Багато російських наративів про Південь України будуються на твердженні, що до захоплення Російською імперією ці землі були без історії, державності та постійного населення.
Однак, наприклад, європейські мапи 17-18 століть показують зовсім іншу картину. На них можна побачити Україну, козацькі землі, торгівельні шляхи та політичні утворення, які існували задовго до появи тут російських загарбників.
Зібрали 5 історичних мап, які допомагають зрозуміти, яким був Південь України кілька століть тому.
Однією з найвідоміших європейських мап України стала «Загальна мапа України» французького картографа Гійома Левассера де Боплана. У 17 столітті цього інженера запросив на службу польський король Сигізмунд III. Саме за його дорученням Боплан склав рукописну мапу, яка стала основою “Загальної мапи України” 1648 року.
Мапа охоплює майже всю територію сучасної України, окрім південно-західної частини та основної частини Криму. Водночас вона зроблена “догори ногами”, тому південь карти розташований вгорі.

“Загальна мапа України” Гійома де Боплана 1648 року. З сайту Likбез
“Спочатку термін Україна виступає як інша назва «Диких Полів», але вже незабаром постає як окрема країна з власними провінціями, оскільки тут утворилася держава Богдана Хмельницького. «Україна» перетворилася зі своєрідного прикордонного регіону Речі Посполитої на політонім (назву політичного утворення), межі якого обумовлювалися актуальними кордонами Гетьманщини”, – йдеться на сайті Лікбез.
Іншими словами, Боплан ввів у географію Європи термін “Україна”, який фігурує на деяких наступних європейських мапах 17-18 століття.
На європейських мапах 17 століття окрім назви “України” також українські землі часто позначали як землю козаків. Так, на мапі 1674 року картографа Гійома Сансона, якого ще називали “батьком французької картографії”, є напис: Ukraine pays des cosaques (Україна – країна козаків). На мапі видно, що частина Південної України, за винятком Кримського ханства та Османської імперії, входить до складу землі козаків.

Фрагмент мапи Гійома Сансона 1674 року. З сайту Gallica
Саме цю мапу у 2023 році голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін показував очільнику Кремля Володимиру Путіну, заявивши, що на ній “немає ніякої України”. Але на мапі видно зовсім зворотне. Ба більше, ця територія не позначена як частина Московії.
Цікаво, що така концепція “Земля козаків” на мапах 17 століття, на думку деяких дослідників, свідчить не лише про суто географічну, а й політичну ідентичність українських земель, особливо після початку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькому.
Південна Україна в європейські картографії 18 століття також пов’язана з топонімом “Україна”. На мапі французького картографа Нікола де Фера частина сучасних Миколаївської та Одеської області позначена як “Землі козаків або Україна”. Іншими словами, європейці чорноморський регіон пов’язували не лише з Кримським ханством, а й із запорізькими козаками.
Мапа Ніколя де Фера 1705 року. З сайту Likбез
Уже в 19 столітті, після остаточного захоплення південноукраїнських земель Російською імперією, назва «Україна» починає поступово зникати з карт. Натомість формується імперський погляд на регіон (Новоросія чи Південна Росія), який російська пропаганда використовує й сьогодні.
Однією з найдетальніших мап України 18 століття вважається мапа німецького географа Матеуса Зойтера. На ній Київське та Брацлавське воєводства відмічені під назвою “Україна”.
Також мапа містить велику кількість географічних назв – населених пунктів, річок, лісів і шляхів – на території Молдавії, Криму, вздовж Дніпра та Валахії.

Мапа Матеуса Зойтера 1742 року. З сайту ЦДІАК України
Упродовж 1740–1742 років Матеус Зойтер видав ще кілька мап, на яких були позначені Україна та Північне Причорномор’я. Однією з особливостей його робіт було також зображення історичних подій того часу, зокрема пересування армій.
Ще одну мапу, де є напис Ukraine pays des Cosaques («Україна – земля або країна козаків»), створив французький картограф Гійом Деліль.
Так він позначив територію середньої Наддніпрянщини – Правобережної та Лівобережної України. До речі, напис сягає сучасного російського міста Білгород. Південна Україна на мапі також показана, як територія запорозьких козаків.

Фрагмент мапи Гійома Деліля 1706 року
Це далеко не всі історичні мапи 17-18 століття, на яких фігурує напис “Україна”. Однак навіть ці кілька прикладів показують, що європейські картографи бачили українські землі як окремі географічні та політичні суб’єкти, які не є частиною Московії.
Такі мапи є одним із багатьох історичних джерел, які спростовують російські міфи про «споконвічно російський» Південь України та нібито безлюдні землі до приходу Російської імперії. Саме ці наративи почали активно поширюватися в імперською владою 19 століття, а сьогодні їх продовжує використовувати кремлівський керманич для виправдання вторгнення в Україну. Хоча, відомо, що вперше назва “Україна” вживалася під 1187 році у Київському літописі (у складі Іпатіївського літописного зводу 14 століття).
Але, й ці мапи також допомагають краще зрозуміти історію Півдня України та місце українських земель на європейських мапах 17-18 століть.
Ще матеріали про російські міфи щодо Півдня України: