«Де бабло?» Як староста Дніпрян «дослужився» до окупаційного мера Нової Каховки й чому «подав у відставку»: історія Віталія Гури

Упізнаваним на регіональному рівні новокаховчанин Віталій Гура став після початку співпраці з окупантами та інсценованого «розстрілу». Після скандального відео «Де бабло?» Гурі довелося піти у відставку, а його майбутнє стало невизначеним: за російськими законами, йому загрожує кримінальна справа за «спаплюження символів військової слави». В Україні ж Гура має заочний вирок за колабораціонізм. 

«Вгору» розповідає про шлях Віталія Гури – від українського старости Дніпрян до відставного гауляйтера окупованої Нової Каховки.

Передісторія державної зради: Віталій Гура до війни

Про життя та діяльність Віталя Гури до повномасштабного вторгнення відомо небагато: народився 27 серпня 1978 року, здобув вищу освіту, одружений, має сина.

Згідно з даними аналітичного сервісу YouControl, Віталій Гура з грудня 2004 по грудень 2017 року був ФОПом, основною діяльністю його була «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно харчами, напоями та тютюновими виробами».

Був пов'язаний із проросійською політичною партією «Соціалісти», нині забороненою, очолював Новокаховську міську організацію партії. Від неї у 2015-му балотувався мажоритарником до Новокаховської міськради та Херсонської обласної ради, але обраний не був. На момент балотування працював у КП «Новокаховське управління комунального господарства» майстром газового господарства. Після цього був працівником ВАТ «Херсонгаз», КП «Теплові мережі», а з 2019 до березня 2021 року – головним механіком комунального підприємства «Міський водоканал» у Новій Каховці.

Віталій Гура, 2020 рік. Фото: фейсбук Віталія Гури

На сесії Новокаховської міськради 4 березня 2021 року депутати затвердили нового старосту Дніпрянського старостинського округу. Ним став Віталій Гура.

У багатьох джерелах ініціатором цього призначення називають мера Нової Каховки Володимира Коваленка. Коваленко це підтвердив, але зазначив, що ініціатором призначення Гури старостою Дніпрян його можна назвати лише формально. Як він пояснює, Дніпряни певний час залишалися без керівництва, а кандидатура Гури була другим або третім варіантом, так би мовити компромісним (за якого проголосують). Лобіювала його фракція ОПЗЖ, нині заборонена. Загалом, Володимир Коваленко вбачає проблему цього призначення у формулі обрання депутатів місцевих рад за партійним принципом. «Зникла відповідальність, коли зник мажоритарник-депутат», – резюмує мер.

Віталій Гура на сесії міськради під час затвердження його старостою Дніпрян. Фото: NovaKahovka.City

Володимир Коваленко  розповідає, що за свої два десятки років на чолі міста знав багатьох новокаховчан. Знав і те, що є така людина в комунальному підприємстві – механік Віталій Гура, який добросовісно виконував свої обов'язки та «не справляв враження мерзотника». Але Гура прагнув потрапити до владних структур і два-три рази звертався до мера з проханням взяти його в команду. Коваленко не брав.

«Бажання бути хоч якимось маленьким керівником в нього було. Але коли люди потрапляють до влади в рідній країні та служать їй, то це добре. А коли потрапляє до зрадників, то це підло. А Гура – це таке сміття. Історія викине його на звалище, та й на цьому все», – каже мер.

Журналіст Олег Батурін, який і до повномасштабної війни висвітлював події в Каховці та Новій Каховці, і зараз «тримає руку на пульсі» окупованого регіону, зізнається: до 2021 року й гадки не мав про існування такої персони, як Віталій Гура. Перетинався з ним лише після призначення старостою Дніпрянського старостинського округу і запам’ятав майбутнього зрадника «блідою поганкою», людиною, яка стовідсотково вписується у стереотип «працівника ЖЕКу». Та й взагалі, каже журналіст, старости тоді переважно були доволі несамостійними людьми.

«Мої знайомі, які більше спілкувалися з Гурою по службі, казали, що він абсолютно тупий, – доповнює Олег. – Людина, яка не має жодної ознаки мозкової діяльності. Я таким його теж запам'ятав. Він солдафон, абсолютно тупий. Я не пригадую взагалі, щоб він якось переживав за свій старостат, за своє селище. Як староста він себе ніяк не проявляв».

Під час зустрічі представників влади з мешканцями сіл у грудні 2021 року. Фото: Офіційний сайт Новокаховської міської територіальної громади

Судячи з матеріалів про життя громад, Віталія Гуру справді не можна назвати «ефективним менеджером». У мешканців Дніпрян було багато питань до свого старости: незадовільний стан доріг і тротуарів, частий проїзд вантажівок через територію селища, розвалля на головній вулиці та захаращені спуски до Дніпра, забруднення повітря парами хімічних препаратів, якими користувались у теплицях поруч із селищем, недостатня кількість води у поливний сезон влітку.

Повномасштабне вторгнення Віталій Гура зустрів на посаді старости Дніпрянського округу Нової Каховки, інформацію про що й досі можна знайти на сайті ХОДА.

