10 викликів реформи освіти

25 вересня 2017 року Президент підписав Закон України «Про освіту», запустивши таким чином Урядова реформу освіти. Експерти Центру “Ейдос”, які наразі займаються аналізом реалізації реформи, означили перших 10 викликів реформи за перший рік її втілення.

1. Фінансування

Додатково 1 млрд 385,2 млн гривень – сума субвенції на Нову українську школу виділена з держбюджету в 2018 році, з цих коштів 998,7 млн спрямовані на закупівлю обладнання для початкових класів, а 386,5 млн грн – на навчання вчителів початкової школи. Це рекордна виділена сума на потреби початкової школи, що має чітке цільове призначення.

2. Автономність

Реформа НУШ передбачає автономію для усіх суб’єктів навчального процесу: нова школа матиме «широку автономію», а це значить, що адміністративні та навчально-методичні повноваження будуть делеговані на рівень закладу освіти (школи самі складають навчальні плани та програми, самі обирають підручники, підбір персоналу директором закладу освіти та ін.)

Автономія для вчителя: значний простір для свободи вибору та творчої реалізації його педагогічних ідей (методики та підходи до викладання, вибір навчальних програм).

Місцеві органи влади мають право самі формувати мережу навчальних закладів, вирішувати питання розподілу фінансування останніх.

3. Новий державний стандарт початкової освіти

Затверджено новий Стандарт початкової освіти. Основна ідея нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань. У 2018/2019 навчальному році всі заклади освіти проводять уроки за новим Стандартом.

4. Зарахування учнів до НУШ

Запроваджено новий порядок зарахування до НУШ. Розроблено відповідний наказ МОН, тепер для вступу до школи першачків не змушуватимуть проходити будь-які конкурси на перевірку знань. І хоча цьогоріч кампанія вступу до перших класів пройшла не без проблем, особливо у великих містах, порядок зарахування закріплює право дитини навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає.

5. Обрання директорів шкіл

Тепер директорів шкіл не «призначають», а обирають за конкурсом. Новий підхід до обрання менеджера освітнього закладу затверджено наказом МОН №291 від 28 березня у типовому положенні про конкурс на посаду директора закладу загальної середньої освіти.

6. Нові підручники для НУШ

Уперше вчителі обирають для своїх уроків навчальні підручники. Саме так провели відбір навчальної літератури для освітніх закладів. Запущено формат електронного підручника (розроблено та затверджено відповідне положення). У бюджеті на 2018 рік закладено 54 мільйони гривень на закупівлю «заліза» для роботи національної освітньої е-платформи та на її підтримку. Платформа має надавати учителям інструменти для реалізації підходів НУШ, забезпечувати педагогів та учнів електронними підручниками та навчальними матеріалами.

7. Якість освіти

Нова модель оцінювання в перших класах «нової української школи». Вона ґрунтується на формувальному оцінюванні, що дозволяє оцінити насамперед процес навчання, а не результат (тобто кількість помилок), а також поступ кожного учня. Зокрема, за запропонованим зразком Свідоцтва досягнень учителі оцінюватимуть – як активно дитина працювала на уроці, чи була допитливою, чи добре співпрацювала з іншими.

Змінено порядок проведення перевірок навчальних закладів. Сформований абсолютно новий підхід моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти,  сертифікації педагогів та акредитації нетипових навчальних програм. Створено Державну службу якості освіти, яка проводитиме інституційні аудити навчальних закладів.

8. Навчальні програми НУШ

Навчальний рік 2018/2019 року розпочато за новими навчальними програми для початкової школи.

Головною інновацією є те, що педагогічна рада школи самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а директор затверджує схвалену педрадою програму.

Освітні програми, що розробляються на основі типових, не потребують окремого затвердження Міністерством освіти чи центральним органом забезпечення якості освіти.

Школи самостійно визначають хід навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових та предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року.

Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою – в кінці циклу (після 2-го класу).

9. Інклюзивна освіта

Особлива увага приділяється створенню інклюзивного освітнього середовища. Окрім бюджетного фінансування для забезпечення проведення додаткових корекційно-розвиткових занять та придбання засобів корекції, дидактичного матеріалу, – напрацьовано та прийнято ряд важливих змін та документів.

Внесено зміни до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг, затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр, Типовий навчальний план для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня,  зміни у Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, навчальні програми та інші.

Крім того, проводиться підготовка педагогів, які навчатимуть дітей з особливими освітніми потребами у інклюзивних класах звичайних шкіл.

10. Кваліфікація вчителів

Наразі вже запущено та триває процес підвищення кваліфікації вчителів. З початку року  розпочалося навчання на дистанційному курсі. І хоча цей курс обов‘язково мають пройти тільки 22 тис. вчителів, сьогодні його вже проходить більше ста тисяч слухачів. Також тривають очні сесії, на яких вчителі можуть закріпити отримані знання.

І найголовніше – за цей рік реформа повноцінно стартувала в усіх регіонах. Вона має постійну підтримку та увагу з боку Уряду, який систематично виділяє кошти на її впровадження, залучає й кошти міжнародних партнерів. Але, як показує досвід наших сусідів, перші системні результати ми почнемо відчувати не раніше, аніж за 3-5 років. Тож варто набратися терпіння і спільно працювати над втіленням реформи.