Об'єднані територіальні громади України вийдуть на ринок цінних паперів

Рішення ЦВК призупинити вибори в об'єднані територіальні громади (ОТГ) цього року лише підігріло інтерес до теми децентралізації. Дивно не поцікавитись реформою, навколо якої стільки галасу. Після розблокування процесу психологічний Рубікон перейдено.

Запущені процеси не зупинити. Об'єднання громад – лише початок трансформації країни. Вже почалося об'єднання ОТГ навколо великих міст. На часі – розгляд підготовленого експертами та науковцями законопроекту про "Адміністративно-територіальний устрій".

Він передбачає скорочення кількості районів і розбудову нових вертикальних та горизонтальних зв'язків між центром та регіонами. А внесенням змін до Конституції новий статус-кво країни закріпиться остаточно. Це головні законодавчі напрямки розвитку реформи. Навколо них ще розгоратимуться серйозні протистояння.

Руйнація радянської владної вертикалі псує сон і травлення як місцевим, так і вседержавним політичним та економічним елітам. Адже пригодовані виборчі округи полетять в прірву, а "свої" люди на фінансових потоках можуть не втриматись у кріслах. Та це окрема тема для аналізу.

Паралельно з політичними борюканням навколо виборів відбувається багато інших процесів, які не такі гострі та дискусійні, однак закладають серйозний базис для розвитку ОТГ. В першу чергу – це фінансові інструменти, здатні формувати економічну міць. Спроможних громад , за оцінками Мінрегіонбуду, лише третина. Решта підтримується різними преференціями, субсидіями та грантами.

Приміром, солідні інфраструктурні проекти нині реалізуються через Державний фонд регіонального розвитку. Однак цей інструмент – тимчасове явище. Зате у ОТГ можуть з'явитися нові можливості завдяки законопроекту №9023. Він вже зареєстрований і поданий у комітети Ради для ознайомлення та підготовки до першого читання.

До кризи 2014 року міста активно позичали гроші. Бюджетний Кодекс, для інфраструктурних проектів, дозволяє залучати 200% бюджету розвитку. Після курсового стрибка та підвищення облікової ставки Нацбанком торгівля облігаціями місцевих позик завмерла. Хоча вони і пропонують таку саму дохідність як і ОВДЗ – на рівні 17,5%. Цей інструмент куди вигідніший за банківський кредит. Адже не передбачає застави майна. Однак позичальники схиляються у бік банків. З кредитами можна "погратися".

Випадків, коли фінустанови забирали майно у позичальників – безліч. А от із 68 розміщень муніципальних облігацій – тільки одне місто Одеса допустило дефолт у 1998 році. Тоді облігації під 50% річних погасили з держбюджету. Як і раніше, емісії передує процедура перевірки фінансової спроможності бюджету потенційного продавця облігацій Мінфіном та Нацкомісією з цінних паперів.

І послаблень у новому законопроекті процедур немає. А з 1 липня 2018 року взагалі розміщення цінних паперів можливе лише через біржу. Та й за грошима, отриманими від продажу облігацій, контроль величезний.

Однією із найбільших переваг ОТГ є фінансова прозорість. І за цим законом громади матимуть право випускати свої облігації. Отут з'являється перспектива – вважає експерт з питань публічних послуг швейцарсько-українського проекту " DESPRO" Вячеслав Козак: "Ми розробили один онлайн-іструмент, який дозволяє ОТГ порахувати свою інвестиційну готовність. Він доступний і відкритий. А в новому законопроекті передбачили можливість торгувати цінними паперам.

Бюджети окремих ОТГ зросли в десятки і сотні разів. Ті, хто фінансово самостійні – можуть втілювати складні інфраструктурні проекти. Та менш успішні, але перспективні, також отримують шанс росту. Приміром, кілька сусідніх громад, чи навіть з різних куточків країни, хочуть запустити спільний або схожий проект.

Вони проходять всі необхідні процедури аудиту, готують і захищають бізнес-план, оголошують про емісію. Так от управління цим проектом вони здійснюють не самостійно, а створюють спеціальний фонд, який від імені громад і під контролем Мінфіну та Нацкомісії з цінних паперів розпоряджається грошима".

Експерт Сергій Москвін з громадської спілки "Українське об'єднання ринків капіталу" – також серед розробників законопроекту. За його словами боятися фондів не варто:

Фонд може використати гроші лише за призначенням, вказаним у проспекті емісії. Бо у нього є тільки обмежений у правах керівник – голова ради. Він не має права одноосібно розпоряджатися коштами фонду. За його діяльністю стежить наглядова рада, яка складається із місцевих депутатів. Банківські рахунки типу ескроу захищені від будь-якого втручання. Ці гроші під пильним контролем. Щоб вкрасти – треба змовитись усім учасникам процесу. Що не реально, бо це вже злочинна група, і є багато інструментів їх виявлення ще на початковій стадії.

