В Україні дали старт реформам з впровадження дуальної системи освіти

Експеримент стартував у жовтні і запланований до 2023 року.

Про це повідомляє УНІАН.

З жовтня у 44 українських закладах фахової передвищої та вищої освіти запустили пілотні проекти з впровадження дуальної форми здобуття освіти. Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров.

За його словами, експеримент стартував у жовтні і запланований до 2023 року у 44 університетах та коледжах різних областей, зокрема в п'яти закладах Києва та області. Шаров наголосив, що наразі законодавче поле дуальної освіти перебуває на стадії формування, тому для цього у МОН створена робоча група, яка активно працює, і впроваджено пілотні проекти. Робоча група напрацювала перші законодавчі ініціативи, що були передані до Верховної Ради та використані при підготовці законопроекту № 2299 про внесення змін до закону про вищу освіту. Зміни ухвалені народними депутатами в першому читанні.

Він наголосив, що МОН та, зокрема міністр освіти і науки Ганна Новосад приділяють дуже велику увагу саме впровадженню дуальної форми освіти як перспективної форми співпраці закладів освіти та роботодавців і здобувачів освіти. За словами директора навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту ім. О. Балацького Сумського державного університету Тетяни Васильєвої, дуальна освіта - це новий для України спосіб здобуття освіти, який передбачає поєднання навчання в закладах вищої освіти із навчанням на робочих місцях для отримання певної кваліфікації на основі укладання договору.

Вона повідомила, що проект з популяризації, адаптації та впровадження дуальної форми здобуття освіти в Україні реалізується з 2014 року завдяки співпраці МОН з представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Українською асоціацією маркетингу, Німецько-Українським агрополітичним діалогом, проектом "Східного партнерства" “Дуальна освіта в діалозі”, Науково-методичним центром вищої та передвищої фахової освіти, а також роботодавцями і представниками закладів освіти. Як сказала координатор проектів представництва Фонду Еберта в Україні, член робочої групи МОН Олена Давліканова, проект реалізується на основі німецької практики.

Однак вона наголосила, що неможливо просто скопіювати німецьку модель та використати її в Україні, таку модель необхідно адаптувати під українські реалії з урахуванням структури економіки, законодавства, особливостей соціального партнерства та інших факторів. Заступник виконавчого директора з правових питань всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу “Федерація металургів України”, член робочої групи МОН Андрій Лукасевич наголосив, що наразі в Україні існує розрив між вимогами ринку праці та знаннями і навичками, які мають випускники.

За словами керівника науково-методичного кабінету безперервного розвитку та освіти дорослих “Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти”, члена робочої групи МОН Алли Чайковської, велику увагу необхідно звертати на методичну підтримку процесу запровадження дуальної освіти і детально визначити, яким чином практична складова має бути вмонтована у цей процес. Вона погодилась, що неможливо взяти модель іншої країни та без змін запровадити її в Україні.

Як сказала Чайковська, перед впровадженням необхідно, зокрема підготувати викладачів та роботодавців до цього, тому Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти планує провести низку семінарів, тренінгів і навчальних курсів для викладачів. Своєю чергою, менеджер відділу з навчання та оцінки департаменту роботи з внутрішнім клієнтом Академії ДТЕК ТОВ “ДТЕК”, член робочої групи МОН Інна Осадчук повідомила, що на їхніх виробничих підприємствах вже кілька років працюють студенти, які навчаються за дуальною формої освіти. Наразі таких студентів 191.

Ідеальною формою дуальної освіти для закладів вищої освіти, на її думку, є графік, коли 50% часу студент навчається, а інші 50% працює на підприємстві, однак наразі в Академії ДТЕК цю форму реалізують за графіком 40% на 60%, де більшу частину студенти перебувають на робочому місці. Осадчук наголосила, що моделей дуальної форми навчання обов’язково має бути декілька залежно від специфіки бізнесу, територіального розташування підприємства і закладу освіти та стадій їхнього розвитку.

Як підкреслила президент ГО “Українська Асоціація Маркетингу”, доцент кафедри маркетингу Київського національного економічного університету, член робочої групи МОН Ірина Лилик, метою запровадження дуальної форми освіти є, зокрема створення умов для того, щоб в країні з’являлися професійні спеціалісти, щоб завдяки співпраці навчального закладу і роботодавця студенти ще на стадії навчання могли отримувати професійний робочий досвід.

На завершення Васильєва повідомила, що сьогодні відбудеться перша велика нарада представників закладів освіти та роботодавців, у тому числі представників тих 44 закладів, де запровадили пілотні проекти, під час якої учасники поділяться досвідом із запровадження дуальної форми здобуття освіти.

У прес-конференції брали участь: Олег Шаров, генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН України; Олена Давліканова, координаторка проектів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, член Робочої групи МОН; Андрій Лукасевич, заступник виконавчого директора з правових питань Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України», член Робочої групи МОН;  Алла Чайковська, керівник Науково-методичного кабінету безперервного розвитку та освіти дорослих державної установи «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», член Робочої групи МОН; Інна Осадчук, менеджер відділу по навчанню і оцінці департаменту роботи з внутрішнім клієнтом Академії ДТЕК ТОВ «ДТЕК», член Робочої групи МОН; Ірина Лилик, президент ГО «Українська Асоціація Маркетингу», доцент кафедри маркетингу КНЕУ, член Робочої групи МОН. Модератор: Тетяна Васильєва, директор навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту імені. Олега Балацького Сумського державного університету, д.е.н., професор.