про покарання до двох років позбавлення волі за надання недостовірної інформації.

Значна частина депутатів, які надіслали подання до Конституційного суду, – колишні «регіонали» з партії екс-президента Януковича, який втік до Росії відразу після Євромайдану. Нині ці депутати належать до фракції під іншою назвою – «Опозиційний блок».

Серед них – народна депутатка Наталя Королевська. Того дня, коли журналісти програми «Схеми» вирішили з нею поспілкуватися, вона приїхала на роботу – до Верховної Ради – на позашляховику представницького класу «Рендж ровер». Хоча, відповідно до декларації, у пані Королевської немає жодного автомобіля.

Декларація Наталі Королевської засвідчує, що депутатка не має автівки. Принаймні задекларованої...

Тому вона не відразу змогла пояснити, який стосунок має до цієї машини. І після тривалих вагань і відмовок зрештою відповіла: «Автомобіль того, хто був за кермом. Я попросила підвезти – мене підвезли. Дівчину можна підвезти?» Запевняє, що була без охорони – з коханим.

Народний депутат Наталя Королевська дивується запитанню про авто, на якому їздить на роботу.

Кохана людина, яка про яку говорить депутатка і яка була за кермом представницького авто, – чоловік Наталі Королевської Юрій Солод.

Народний депутат Юрій Солод також не має автомобіля в декларації, але на роботу приїжджає на машині.

Він теж народний депутат. За збігом обставин, у його декларації також немає згадки не лише про «Рендж ровер», а й про будь-яке інше авто.

Не виключено, що ця машина може з’явитися вже у наступній декларації цієї сім’ї.

Журналісти «Схем» поцікавилися у Наталі Королевської, що ж її не влаштовує в електронному декларуванні. Проте відповідь її конкретики в питання не внесла: «Це розробляли юристи фракції разом з моїми колегами і, за їхніми аргументами, там є якісь технічні неточності, які потрібно заперечити. Краще запитати в юридичного блоку фракції».

Проте, не лише до депутатської родини Королевської, але й до інших депутатів, які підписалися під поданням до Конституційного суду, є питання щодо їхнього майна, невідображеного у деклараціях або незрозумілого походження.

Чого більше у їхніх діях – бажання встановити тріумф верховенства права чи захистити від громадськості своє майно та фінанси?

Наприклад, депутат з «Опозиційного блоку» Дмитро Добкін торік заробив 10 мільйонів і 66 тисяч гривень. Із них 66 тисяч – це заробітна плата, а решта – 10 мільйонів записані у графі «подарунки, виграші, призи».

Декларація народного депутата Дмитра Добкіна.

Дмитро Добкін – також один зі скаржників на закон до Конституційного суду.

Народний депутат Дмитро Добкін.

Ще один скаржник до цього суду – депутат Нестор Шуфрич, який також задекларував 10 мільйонів, вписавши їх у рядок «подарунки, виграші, призи». Журналісти «Схем» поцікавилися, звідки ж гроші.

Народний депутат Нестор Шуфрич запевняє, що подаровані 10 мільйонів у його декларації – це недобудований будинок.

«Це недобудований дім, який будували для сина, а потім син визначився, що буде жити у квартирі київській, і він подарував цей дім мені. Я його добудовую, буду в ньому жити», – пояснив нардеп.

Серед депутатів, які звернулися до Конституційного суду, – Антона Кіссе. У день, коли журналісти програми вирішили з ним поспілкуватися, його підвезли до парламенту на «Рендж ровері», і він запевнив, що це його авто.

Не надто схожий на задекларований Антоном Кіссе «Порше Каєн».

Хоча у нього в декларації записаний лише «Порше Каєн». Депутат пояснив, чому йому хотілося б, аби електронне декларування почалося вже з наступного року: «Щоб люди пройшли відповідну підготовку, щоб розуміли: все, що в тебе сьогодні є, будь-який крок має бути задекларований, про це має знати суспільство».

Народний депутат Антон Кіссе.

Так само занепокоєний новим електронним декларуванням і депутат з «Опозиційного блоку» Сергій Ларін.

Його журналісти зняли разом з автомобілем, що, за його словами належить дружині, яка займається бізнесом: «Який бізнес? Різне. В оренду здає, щось таке...»

Народний депутат з «Опозиційного блоку» Сергій Ларін так і не зміг до ладу пояснити, яким же бізнесом займається його дружина.

Колишній віце-прем'єр часів Януковича Олександр Вілкул – теж серед підписантів щодо скасування деяких положень електронного декларування. У його власній декларації теж неоднозначність. На роботу він приїхав на «Мерседесі» та запевнив, що це його авто.

Водночас, у останній декларації за 2015 рік такої машини у нього не має.

Декларація Олександра Вілкула

А судді хто?

Депутати направили подання до Конституційного суду. Утім, і в самих суддів Конституційного суду, які розглядатимуть це подання, – теж може бути потенційний конфлікт інтересів, оскільки їм теж доведеться заповнювати нові електронні декларації.

Чи є служителям Феміди про що турбуватися?

Родина Олександра Касмініна, одного з суддів Конституційного суду, має у Полтаві земельну ділянку на 1 тисячу квадратних метрів.

Відповідно до даних із Реєстру речових прав, вона на вулиці Прозорій. Але ця земельна ділянка, яка належить родині судді, обгороджена спільним парканом із сусідньою земельною ділянкою, на якій стоїть двоповерхова недобудова.

Тутешній робітник вважає, що паркан один на двох, оскільки двоє власників – друзі.

«Одним парканом об’єднано два господарства. Кожен сам по собі, але разом», – пояснюють тут.

На запит журналістів про ситуацію з недобудовою суддя відповів у письмовій формі, зазначивши: «Мною було надано достовірну декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік». Але жодного слова не сказав про недобудований будинок.

Якщо сім’я цього судді користується цим будинком або, наприклад, фінансує його будівництво, то він зобов’язаний буде згадати це в новій декларації. В усякому разі дивно виглядає, коли люди обгороджуються спільним парканом і не використовують майно, яке є за ним.

Суддю Конституційного суду Михайла Гультая можна привітати з вигідною купівлею автомобіля. Позашляховик «Лексус» 2007 року за 149 тисяч. На сайтах з продажу авто схожі автомобілі продають мінімум удвічі дорожче.

Про потенційний конфлікт для суддів Конституційного суду згадує і активістка Олександра Дрік.

«У суддів Конституційного суду може бути потенційний конфлікт інтересів, якщо буде виявлено, наприклад, що деякі з них володіють майном, яке записане на родичів, – а це одна із позицій, яку хочуть скасувати «регіонали». Або у них є недобудови – це інша позиція, яку хочуть скасувати «регіонали», – пояснює вона. І додає: «Якщо буде виявлено, що окремі судді Конституційного суду будуть зацікавлені в скасуванні цих норм – то це буде потенційно конфлікт інтересів».

Конституційний суд України

Софія Ковач, експерт Програми розвитку ООН в Україні, уважно стежить за тим, яке рішення ухвалить Конституційний суд України. Ця організація допомагала створити електронну форму декларації.

«Якщо Конституційний суд визнає норму про доступ НАЗК до всіх інформаційних даних інших реєстрів та визнає неконституційною норму щодо відкритості реєстру декларацій в Україні для всіх людей, це означатиме фактично, що НАЗК не зможе в автоматичному режимі звіряти відомості з декларацій чиновників з відомостями з майнових реєстрів. І друге, громадяни України надалі не зможуть мати у відкритому доступі декларацій чиновників – це те, за що ми так довго боролися», – пояснює вона. А це, за її словами, означатиме, що не буде виконано вимог ЄС щодо візової лібералізації.

Активістка Олександра Дрік нагадує, що Конституційний суд буде розглядати це суспільно важливе подання в той час, коли до самих суддів є питання від Генпрокуратури України. Зокрема, до тих, хто ухвалював рішення в часи президентства Віктора Януковича.

«Щонайменше шестеро з них перебувають уже два роки під слідством Генеральної прокуратури», – уточнює вона.

Руслан Рябошапка – член новоствореного Нацагентства з питань запобігання корупції, яке має перевіряти декларації урядників, депутатів та суддів. Він вважає, що існує загроза скасування низки статей з електронного декларування, яке і досі після ухвалення відповідного закону ще не почало працювати.

«Це такий чіткий дуже негативний знак. Не лише ми, а й громадськість, і медіа повинні всі піднятися на захист цього нового інституту, якому так і не дають стати на ноги (НАЗК – ред.)», – бідкається він. І додає, що вважає подання депутатів необґрунтованим.

Голова цього Нацагентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак не може назвати точно дату, коли саме її організація зможе створити електронну форму декларування, після чого високопосадовці повинні будуть змушені повторно заповнити свої декларації за минулий рік – за новими стандартами. Вона називає приблизний термін – близько півроку.

Голова Нацагентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак запевняє: аби система запрацювала по-справжньому, потрібен час.

«Півроку піде, щоб система запрацювала, а не була черговою фікцією», – пояснює вона.

У Конституційному суді не змогли повідомити про дату розгляду депутатського подання, яке стосується електронних декларацій. Рішення ще не ухвалено.

Загалом, як у народних депутатів, які оскаржують електронні декларації, так і в суддів, які будуть розглядати справу, схоже, існує конфлікт інтересів, який потенційно може вплинути на остаточне ухвалення рішення.