Про Крим і політичну відповідальність Юлії Тимошенко

Насамперед вражає риторика Юлії Тимошенко, яка не мала права знаходитись на засіданні, але не тільки брала участь у засіданні, але, що безумовно видно, вплинула на рішення Ради національної безпеки і оборони.

Виступаючи, щоб "жоден танк не виїхав із казарми і жоден солдат не повинен підняти зброю", щоб не відбулося "ніякого воєнного стану та активізації наших військ", Юлія Володимирівна, по суті, переконала присутніх відмовитись від активних дій. Враховуючи, що у засіданні РНБО тоді брали участь одразу кілька людей, які роками підтримували її, як лідера своєї партії, слова Тимошенко справили на них визначальний вплив.

Зрештою, військове керівництво держави проголосувало вирок для Криму – Україна відмовилася навіть перекидати війська, щоб провокувати ворога.

За введення воєнного стану голосував один Олександр Турчинов.

Пройде лише півтора місяці і у розпал президентських виборів Юлія Тимошенко виступить з ініціативою негайного створення військової організації "Рух Опору", про діяльність якого журналісти заледве віднайшли інформацію аж восени.

Однак, завдяки настільки яскравій ініціативі в очах у більшості виборців лідер Батьківщини виступила таким собі "яструбом", націленим на війну.

Враження посилилось, коли її партія розпочала багатомісячну кампанію за негайне введення воєнного стану. Тобто того самого, проти якого реально виступала Юлія Тимошенко на ключовому засіданні РНБО.

Так утворювався справжній міф про войовничість Юлії Володимирівни та замало не про мілітаризм...

Я вдячний тим, хто оприлюднив стенограму РНБО, бо в історії з Кримом потрібно було розставити всі крапки над "і".

Тепер зрозуміло, чому Юлій Мамчур був змушений без зброї, співаючи гімн, повести в останню психологічну атаку свій полк.

Віктор Уколов Політолог, журналіст