Звинувачує в ще більш жорстоких злочинах: як Росія бреше про депортацію українських дітей

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і російської омбудсменки Марії Львової-Бєлової за депортацію та незаконне переміщення дітей з окупованих територій України до Росії.

На 27 травня відомо про понад 19 тисяч підтверджених випадків насильницького переміщення дітей. Часто такі дії поєднані з програмами перевиховання, мілітаризацією та примусовим усиновленням українських дітей.  

Попри міжнародний осуд і ордери на арешт, російська сторона заперечує провину і навіть звинувачує Україну в злочинах проти дітей. 

Так, 20 травня в Росії заявили, що напередодні повномасштабної війни зі Сходу та Півдня України начебто масово вивозили вихованців дитбудинків за кордон. А ще нібито є підстави вважати, що вони опинилися в рабстві. 

Відомо, що незадовго до повномасштабного вторгнення представники окупаційної адміністрації в Донецькій області під приводом «загострення військової ситуації», призупинили освітній процес у всіх навчальних закладах. А 18 лютого 2022 року підконтрольна Росії влада окупованих частин Донеччини та Луганщини оголосила про евакуацію місцевих мешканців до РФ через "наступальну операцію”, яку готують ЗСУ на окуповану територію Донбасу. Разом з дорослими вивозили й вихованців із дитбудинків. 

Уже 30 травня 2022 року Путін підписав наказ, яким дозволив спрощено набувати російське громадянство дітям-сиротам і дітям без батьківської опіки з України.

У січні 2024 року Путін видав ще один наказ, за яким діти-сироти й діти без батьківського піклування з українським громадянством можуть отримати російське за особистим рішенням Путіна, без урахування всіх або окремих вимог законодавства РФ. Український омбудсман Дмитро Лубінець заявляв, що після отримання російського громадянства українських дітей можуть усиновити як росіян, а потім змінити їхні персональні дані. Це ускладнить повернення депортованих дітей.

Наприкінці 2022 року Росія відзвітувала, що на її територію вже тоді вивезли 715 тисяч 934 дитини з початку повномасштабного вторгнення. 

Водночас Національне інформаційне бюро України змогло підтвердити 19 тисяч 546 випадків депортації дітей станом на 23 травня 2024 року. З них тільки 388 вдалося повернути.

Як ми вже згадували, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і російської омбудсменки Марії Львової-Бєлової, а у квітні 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії  визнала такою, що має ознаки геноциду.

Росія звинувачує Україну з надією на те, що їхнє суспільство в це повірить. Так стверджує херсонська психологиня Яніна Заруба: 

Вона зазначає, що частина українського й західного суспільства також повірили в дезінформацію, бо Росія “логічно це виклала, або дуже голосно про це кричала”.

Але все ж на офіційному рівні західні країни не сприймають російську пропаганду, а багато міжнародних лідерів виступають за повернення українських дітей. Так вважає аналітик “Детектор медіа” Єгор Брайлян, який досліджує російську дезінформацію. Він розповідає, що діти – це важливий ідеологічний ресурс, бо цією темою досить легко маніпулювати.

Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, засновник Східної правозахисної групи Павло Лисянський пояснив “Вгору”, що Росія звинувачує Україну не у своїх же злочинах, а ще в жорстокіших: в торгівлі дитячими органами, вивезенні дітей в Європу тощо.  

За його словами, основною ідеологинею вивезення українських дітей була віцеспікерка російської Держдуми Анна Кузнєцова. Як говорить Павло Лисянський, саме Анна Кузнєцова лобіювала ідею депортації дітей Путіну. Та коли на нього видали ордер на арешт, вона запропонувала розв'язання цієї проблеми: створити парламентську комісію, яка б звинувачувала у злочинах проти дітей Україну:

Анна Кузнєцова ліворуч. Фото зі сайту російської Думи

У червні 2023 року відбулося перше засідання “Парламентської комісії з розслідування злочинних дій київського режиму щодо дітей”, яку очолює саме Анна Кузнєцова. 

На початку травня 2024 року Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) опублікувала звіт на 90 сторінок щодо депортації та примусового переміщення українських дітей Російською Федерацією, враховуючи дані як з українського, так і з російського боку. У звіті йдеться, що експерти ОБСЄ не побачили жодних зусиль для возз’єднання українських сімей з дітьми. 

Окрім цього, ОБСЄ зазначає, що Російська Федерація ускладнює українським сім'ям та органам влади пошук переміщених українських дітей. Країна не має жодних списків таких дітей та неодноразово переміщує їх з одного місця в інше.

Павло Лисянський називає три основні мети, які переслідує Росія, депортуючи українських дітей: зменшення української нації, збільшення населення слов'янської зовнішності серед молоді в Російській Федерації та покращення демографічного стану Росії. За його словами, у Росії молоді слов'янської зовнішності менше на 50%, ніж молоді зі східною або кавказькою зовнішністю. 

Аналітик Єгор Брайлян вважає, що Україна в плані стратегічних комунікацій повинна вписати у тезу про геноцид українців наратив про депортованих українських дітей: що Росія через депортацію прагне знищити наступне покоління українців, повністю знищити українське населення. 

Та попри численні факти російська пропаганда не полишає спроб заперечувати, приховувати та виправдовувати насильницьку депортацію українських дітей. 

• З окупованих громад Херсонської області з початку 2024 року на підконтрольну Україні територію вдалося повернути 101 дитину.  27 травня стало відомо про повернення ще сімох дітей. 

• В інтерв'ю “Вгору” начальник ювенальної превенції поліції Херсонщини повідомив, що станом на березень 2024 року в області в розшуку перебуває близько 500 дітей, яких вивезли на підконтрольну РФ територію.