Вони не платять державі. 100 найбільших боржників України

Податковий борг перед державою наближається до 80 млрд грн. Серед боржників України — олігархи, нардепи і корумповані держпідприємства.

10% доходів держбюджету. Цієї позначки 1 липня 2017 року сягнув податковий борг бізнесу перед державою. Якщо в абсолютному значенні, то йдеться про рекордні 77,4 млрд грн. Для порівняння: ще в січні 2014 року цей показник становив 9,5 млрд грн.

Серед боржників держави — Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Григоришин, Рінат Ахметов, інші відомі бізнесмени, нардепи, колишні нардепи та корумповані держпідприємства.

Пропонуємо ознайомитися із списком 100 найбільших боржників, які заборгували українцям суму, що дорівнює дефіциту бюджету країни на 2017 рік.

Де зосереджені найбільші борги

ЕП звернулася до Державної фіскальної служби з проханням надати більш детальні дані щодо податкового боргу на 1 липня 2017 року.

Податківці надали інформацію щодо боргу на суму 56,77 млрд грн. Тут не враховані борги компаній, які проходять процедуру банкрутства, та компаній, стосовно яких є рішення суду про призупинення стягнення до держбюджету.

Виходячи з даних ДФС, найбільший борг із сплати ПДВ — 21 млрд грн. На другому і третьому місцях — рента (16 млрд грн) і податок на прибуток (13,7 млрд грн).

Податковий борг до держбюджету, 1 липня 2017 року, млн грн

Джерело: Державна фіскальна служба

Трійка галузей економіки, де зосередилася найбільша кількість боржників, виглядає так: добування нафти, грошове посередництво, добування вугілля.

Хто не платить державі

Скориставшись даними data.gov.ua, ЕП виокремила сто найбільших боржників держави. Найбільшим боржником залишається "Укрнафта", якою держава володіє разом з групою "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Останнім належать 42% акцій компанії.

Борг "Укрнафти" перед державою перевищив 13,2 млрд грн. Перспективи його погашення туманні. За останній рік він зріс на 2,5 млрд грн. Компанія роками судиться з державою. За інформацією джерел ЕП, зараз "Укрнафта" відмовляється сплачувати поточні зобов'язання з податку на прибуток.

На другому місці розмістилася одна із структурних одиниць "Укрнафти" — нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз". Її борг сягає 2,392 млрд грн. За рік він виріс на 160 млн грн.

У списку також фігурують інші компанії групи "Приват": мережа АЗС "Авіас", НПЗ "Нафтохімік-Прикарпаття", футбольний клуб "Дніпро". Разом з "Укрнафтою" загальний податковий борг "приватівців" сягає майже 17 млрд грн.

На третьому місці — багатостраждальний "Дельта банк". Сума боргу — понад 2 млрд грн. Банк належав бізнесмену Миколі Лагуну. У березні 2015 року установа була визнана неплатоспроможною і перебуває на стадії ліквідації. Основний борг сформувався за останній рік і не стосується попереднього власника.

Складається борг переважно із зобов'язань щодо сплати ПДВ за операціями з продажу майна. За своєю сутністю ПДВ — це податок, який нараховується до ціни товару чи послуги з метою отримання прибутку.

Проте, як пояснили ЕП у Фонді гарантування вкладів, з початку процедури ліквідації неплатоспроможного банку його діяльність не передбачає отримання прибутку. Мовляв, банки, що знаходяться в процесі ліквідації, продають активи з метою задоволення вимог кредиторів і не мають цілі заробити.

Борги таких банків "мертві", ці суми можна лише списати. Нараховуються борги через законодавчу колізію. Загалом виведення неплатоспроможних банків з ринку призвело до накопичення великого податкового боргу у фінансовому секторі.

Серед найбільших боржників — 15 таких установ. Приміром, тріо найбільших банківських боржників у процедурі ліквідації — "Дельта банк", Південкомбанк (п'яте місце) та "Банк фінанси і кредит" (сьоме місце) — не повернули державі понад 3,6 млрд грн. На четвертій сходинці — ТОВ "Надра геоцентр", що добуває газ. Компанія заборгувала державі близько 1,5 млрд грн ренти за видобуток.

Як відомо, "Надра геоцентр" належить колишньому депутату Олександру Онищенку, який у 2016 році втік з країни. Зараз Онищенко у розшуку. На думку правоохоронців, його компанії незаконно отримували розстрочку від податкової. У незаконному наданні розстрочки звинувачується голова ДФС Роман Насіров.

До групи неплатників ренти також належать компанії "ХАС", "Карпатнадраінвест" і "Пласт", які також належать Онищенку. Вони заборгували понад 600 млн грн.

Серед "рентних" боржників — і ТОВ "Цефей" (291 млн грн), яке посідає 30 місце у рейтингу. Раніше підприємство належало голові депутатської групи "Воля народу" Ярославу Москаленку. Зараз депутат стверджує, що продав свою частку. Співрозмовники ЕП пов'язують "Цефей" з Онищенком.

На шостому місці з боргом 796 млн грн — ДП "Макіїввугілля". Воно розташоване на окупованій території, тож розраховувати на повернення коштів марно.

ДП "Селидіввугілля" також входить в десятку найбільших боржників (дев'яте місце). Від цього підприємства, яке розташоване на контрольованій Україною території, держава недоотримала 635 млн грн. Наразі за "Селидіввугіллям" наглядає Віталій Кропачев, якого називають куратором вуглепрому.  

Загалом у списку боржників — 19 державних шахт, загальний податковий борг яких сягає 5,3 млрд грн. Серед них чимало об'єктів, які лишилися в ОРДЛО.

