Судді Майдану: чому ті, хто за вказівкою засуджували невинних, досі на посадах при новій владі

Україна та весь світ вимагає звільнення Олега Сенцова та інших політв'язнів. Абсурдність його звинувачень та очевидна фальсифікація доказів не має жодного значення для російських судів. Проте ми забуваємо, що, якщо б Майдан не переміг, Олег Сенцов міг бути засудженим українським судом.

Лише 4 роки тому судді Майдану на замовлення влади засуджували сотні невинних. І більшість з них залишаються на посадах, попри судову реформу та обіцянки президента.

На останні роковини розстрілів на Майдані Родичі Героїв Небесної Сотні приходили до Вищої комісії нагадати, що їхні близькі пожертвували своїм життям заради реальних змін у державі. А зміни у правосудді неможливі, якщо у судах залишаться судді, які за вказівкою сотнями засуджували невинних.

Наразі, ситуація з покаранням суддів Майдану катастрофічна. З понад 350 суддів, які виносили свавільні рішення у часи Революції Гідності, звільнено менше 50. Абсолютна більшість залишається на своїх посадах і продовжує здійснювати правосуддя. Але саме зараз Вища кваліфікаційна комісія може виправити ситуацію. І не просто може, а зобов’язана це зробити.

Найближчими тижнями перевірку у Комісії буде проходити цілий ряд дуже знакових суддів Майдану. У січні 2014 року до Оболонського суду міста Києва надійшли понад 60 протоколів на власників автомобілів, які засвітились у поїздці до Межигір'я Януковича. Усі вони були сфальсифіковані, бо жодних порушень водії не вчиняли.

До голови суду Ірини Мамонтової одразу подзвонили з Адміністрації Януковича. Заступник Портнова вимагав, щоб Мамонтова дала вказівки суддям позбавляти водійських посвідчень усіх, на кого надійшли ці протоколи. Мамонтова відмовилась це робити і вимушена була звільнитись з голови суду. Ця інформація не є просто слухами. Мамонтова дала ці факти на допиті у Генпрокуратурі з попередженням про відповідальність за неправдиві свідчення.

Після цього в.о. голови Оболонського суду став 35-ти річний суддя Владислав Дев’ятко. І судді стали масово виносити рішення, які вимагали з Адміністрації Януковича. Як ви думаєте чи була аналогічна вказівка Дев’ятку? Він про це мовчить, але відповідь очевидна. Сам Дев’ятко розглянув дві справи щодо учасників цієї поїздки. Будь-яких доказів порушення та вини водіїв не було, але суддя обох позбавив водійських посвідчень. 

Далі більше. 23 січня 2014 року "беркутівці" заманили, по-звірячому побили та затримали майже два десятки автомайданівців. Жахливі кадри покалічених в’язнів Банкової та їх потрощених авто облетіли увесь світ. Суддя Дев'ятко розглядав справу одного з таких затриманих – львів’янина Олексія Салиги.

Незважаючи на відсутність будь-яких доказів вини затриманого, абсурдність звинувачення та сліди побиття, Дев'ятко кинув його за ґрати на два місяці. Зараз ці "беркутівці" на лаві підсудних, а Дев'ятко продовжує вершити правосуддя.

Після Майдану потерпілі від рішень Дев'ятка намагались його звільнити. На це були усі підстави. Судді, які виносили аналогічні рішення, були звільнені. І тут до Дев'ятка потрапила справа Януковича. Після цього Вища рада правосуддя декілька раз відклала розгляд його справи, а потім раптово закінчився строк притягнення його до відповідальності. Тобто Дев'ятка не покарали лише тому, що навмисно затягнули розгляд його справи.

Суддя Владислав Дев'ятко

Очевидно, що Дев’ятко отримав індульгенцію від звільнення в обмін на засудження Януковича. Тобто розпочалась служба новому господарю. Безумовно, Янукович має бути засуджений. Але використання для цього дискредитованого судді, який ще 4 роки тому очевидно виконував вказівки Януковича, повністю суперечить вимогам Майдану. 

Окрім того, засудження суддею, який є очевидно залежним від чинної влади, дозволить Януковичу отримати виправдання у Європейському суді. Тому ручні судді мають бути звільнені, навіть якщо вони, іноді, виносять законні рішення, яких очікує суспільство. 

Ще одна цікава суддя Майдану – Олена Журавська з Дарницького суду міста Києва.