Скриншот фрагмента сторінки «Новокаховська міська рада» на сайті ХОДА

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам розповідати більше важливих історій про херсонців та Херсонщину.

Кар’єрний старт при окупантах, два замахи й одне «воскресіння»

На співпрацю з окупаційною владою Гура пішов швидко. Журналіст Олег Батурін повідомив про цей факт першим: у квітні 2022-го він опублікував відповідний допис на фейсбуці. Пригадує, тоді дуже багато людей обурювалися діями посадовця, але Батуріна зрада Гури не здивувала.

«Гура тоді дуже активно спростував той факт, що він підтримує російську окупантів, казав, що його «обмовили», – розповідає Батурін.

Ймовірно, це перше документальне свідчення зради Віталія Гури – стоп-кадр із пропагандистського сюжету на російському телебаченні «Аграрії Херсонської області почали налагоджувати постачання через Крим», оприлюдненому 27 квітня 2022 року

А вже у травні Гура отримав від окупантів посаду: його призначили «заступником голови Новокаховської міської військово-цивільної адміністрації».

Однак широко упізнаваним Гура став не стільки через інформацію про співпрацю з окупантами, скільки через неймовірну історію його «вбивства» та «воскресіння».

Про замах на Гуру 6 серпня 2022 року повідомили місцеві окупаційні ресурси та головні російські пропагандистські агенції. Начебто невідомі стріляли у Гуру біля його будинку, і дорогою до Криму він помер. За місяць з’ясувалось, що все це було інсценуванням російської ФСБ «для викриття українських диверсантів». А сам Гура, живий і неушкоджений, став розповідати на пропагандистських каналах про свої «подвиги».

Про другий замах на Гуру повідомили 13 березня 2023 року. Йшлося про спробу підриву: нібито вибуховий пристрій спрацював поруч із машиною Гури, коли він зупинився біля їдальні «Смачна країна» в Новій Каховці. Окупаційні джерела повідомили, що пораненого Гуру доставили до лікарні. Відповідальність за замах взяв на себе український партизанський рух «Атеш».

Віталій Гура з російськими військовими, яких телеграм-канал «База зрадників Херсона» ідентифікував як Алєксандра Коньонкова та Максима Кульбовського, обидва зі Смоленська. Джерело фото: Миротворець

На піку кар'єри

Підвищення до посади мера окупованої Нової Каховки відбулось 19 жовтня 2023 року, коли попередник Гури, Володимир Леонтьєв, очолив місцевий «совєт депутатов». 

Віталій Гура зачитує присягу на вірність окупантам, 19 жовтня 2023 року. Фото з окупаційних джерел

З інформації з окупаційних джерел і судових справ стає відомою діяльність колаборанта Віталія Гури на користь Росії.

Перебуваючи на окупаційних посадах і представляючись як заступник окупаційного керівництва, він навідувався до комунальних установ, агітуючи за перехід на бік ворога. Під виглядом діяльності «з гуманітарних питань» він займався незаконним відчуженням майна, яке перебувало на балансі комунальних установ Новокаховської міськради. Коли Гура забирав автівку одного з таких комунальних підприємств, на питання, навіщо він це робить, відповів: «Зараз прийшли наші й ми вас “щимим”. Потім прийдуть ваші й ви будете робити так само».

На посаді окупаційного мера Нової Каховки Віталій Гура призначав «керівників» підприємств, представляв інтереси окупаційної адміністрації в судах Російської Федерації, видавав правові акти в межах організаційно-розпорядчих повноважень адміністрації «муніципального округу», збирався відновити роботу вкраденого росіянами заводу крупних електричних машин у Новій Каховці, брав участь у засіданнях Ради депутатів міського округу міста Нова Каховка та  керував адміністративно-господарською діяльністю. Він ініціював повернення вулицям Нової Каховки старих комуністичних назв, їздив на форуми до Москви, агітував голосувати на російських виборах, сам балотувався (2023 року був у списку в депутати «Херсонської обласної Думи» від партії Жиріновського ЛДПР, але не пройшов), одним із перших проголосував на «виборах Путіна», активно долучався й до мобілізації.

Віталій Гура агітує за Путіна. Фото з окупаційних джерел

У численних інтерв’ю російському та окупаційному телебаченню Гура розповідає, «як йому класно жити у РФ», які високі зарплати платить Росія, що пенсії в 10 тисяч рублів «вистачає на цілком достойне життя», що «територія Херсонської області буде повністю звільнена від українського неонацизму» та багато інших побрехеньок. Відповідні наративи Гура також поширює на своєму телеграм-каналі.

Віталій Гура бере участь в акції окупантів з георгієвською стрічкою. Фото з окупаційних джерел

Але, працюючи на окупантів, не забував Гура і про власні інтереси: займався мародерством та «віджимав» бізнес у тих, хто залишився на окупованій території – типова поведінка представників окупаційних адміністрацій. Анонімний інформатор видання NovaKahovka.City розповів, що Гура та його спільники утворили справжню організовану злочинну групу колаборантів: активно співпрацюючи з російськими окупантами, вони використовували своє становище для особистого збагачення. У полі зору мародерів потрапляло все: сільськогосподарська техніка та врожаї місцевих агрогосподарств, будь-яке цінне майно, що належить мешканцям.

