«Південь 2020»: атмосферний і суперечливий

У виставковій залі на площі Свободи 8 вересня панувала особлива атмосфера — фотографічна. Тут розпочала експонуватися звітна фотовиставка Херсонської обласної організації Національної спілки фотохудожників України «Південь 2020».

18 фотомитців представили  майже вісім десятків своїх робіт, і ця подія викликала щиру цікавість. На відкриття зібрались і  автори, і їхні друзі та шанувальники, і представники інших творчих професій, і фотолюбителі, які чекають на цю фотовиставку протягом року (і дійсно, між минулорічним «Півднем», який проходив теж у вересні, і цим, яскравих фотоподій не було).

Традиційна різноманітність «Півдня» (тематична, жанрова, технічна) давала підґрунтя для розмов, дискусій, обговорень. І цей позитивний гул думок, втілених у слова, у сукупності з різними образами світлин на стінах, блиском очей і сяянням усмішок присутніх і створював цю чудову фотографічну атмосферу. Хоча самі фотохудожники (і не тільки фотохудожники) мали і критичні погляди.

Голова Херсонської організації НСФХУ Ігор Рабінер радів, що виставка все ж відбулася, що на ній є роботи, які мають українські і міжнародні нагороди, але вважає, що «Південь 2020» трохи поступається за своїм рівнем минулорічній виставці, бо досить непростий рік був у зв'язку з пандемією. Адже більшість митців намагалася представити глядачам свої найсвіжіші світлини, зроблені протягом останнього року.

Ігор Рабінер. Olga 3.

А ми пропонуємо вам калейдоскоп думок, висловлених на виставці — часом це враження від побаченого, часом творче кредо, часом проговорювання проблеми.

Юрій Кружнов. Натюрморт з калиною.

Враження фотохудожника Юрія Кружнова суперечливі: «Є щось гарне, є не дуже, але для того періоду, в якому ми живемо, усе це непогано».

Яна Ібрагімова (чільне фото) прийшла і як глядач, і як фотомодель: «Мені сподобалась атмосфера. Я просто рада тут бути, насолоджуватися красою, різним баченням світу кожного фотохудожника».

Георгій Верін. Орхідея.

Фотохудожник Георгій Верін жалкує, що не всі члени спілки долучилися до події, особливо шкодує, що немає робіт деяких титулованих колег. Із найяскравіших вражень — світлини Володимира Худолея: «Не очікував, що такий сюр у нього з’явиться».

Володимир Худолєй. Гадання.

Володимир Худолєй розповідає про свої роботи так: «Метафізична фотографія - це новий напрямок, синтез міської фотографії і абстракції. Це світлини не для очей, а для голови. У психотерапії є таке поняття, як парейдолія — це коли реальні предмети створюють образ, якого насправді не існує. Без уяви цих фото не було б. Я їх побачив у штукатурці, у шматку пластика, у смітті, через пляшку — але кожен бачить щось своє».

Василь Рилєєв. Креативна архітектура.

Поет Олег Олексюк радіє новим відкриттям: «Мені взагалі подобається те, що ми маємо можливість спостерігати за розвитком творчості того чи іншого фотохудожника. Я по-новому відкрив для себе творчість Василя   Рилєєва: цікава знахідка - креативна архітектрура, надихає на поетичні рядки. Радію новим цікавим знахідкам Лізи Фрей, яка постійно відкриває щось нове серед нашого соціуму».

Ліза Фрей. Німфа.

Ліза Фрей, яка оспівує свободу, жінку, жіночу багатогранність, радість, спокусу, щиро радіє: «Чудові відчуття, прекрасні роботи сьогодні представлені - настільки різні, багатопланові, думаю, кожен знайде свого тут фаворита».

Юлія Гора. Як сходить сонце.

Фотохудожник Віктор Волошин представив пейзажі Італії, а Юлія Гора вважає, що за шикарними краєвидами далеко їхати не треба - можна отримати масу вражень у нашому регіоні: «Закордон фактично закритий. Хочеться більше показати наші місцеві туристичні родзинки, красу нашої Херсонщини. Цього року ми були на Кінбурні — дикі, незвідані, по-своєму незвичайні місця, які відрізняються від того ж Джарилгача, який знають більше. Я б хотіла звернути увагу людей до рідного, щоб вони насолоджувалися нашим Дніпром».

Ганна Софіна. Балерина.

Поету і фотографу Віктору Братану також до душі різноплановість і те, що багато авторів доводять свій стиль до досконалості: «Сподобались пейзажі Віктора Волошина, хмари Олександра Андрющенка (ми всі їх бачимо, але він показав їх так, як треба), філософські натюрморти Ігоря Рабінера... Приємно дивитися, як висловила свою думку Ганна Софіна — якщо б то була моя фотографія, я би пишався. Тут подих вітру є, трошки загадковості і глибина кадру, і філософський підтекст. Однозначно удача - дуже яскраві моменти тваринного світу, які спіймав Віктор Гавриленко. У Ігоря Бойченка цікаві роботи - теж своє бачення і трошки абстракціонізму. Я вважаю, що кожен автор представив не просто дуже гарні роботи, а блискучі — саме такого рівня».

Ігор Бойченко. Експресія.

Олександр Плохотін належить то тих, хто не відображає світ, а створює його методами фотографії, фотохудожник розповів про свої роботи: «До креативної або арт-фотографії я прийшов не відразу, це відбувалося поступово, мені хотілося в художній формі втілити образи, які народжувалися в моїй уяві. І мені також хотілося б, щоб мої фотороботи несли не тільки естетичне задоволення, а й інтелектуальний інтерес, тому я намагаюся не нав’язувати глядачам своє бачення — хай кожен знайде свій власний сенс у моїх світлинах».

Олександр Плохотін. Самоізоляція.

І, мабуть, найкритичнішим поглядом поділився фотолюбитель Олександр Степнов, який відвідує фотовиставки заради тих, кого вважає золотим фондом херсонського фото: Олександр Андрющенко, Слава Савельєв, Ігор Рабінер, Юрій Кружнов. Але: «Я належу до невдячної категорії глядачів, тому що є великим шанувальником фото. На жаль, фотографія не стала моєю професією, але залишається пристрастю. Мені здається, що в нашому місті на початку XXI століття рівень міг би бути вищим. Сама структура Спілки фотохудожників трошки закостеніла, закрилася в собі і, може, вимагає якогось реформування. Мені здається, вони могли б взяти на себе завдання ну якщо не пошуку нових талантів, то їхню підтримку, стимулювання творчих можливостей. Я чую від багатьох, що є потреба в спілкуванні, в обміні досвідом і думками. Творчість має бути продемонстрована, хочеться комусь щось показати, а варіантів практично немає, ця виставка чи не єдина фотовиставка, яка проходить у місті. Але з року в рік бачу одне й те саме. Причому є талановиті люди, які не перебувають у спілці, але вони гідні того, щоб їх побачив Херсон».

Отакі різні враження. А ви маєте змогу скласти свою думку про виставку — експонуватиметься вона до 20 вересня.

Наталя Джерук. Медитацiя.

Дмитро Кисельов. Прив'язані до неба.

Віктор Гавриленко. Динаміка польоту.

Наталя Алтипiна. Білий натюрморт.