Медреформа в дії: перші результати, нові зарплати сімейних лікарів та боротьба за пацієнта

Українські сімейні лікарі отримали перші "реформовані" зарплати. Хто залишився задоволеним, а хто ні? Чи є оптимальні моделі нарахування зарплати? Хто страждає через гальмування медичної реформи?

Про це та багато іншого сайту 24 каналу розповів заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Перші результати

В середньому по країні лише близько 30% громадян уже обрали собі сімейного лікаря. Тому ми, чесно кажучи, ще не очікували істотного росту доходів лікарів. Але виявилось, що у деяких регіонах відбулись істотні зміни.

На скільки зросли зарплати лікарів за червень-липень 2018 року

Фактор успіху: багато декларацій і хороший головний лікар, який зробив хорошу систему оплати праці. Наприклад, у Балті на Одещині зробили так: відсоток від кожної декларації йде лікарю в премію, а відсоток із загальної премії лікаря йде медсестрі в премію. Більше декларацій – більша премія лікаря, більший дохід медсестри. Вони це оформлюють як премії згідно нашого законодавства, але це де-факто – процент від декларацій. "Тарифна сітка" там вже не діє, їм встановлюють базу – і вже на неї йдуть вже надбавки. Є команда, і вони працюють на результат.

Супротив

Є складнощі, я цього не приховую і не хочу робити ейфорію з того, що відбувається. Ми показали чудові приклади, там де є "золотий трикутник": хороший лікар, у якого багато пацієнтів, плюс хороший головний лікар, плюс хороша місцева влада, яка підготувала центр первинної допомоги. Отам все "вистрілило".

А в багатьох містах є негативні приклади. Деякі вирішили, що тепер не потрібно підтримувати свої медзаклади, тому що у них є договір з Національною службою здоров'я. Мовляв, хай там займаються. Це абсолютно безвідповідальна позиція, так не можна робити. Інші залишили лікарям старі ставки, деякі намагаються штучно регулювати кількість пацієнтів. Особливо це розповсюджено у педіатрії (за дитину віком 0-5 років НСЗУ нараховує 1 480 гривень за дорослого – 370 гривень), коли сімейному лікарю не дозволяють приймати дітей тому, щоб діти йшли до педіатра.

У мене багато друзів скаржаться, що є педіатрична поліклініка, всі педіатри погані, а сімейний лікар хороший. Але цей лікар каже:

Вибачте, мені не дозволяють.

Тому будемо чекати, коли ці зміни ввійдуть у свідомість медиків і керівників. Думаю, протягом року все стабілізується.

У Києві перераховану зарплату отримали не всі

Дійсно, в столиці багато сімейних лікарів залишились на старих зарплатах, я цікавився цією ситуацією. Мене переконували, що вже з вересня вони зроблять нову політику зарплат, тому що в Києві складна модель роботи первинної допомоги. Тут діють не індивідуальні договори лікарів із закладом, а колективний договір. Це коли всі працівники на єдиних умовах підписують договір з керівництвом. Через те, що вони таку модель обрали, тепер законодавство зобов'язує їх переукласти угоди. Це окрема тривала процедура. Якби вони працювали від самого початку за такими статутами, які передбачають індивідуальні відносини з кожним лікарем, їм було б набагато простіше.

Наскільки мені відомо, вони хочуть змінити умови цих колективних договорів, прописати там, що зарплата буде залежати від декларацій. Я думаю, що десь на вересень законотворці цю роботу зроблять, будемо це моніторити. У жодному разі не можна затягувати з цим, лікарі демотивовані, вони бачать новини, вони знають, що більше коштів прийшло до медзакладів...

Чи буде міністерство втручатись?

Міністерство не буде втручатися у ці процеси, але, нажаль, втручатимуться потужніші сили. Маю на увазі – ринкові сили. Тому що у великих містах є конкуренція. Більше того, ми бачимо із динаміки договорів із НСЗУ дуже велику зацікавленість з боку приватних центрів.

У нас в першій хвилі договорів, маленькій такій хвилі, було вже десь 10% приватних закладів. У другій хвилі ще кратно збільшилася їхня кількість. І що далі відбудеться? Лікарі або переходитимуть у приватні клініки, або ставатимуть ФОПами. І ті головні лікарі й мери, які про це зараз не думають, просто отримають ситуацією, що в них залишаться лише слабкі лікарі і порожні поліклініки. Як вони потім це своїм містянам пояснять – не знаю. Але вони повинні про це подумати заздалегідь і зрозуміти, що тепер конкурують за пацієнта, а не просто продовжують утримувати приміщення. Якщо вони пропустять цю точку неповернення, то у великих містах їх просто "відконкурують" приватники. Зокрема, так сталося у Польщі. Сьогодні там 90% лікарів первинної ланки – приватні підприємці.