«Особливою увагою зловмисників останнім часом користуються квартири та будинки заможних жителів Нової Каховки. Міська «влада» видає розпорядження на передачу майна для приїжджих чиновників із РФ та військових. Відтак майно, меблі, побутова техніка  вивозиться з помешкань і продається за межами області», – йдеться у статті NovaKahovka.City.

Але звинувачують Гуру і «свої». В окупантських пабліках є дуже багато інформації про його численні зловживання службовим становищем і корупцію. Наприклад, Гура сам собі незаконно нараховує значні надбавки і доплати, а його особистим розпорядженням працівникам окупаційного апарату ради депутатів кілька місяців зарплата не виплачується. Також він займається фіктивним працевлаштуванням («налічується багато мертвих душ, які отримують зарплати з бюджету, а їх ніхто ніколи не бачив») та незаконним збором коштів.

Скриншот з окупаційного телеграм-каналу

Попри кар'єрний стрибок в окупації і лояльність до РФ, уникнути проблем з російським законом на окупованих територіях Гура не зміг. Відомо, що окупаційна поліція не раз штрафувала його за п'яне кермування, але навіть після позбавлення прав він продовжував керувати автівкою. Також окупаційна прокуратура ініціювала притягнення Гури до адміністративної відповідальності за відмову в наданні інформації: окупаційна адміністрація Нової Каховки приховала наявність боргів з зарплати своїм підлеглим і пригрозила штрафами і тюрмою тим, хто їх оприлюднить.

Віталй Гура на «робочому місці». Фото з окупаційних джерел

З крісла мера – у СІЗО

Кульмінацією перебування Гури на посаді окупаційного мера став скандал із привітанням до «Дня Побєди». На відео, яке злили в мережу, Гура, стоячи на тлі обеліска у Парку слави Нової Каховки, сміється, матюкається та кричить: «Де бабло?»

Це скандальне відео спричинило затримання Гури російською окупаційною владою. Під час затримання Гура вчиняв опір, за що отримав адміністративний арешт. Так призначений росіянами мер опинився «на підвалі» – у СІЗО в селі Чонгар. Голова окупаційного МВС у Херсонській області навіть «взяв справу під свій контроль». Як повідомляли окупаційні джерела, Гурі загрожує звільнення з посади і кримінальна відповідальність за статтею про «осквернення символів військової слави Росії» (передбачає покарання від 5 до 10 років позбавлення волі).

А поки Гура сидів, працівники окупаційної адміністрації Нової Каховки скаржилися, що, за його наказом, з них примусово знімають частину зарплати на оплату адвоката, щоб витягнути його з СІЗО – і це «попри його зарплату в півмільйона рублів».

Зрештою, відбувши 11 діб адміністративного арешту, Гура вийшов із СІЗО і повернувся до роботи, а за кілька днів записав відео з офіційними вибаченнями.

Окупаційна адміністрація Херсонщини зберігає мовчання та вичікує, гауляйтеру Херсонщини Сальдо закидають, що той «досі не виступив публічно із засудженням дій Гури». У пабліках розповсюджують петицію про відставку очільника Нової Каховки. Окупаційні медіа пишуть, що мешканці Херсонщини вимагають від Володимира Сальдо вжити заходів для звільнення Гури з посади, а також ініціювати процес його виключення з лав партії «Єдина Росія».

Скриншоти з окупаційних медіа

Як повідомляють окупаційні медіа, Віталій Гура сам вирішив залишити свою посаду і подав у відставку. Однак окупаційний уряд Херсонської області не знайшов причин для його звільнення. Чиновники заявили, що адміністративні чи кримінальні проступки не є підставою для відсторонення від обов'язків чи застосування дисциплінарних заходів. Офіційні джерела та сам Гура інформацію про відставку не поширюють, однак окупаційні пабліки вже повідомляють: тимчасово його обов’язки «мера Нової Каховки» нібито виконуватиме Олена Болотня.

Інформація про Віталія Гуру як мера окупованої Нової Каховки все ще оприлюднена на сайті окупаційної адміністрації

Винен у колабораціонізмі

Поки окупанти вирішують подальшу долю Віталія Гури, від української влади вирок у колабораціонізмі він вже має.

Першу підозру в колабораційній діяльності Гура отримав у грудні 2022 року (це було зумовлено його роботою в комунальній галузі на захопленій частині Херсонської області), другу – у березні 2025-го.

Прокуратура 21 квітня 2025 року скерувала до суду справу щодо окупаційного голови Нової Каховки​ на Херсонщині, а вже 29 квітня Віталій Гура був засуджений заочно за колабораціонізм. Покарання – дев'ять із половиною років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права протягом 14 років обіймати посади в органах влади.