Микола Макарюк: «У той день по нас вдарило десь 10 – 15 снарядів»
У серпні російські війська два дні поспіль нищили снарядами Херсонську обласну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара (Гончарівку).
Це була не перша спроба окупантів зруйнувати заклад. Уперше Гончарівка потрапила під вогонь ворога через кілька днів після звільнення Херсона – 19 листопада 2022 року. У той день на флагштоку поряд із бібліотекою підняли український прапор. Невдовзі сюди прилетів шквал ракет та мін. Від вибухових хвиль на фасаді вилетіли всі шибки. У центрі обслуговування людей з особливими потребами, розташованому на першому поверсі, було знищено понад 70 відсотків колекції книг шрифтом Брайля (яка була другою за значущістю в країні після Рівного). Деякі книги, що стояли на полицях у три ряди, продірявило наскрізь уламками. Інші – деформувалися від вологи та холоду, які проникали через вибиті шибки, поки приміщення розміновували.
А другий за масштабністю руйнування обстріл почався ввечері 2 серпня. Десь о 18 годині окупанти накрили щільним вогнем прибережні вулиці від стадіону «Кристал» до Гончарівки. На той час у бібліотеці чергував Микола Степанович Макарюк.
- Гуркіт був дуже страшний, бібліотека здригалася, – розповідає чоловік. – Вибухнуло десь до п’ятнадцяти снарядів. І гради, і снаряди, і міни – усе в той день прилітало. Гатили щільно, дірки одна від одної – за метр. Дах пробили, плити перекриття. У кабінеті бібліографії стіну зовсім знесло. А наступного дня – знову обстріл. Третього серпня вони більше вже по приватному сектору навколо нас били. Там горіло все. Але досталося й бібліотеці. Водовідвід, зливку пробили. Багато книжок затопило…
Усі фото Олександра Корнякова
На роботу до будівлі Гончарівки постійно приходять лише троє чоловіків. Вони ж почергово охороняють її вночі.
- Тут працюють наразі саме чоловіки, – пояснює Микола Степанович. – Взагалі в нашому колективі зараз близько 30 осіб працює, але через обстріли – дистанційно. А наша основна робота – розбирати завали, сміття, консервувати приміщення й захищати книги від вологи та перепаду температур. От зараз ставимо на вибиті вікна плити, стелажі плівкою обгортаємо.
Через постійні обстріли бібліотека досі не може функціонувати повноцінно. Але люди продовжують сюди приходити.
- У місті ж зараз майже нікуди піти, тож люди просять хоч щось почитати, – каже Макарюк. – А що ми можемо їм видати? Як? А недавно чоловік прийшов і просив прийняти в нього книги. Мовляв, хтозна, що з ним буде, а так хоч його зібрання збережеться…
Микола Степанович працює бібліотекарем 23 рік, а тепер “за сумісництвом” ще й будівельником
До повномасштабного вторгнення Гончарівка кілька років поспіль займала в Україні перші місця з обслуговування читачів.
Під час окупації більшість колективу відмовилася працювати за російськими стандартами. Кільком колаборантам та представникам країни-загарбника так і не вдалося налагодити роботу закладу. А втікаючи на лівий берег, росіяни пограбували бібліотечні фонди, вивезли частину обладнання та навіть меблі й стелажі. І тепер проводять у Генічеську заходи, використовуючи вкрадені емблеми Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. Емблеми закладу, який розстрілюють з усіх видів артилерії.
Що зробили росіяни та їх посіпаки з бібліотечним фондом – детальніше у статті “Пограбована «Гончарівка»: втрати й знахідки наукової бібліотеки Херсона”.
Р. S. У рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» документатори Української Гельсінської спілки з прав людини зафіксували понад 44 тисячі фактів та свідчень про воєнні злочини Російської Федерації проти цивільного населення України.
З них близько 4 тисячі епізодів – на території Херсонщини.
Правозахисники розробили пам’ятку, як зафіксувати докази воєнних злочинів Російської Федерації проти мирного населення України.
Крім того, фахівці мережі громадських приймалень УГСПЛ надають безоплатну правову та юридичну допомогу постраждалим від Російської агресії. У Херсоні громадська приймальня мережі працює на базі благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я”, документатор злочинів РФ по Херсонській області – адвокат УГСПЛ, юрист громадської приймальні Фонду милосердя – Олександр Данилов.
Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.
Р. Р. S. Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину ерефії, повідомте про це. Напишіть на пошту: tribunal_for_putin@helsinki.org.ua або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 44 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
-preview.webp)