Суддя Олена Журавська

23 січня 2014 року на вулиці Інститутській затримали 19-річного Сергія Мартинюка з Рівненщини. Його під копірку звинуватили у масових заворушеннях і йому загрожувало до 15 років тюрми. Суддя Журавська, незважаючи на відсутність будь-яких доказів злочину Сергія, ухвалила взяти його під варту на місяць. 

Цікавий факт: Журавська була визначена слідчою суддею лише за день до розгляду цієї справи і у 2014 році інших кримінальних справ, окрім цієї, не розглядала. Тобто під ці справи підбирали потрібних суддів, які гарантовано виконають усі вказівки. 

Після Майдану Тимчасова спеціальна комісія знайшла у діях судді порушення та передала справу Вищій кваліфікаційній комісії для визначення покарання. Але Комісія вирішила, що суддя взагалі нічого не порушувала та винесла законне рішення. Так суддя уникла будь-якого покарання.

При розгляді справи щодо поїздки до Межигір’я Олена Журавська взагалі не заморочувалась. Практично усі рішення по цих справах необґрунтовані. Але Журавська перевершила усіх. У її постанові про позбавлення прав водія немає прізвищ ДАІшників, які складали рапорт та протокол, немає даних протоколу. Я вже не кажу про якісь докази порушення водія. Добре, що прізвище водія вказано.

За такі рішення суддя мала би бути люстрована. Але ні. А знаєте чому ? Бо цих рішень навіть у Реєстрі немає. Вже понад 4 роки Журавська їх фактично ховає. А у Декларації доброчесності суддя прямо збрехала – мовляв не виносила рішень щодо учасників Майдану і все.

Найцинічнішим у цій ситуації є те, що після Майдану, замість звільнення та покарання, Олена Журавська, навпаки, отримала кар’єрне та матеріальне зростання. Вже дві каденції поспіль Журавська є членом Ради суддів України. Нещодавно її обрано секретарем нової Ради суддів.

Це хороша позиція для побудови подальшої кар‘єри. А ще це чіткий меседж усім нам від усіх суддів реформованих судів – "нам начхати на думку суспільства, у судах мають бути судді, які орієнтуються на потреби влади, а не громадян". 

Зріс і достаток сім’ї Журавських. У 2015 році у них з’явилась новенька квартира майже на 100 квадратних метрів. У 2016 суддя почала користуватись дорогим "Мерседесом", а чоловік набув земельну ділянку під Києвом, але чомусь забув її задекларувати. Вдвічі зросли і готівкові заощадження сім'ї Журавських. 68 річна мати судді, яка живе у Хмельницькій області і практично не має доходів, купила собі у 2014 році у Нетішині квартиру площею 155 квадратних метрів. А у 2015 зареєструвала право власності на новенький будинок під Києвом.

Усього цього з головою вистачає на висновок про недоброчесність судді, але у неї великі шанси проскочити конвеєр ВККС, бо готові на засудження невинних кар’єристи дуже потрібні владі.

Готується до оцінювання і голова Дніпровського суду міста Києва Нелля Ластовка. Вона позбавила водійського посвідчення активіста за поїздку до Межигір'я. Відповідно до документів, складених ДАІшниками, водія зупиняли у центрі Києва, а протокол склали за незупинку на виїзді з Києва.

Досвідчена суддя проігнорувала ці очевидні факти фальсифікації. І це ще раз доводить, що судді Майдану керувались не законом та доказами, а вказівками влади.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила звільнити Ластовку за порушення присяги. Але до Дніпровського суду потрапила справа Шабуніна, який давно є кісткою в горлі президента. І Вища рада правосуддя різко передумала. Рішення про її звільнення скасували, і вона повністю уникла покарання.

У найближчі тижні ці судді, а також Первушина, Катющенко, Валігура, Антонюк, Бугіль, Пономаренко та інші судді Майдану, будуть проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії. Якщо Комісія залишить їх на посадах, то це означатиме лише одне – жодної реформи не відбулося, а влада зберігає на посадах керованих суддів, готових до виконання нових завдань. У судах з такими суддями ніколи не пануватиме право, а довіра до їх рішень буде мінімальна.

Владу такий сценарій цілком влаштовує, але він повністю не влаштовує суспільство. Тому ще раз закликаю усіх пильно стежити за ходом перевірки суддів та реагувати на факти залишення в системі очевидних негідників. І час вимагати відповідальності тих, хто провалив судову реформу та обманув очікування суспільства.