Здавалося б, для чого новий інструмент, якщо у громад є можливість отримувати доступ до грошей через Державний фонд регіонального розвитку. Однак і Вячеслав Козак і Сергій Москвін вважають, що його діяльність носить тимчасовий характер. Адже це гранти, які розподіляються на проекти із державного бюджету.

Їх приємно отримувати, але на всіх бажаючих грошей не вистачає. І тоді гранти стають ще одним джерелом напруги. Одним дали, а іншим не дали? Адже гранти розподіляє не бездушна машина за математичними формулами, а конкретні люди, які можуть у такий спосіб впливати і на місцеві еліти. А так, всі громади, які хочуть ставати економічно потужними і незалежними, матимуть дієвий та прозорий механізм для фінансових вливань.

На що витрачати?

"Я ж не дарма згадав інвестиційний калькулятор, – каже Вячеслав Козак. – Ми дали громадам унікальний інструмент оцінки своїх перспектив і можливостей. І всі зацікавлені у інвестиціях. А коли законотворці приймуть цей закон, то ОТГ отримують дієвий механізм їх отримання".

У громадах, принаймні в тих, хто створився кілька років тому, вже працюють управління стратегічного розвитку. Їхня робота – не лише пошук та залучення грантових проектів, а й розробка інвестиційних пакетів. Володіючи землею як ресурсом, інвесторам можна пропонувати сервіс "під ключ". Приміром, у Розвадівській ОТГ німецько-польське підприємство має наміри будувати вітрову станцію. У Іваничівській ОТГ – завод з виробництва протеінів.

У обох випадках місцева влада без зайвої мороки готова надати ділянки і свої комунікації. Тільки будуй і плати податки. Дороги, мости, утеплення, альтернативна енергетика, навіть культурологічні чи тематичні парки – все може бути основою росту для громади та інвестиційним проектом, придатним до реалізації.

Тому випуск місцевих облігації – нове вікно можливостей для модернізації і розвитку громад. У профільному парламентському комітеті законопроект схвалили і вважають, що він дасть ще й поштовх до розвитку ринку цінних паперів.

Перший заступник голови парламентського комітету з фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко вважає:

Головне у цьому процесі – пояснити місцевій владі на концептуальному рівні всі можливості таких інструментів, щоб депутати могли прийняти зважене рішення, чи потрібен громаді певний проект.

Що стосується технічної реалізації – ми сподіваємось на підтримку з боку Уряду в частині підготовки порядку дій і роз'яснень, щоб процедура була максимально простою, покроковою і прозорою. У разі формування попиту з боку місцевої влади я очікую, що профучасники фондового ринку, які будуть зацікавлені у наданні послуг з розміщення облігацій, будуть пропонувати як частину своєї роботи повну підготовку "під ключ" всієї юридичної частини процесу.

Таким чином, вдастся не лише розпочати потужні інфрастуктурні проекти, а й оживити кволий український фондовий ринок. Принаймні у експертів-економістів є і така стратегічна мета та очікування від впровадження новації.

"Якщо порівнювати Україну з іншими країнами світу, рівень розвитку ринку фінансових інструментів один з найнижчих: не випускаються іпотечні облігації, п'ять років не випускались облігації місцевих позик, не існує облігацій, забезпечених відокремленими активами. Те ж саме стосується й інфраструктурних облігацій, які поширені у світі.

Фінансування об'єктів інфраструктури дуже специфічне: вони потрібні зараз, грошей треба багато, а віддача буде потім, при чому більшою мірою у вигляді нефінансового ефекту, а економічного та соціального. Кредити під будівництво доріг та мережевих споруд можна знайти, але кредитор тут один, він бере на себе всі ризики. Тим паче, що ОТГ зараз не мають права випускати облігації місцевих позик", – коментує Сергій Москвін.

Кожна нова можливість, яка з'являється у громад, має синергетичний ефект. Бо нові інструменти вимагають нових знань, нових рішень і нової якості кадрів. А щоб сповна використовувати можливості, які дає реформа, керівникам ОТГ, їхнім командам, доводиться вчитися постійно і багато. І це вже не затуркані голови сільрад з вічно простягнутою рукою.

Це прогресивно мислячі менеджери, які впевнено змінюють країну з середини. І чим більше можливостей у них буде, тим швидше українці відчують зміни на краще.