Звісно, на фінансовому самопочутті копалень позначилася війна, але, разом з тим, державні вугільні підприємства перетворилися в годівниці для представників влади. Гроші з державних шахт вимиваються через закупівлі товарів і послуг із збагачення вугілля за завищеними цінами.

На восьмому місці розмістився колись успішний агрохолдинг "Креатив" — дітище Максима і Станіслава Берьозкіних. Останній — член парламентської фракції "Відродження". У вересні 2015 року сім'я продала основні активи компанії маловідомим бізнесменам Рисбеку Токтомушеву та Артуру Гранцу. Гранц є партнером одного з головних функціонерів "Народного фронту" Андрія Іванчука.

За даними data.gov.ua, "Креатив" і ще одна його структурна одиниця — ПП "Еллада" — заборгували державі майже 950 млн грн.

Десяту сходинку з боргом 595 млн грн посідає ТОВ "Автосервіс-Т", яке входить до одного з найбільших автомобільних холдингів — групи АІС. Власниками холдингу вважаються донецький бізнесмен Василь Поляков та колишній "регіонал" Дмитро Святаш, нині член депутатської групи "Відродження".

За словами співрозмовників видання в ДФС, найбільш проблемні — державні неплатники. Щоб не платити податки, вони використовують бюрократичні схеми.

Стягненню заважають і процедури банкрутства й ліквідації. Так, "Центренерго", яке контролює соратник президента Ігор Кононенко, заборгувало державі 475,1 млн грн. Підприємство перебуває у процедурі банкрутства, тож засоби примусового стягнення застосувати неможливо.

За словами співрозмовника з ДФС, не все гаразд і з ДП "Укрзалізничпостач". Підприємство ліквідується, діяльності не веде, активи передані "Укрзалізниці", яка не погашає 335,6 млн грн боргу. Матеріали передані у прокуратуру.

Голова офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов

Значна частка великих податкових боржників — клієнти офісу великих платників податків або його територіальних відділень. ЕП звернулася до голови офісу ДФС Євгена Бамбізова з проханням прокоментувати ситуацію.

— Офіс великих платників податків забезпечує до 80% усіх податкових надходжень до держбюджету. У загальній цифрі податкового боргу наша частка, на моє щастя, менша — 13,2 млрд грн або 23% від усього податкового боргу.

Податковий борг "Укрнафти" становить 13 млрд грн, але офіс великих платників податків адмініструє лише 2 млрд грн. В основному це заборгованість з податку на прибуток. Левова частка боргу "Укрнафти" — рента, а ренту адмініструють територіальні податкові органи. Палітра податкових боржників розмаїта.

Перша і найбільш проблемна група боржників — банки у стадії ліквідації. Їх борг становить 6 млрд грн і продовжує накопичуватися. Причина — законодавча колізія. Коли банк потрапляє у процедуру ліквідації, на нього поширюється дія закону про гарантування вкладів фізосіб, який звільняє їх від сплати податків.

Проте оскільки банки продовжують формувати свої страхові резерви, то за Податковим кодексом вони продовжують нараховувати свої податкові зобов'язання. Процедура ліквідації може розтягнутися на роки, і весь цей час може тривати формування резервів та накопичення податкової заборгованості.

Ми запропонували Мінфіну внести зміни до Податкового кодексу: як тільки починається процедура ліквідації банку, нарахування податкових зобов'язань припиняється. Перспектив сплати цих зобов'язань не існує. Кабмін може подати ці зміни на розгляд парламенту вже восени 2017 року.

Друга велика категорія податкових боржників — державні підприємства. Вони заборгували не податки, а частину чистого прибутку на суму понад 1 млрд грн. Цей вид внеску не класифікується як податковий і на нього не розповсюджуються заходи стягнення, які можна застосувати до податкових платежів.

Ми нічого не можемо вдіяти, можемо стягувати їх лише через суд. Просимо Кабмін тиснути на ці підприємства, але, наскільки я бачу, вони розраховують саме на відсутність у нас механізмів стягнення. У нас близько п'яти таких боржників.

Свого часу стаття 95 Податкового кодексу (щодо заходів з погашення податкового боргу. — ЕП) дозволила нам списувати кошти з рахунків боржників.

Як тільки цю норму ввели, ми виставили 4 тис інкасових доручень і списали з "Укрнафти" 170 млн грн. Усього з наших боржників нам вдалося стягнути близько 0,5 млрд грн, але боржники швидко навчилися обходити цю норму.

Наші доручення стосувалися стягнення коштів в основний операційний час. Використовуючи інструкцію НБУ №22, банки почали проводити операції своїм клієнтам — нашим боржникам в неосновний операційний час. Тобто до 16.00 ніякі операції не проводяться, а з 16.00 до 18.00 здійснюються всі трансакції.

"Укрнафта" це практикує. За дві години вони проводять усі трансакції, і ми при цьому не можемо стягнути кошти. Потрібно змінювати інструкцію НБУ.

Третя група боржників — державні підприємства у стадії ліквідації або банкрутства (не банки), яким були дораховані податкові зобов'язання. Складність у тому, що у цих підприємств велика кредиторська заборгованість, і ми — у сьомій черзі погашення, тобто борги перед державою погашаються в останню чергу.

Четверта група — підприємства із зони АТО. Вони заборгували близько 225 млн грн і їх неможливо стягнути. Ми готові стягнути 5,6 млрд грн податкового боргу (це так званий активний борг) і 2 млрд грн з цієї суми — це борги "Укрнафти".