ISW: Кремль знову повторив свої вимоги, аби Україна поступилася Херсонською та ще 3 областями

Під час засідання Ради Безпеки ООН 17 лютого постійний представник Росії Василь Небензя знову повторив вимоги Кремля, аби Україна поступилася 30% територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які не окуповані.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Водночас як передають аналітики, він заявив, що України нібито "безповоротно втратила" Крим та вищезазначені 4 області.

“Небензя натякнув: мирні переговори повинні «виправити» ситуацію в цих областях і що Україна повинна поступитися рештою частин чотирьох областей, які не окуповані Росією”, – йдеться в повідомленні. 

Окрім цього, представник Кремля вимагав, аби в майбутньому Україна стала «демілітаризованою» нейтральною державою й не приєднувалася до жодних альянсів чи блоків безпеки. 

Також міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 17 лютого заперечив можливість того, що Росія піде на територіальні поступки під час майбутніх переговорів, йдеться у звіті.

Окрім того, аналітики пишуть, що Лавров і Небензя категорично відкинули участь Європи в майбутніх мирних переговорах і звинуватили європейські країни в агресивності до Росії.

Зазначається, що очевидне небажання Кремля повернути території, взяти на себе зобов’язання дотримуватися будь-якої майбутньої мирної угоди з Україною або залучити будь-яких європейських лідерів до цих переговорів ставить під сумнів готовність Путіна добросовісно брати в них участь, які могли б забезпечити довгостроковий мир в Україні та Європі загалом.

• 14 червня минулого року очільник Кремля Володимир Путін вже заявляв, що РФ піде на переговори з Україною, лише якщо ЗСУ повністю вийдуть з території незаконних ДНР та ЛНР, а також із Херсонської й Запорізької областей. 
• Пізніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що це не пропозиція миру, а пропозиція ще більшої агресії. Аналітики ISW пишуть, що Путін намагається зірвати саміт миру. Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав ці вимоги неприйнятними. Канцлер Німеччини Олаф Шольц – «несерйозними».