Херсонська кав’ярня Prostir.coffee зачинилася. Історія та атмосфера закладу

Сьогодні, 11 листопада 2025 року, двері Prostir.coffee у Херсоні зачинилися – і вперше не через обстріл чи вимкнення світла. Команда вирішила зробити паузу, щоб зберегти головне – життя. Ми згадали історію кав’ярні, що стала місцем тепла та стійкості під час війни, і поговорили з баристою Олексієм Мельниченком, який варив каву навіть під звуки вибухів.

Початок роботи кав’ярні у Херсоні та труднощі перших років

Кав’ярня Prostir.coffee розпочала роботу ще у 2019 році. Заклад пережив пандемію, окупацію та постійні ворожі обстріли. Під час окупації Херсона заклад призупиняв роботу, проте після звільнення міста її відновили. Бариста Олексій Мельниченко відчиняв двері Prostir.coffee навіть тоді, коли обстріли лунали зовсім поруч, а над закладом гуділи ворожі дрони. Продовжували працювати та приймати гостей у найнебезпечніші дні, з вибитими вікнами, понівеченими дверима та простреленою технікою.

“Ми з дівчиною повернулися сюди з Києва у травні 2023 року. І з цього моменту я працював тут без вихідних взагалі”, – ділиться Олексій Мельниченко.

Як кав’ярня працювала всупереч обстрілам та загрозам дронів

Особливо сильно приміщення постраждали в ніч із 26 на 27 серпня 2023 року. Тоді в кав’ярні нікого не було, але уламок застряг просто в кавомашині – і бариста Олексій Мельниченко найбільше хвилювався саме за неї. 

З кожним місяцем обстріли ставали частішими, а з появою дронів працювати стало ще небезпечніше, адже заклад розташований лише за півтора кілометра від Дніпра, за яким починаються позиції ворога.

На поличках кав’ярні досі стоять банки з уламками снарядів, які команда збирала після кожного обстрілу. Біля входу – бите скло та шматки металу, а щоб дійти до закладу, необхідно обережно обходити листя, оскільки окупанти дедалі частіше мінують вулиці поблизу річки.

Кав’ярня Prostir.coffee. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”

Попри все, у Prostir.coffee знаходили спосіб створювати життя. Вибиті вікна після обстрілів частково вставляли, а частково закривали плитами OSB, перетворюючи їх на фотозону. Згодом на місці зруйнованих вікон з’явилися дошки, де відвідувачі та перехожі могли залишати свої думки, побажання і робити селфі.

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

У перервах між роботою – малюнки та допомога ЗСУ

Коли відвідувачів ставало менше через негоду або обстріли, Олексій малював Херсон, яким він був до війни. У травні 2025 року відбулася його персональна виставка “Херсонщина квітне” у форматі арткафе. На картинах - Антонівський міст, будівля ХОВА, кіноконцертний зал “Ювілейний” тощо. 

Окрім картин і календарів із зображенням Херсона, Олексій Мельниченко знаходить способи допомагати й українським захисникам. Він розмалював артилерійську гільзу, щоб зібрати кошти для ЗСУ. Аукціон із нею проведуть у Польщі, тому написи зроблені англійською. Виручені кошти підуть на придбання автомобіля для Медичної роти Національної гвардії України.

Олексій Мельниченко з гільзою. Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”

Закриття кав'ярні через загрози та плани на новий старт

Через близькість кав’ярні до берега Дніпра район залишається легкою мішенню для артилерії, мінометів, авіації та танкових ударів із тимчасово окупованої частини Херсонщини.

Кав’ярня Prostir.coffee. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”

Через постійні атаки дронами та артилерією засновники Prostir.coffee вирішили тимчасово закрити кав’ярню, щоб не наражати працівників і відвідувачів на небезпеку.

“Головне – це життя і надія. Кав'ярня саме тому і зачиняється, бо тут вже дуже небезпечно. Я людина трохи з “прибабахом”, і сам вирішив сюди повернутися. Це моє особисте рішення. Але наражати на небезпеку всіх відвідувачів – це не моє”, – коментує Олексій новину про закриття кав'ярні.

Бариста Олексій разом із дівчиною Мариною переїжджають до Івано-Франківська, де команда працюватиме над новим проєктом. 

Попри щільні обстріли цієї частини міста, в останні дні перед закриттям у кав’ярні знову було багатолюдно. Як і раніше, Prostir об’єднував херсонців – сюди приходили посмакувати унікальні напої від баристи, насолодитися десертами, пограти в настільні ігри, поспілкуватися, придбати сувенірну продукцію на згадку, потиснути руку чи обійняти Олексія, побажати йому та команді удачі на новому місці й висловити надію, що улюблений заклад повернеться до Херсона, коли стане безпечніше.

Олексій Мельниченко з постійними відвідувачами кав’ярні. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”

“Ми обов'язково повернемося – бо ми уродженці Херсона. Ми повернемо свій рідний дім і будемо його відбудовувати” – зазначає Олексій.

Олексій Мельниченко в кав’ярні Prostir.coffee. Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”