Перед тим, як суд виправдав пійманого на хабарі податківця, його матір позичила $20 тисяч

Ліна Койнаш у січні 2018 року взяла в борг $20 тис. під заставу квартири у Дніпрі. 

Про це «Нашим грошам» стало відомо з  реєстру речових прав на нерухоме майно.

Трохи більше ніж через місяць, 2 березня Жовтневий райсуд Дніпропетровська виправдав її сина Євгенія Койнаша по справі щодо хабаря у розмірі 2,2 млн грн., який він нібито отримав в 2015 році, займаючи посаду начальника оперативного управління ДПІ у Жовтневому районі Дніпра Євгенія Койнаша. Разом з ним по справі проходив перший замначальника Жовтневої ДПІ  Едуард Комков, якого суд теж виправдав.

Комков і Койнаш вимагали 2,2 млн грн від керівників  ТОВ «Посейдон-Трейд» та ТОВ «Техінвест проект» за уникнення від кримінальної відповідальності у справі за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах ТОВ «Втормет Дніпро», оскільки Комков координував діяльність підрозділів податкової міліції.

За даними слідства, схему придумав Комков, а втілював Койнаш. Хабара вимагав Комков у власному кабінеті протягом двох зустрічей у адвоката, що представляв ТОВ «Посейдон- Трейд» та ТОВ «Техінвест проект». Остання фірма згадується в контексті структур металобрухтового холдингу «КВВ».

Заяву в СБУ на дфсників у травні 2015 року написав вищезгаданий адвокат. Хабара він передавав посереднику – знайомому Койнаша.

Посередника одразу затримали. Комков про це не знав і ще встиг пообіцяти адвокату доказ, що все вирішено – витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про прийняте процесуальне рішення у справі. Під час обшуку на ноутбуку та телефоні Комкова знайшли матеріали по згаданих вище фірмах, а дома в холодильнику – незадекларовані $63 тис.

В суді обвинувачені податківці вину не визнали. Більшість із 20 свідків теж були працівниками податкової, і їхні свідчення зводилися до «не чув, не знаю, не можу». Ключові моменти, через які розвалилася справа, такі:

1. Записи, які мали відповідати протоколам негласних слідчих (розшукових) дій були змінені або не відповідали протоколам. Хтось стер інформацію з телефона посередника, який взяв хабара. При цьому, телефон весь час був у правоохоронців, тож зробити це могли тільки вони або ж за їх сприяння чи недбалості.
2. Заяву про злочин хабародавець писав в управлінні СБУ 14 травня 2015 року. Та адвокат не лише того дня, але й того тижня пости охорони офісу СБУ не перетинав, а потрапити в управління без цього папірця неможливо. Тому або збрехав свідок, або СБУ підробила заяву.
3. Залучення адвоката до співробітництва з СБУ відбулося з порушенням ч. 2 ст. 275 КПК. По закону, фірми, інтереси яких представляв адвокат, мали дозволити розголошення відомостей про себе. А вони такого дозволу не давали.
4. Коли для слідчих дій роблять імітацію грошей, складають протокол. Це передбачено КПК. У цій справі протоколу не було.
5. Дані з матеріалів СБУ відрізнялися від показів свідка. СБУшники написали, що оглядали хабар в Дніпропетровську, але свідки і сам хабародавець сказали, що – в Києві.
6. Як стверджували правоохоронці, 1,8 млн грн хабаря ксерили і рахували 35 хв. Але в суді лише на огляд грошей, без перепису номерів, пішло понад 2 год. Також у документах фігурують різні суми несправжніх грошей.

Тож більшість ключових доказів суд визнав недопустимими та вирішив, що Едуард Комков та Євгеній Койнаш не могли суттєво впливати на хід справи, в якій вимагали хабар.

Едуард Комков звільнився з ДФС у грудні 2017 року, про це свідчить його декларація. Дані про місце роботи Євгенія Койнаша відсутні. Прокуратура у цій справі подала апеляцію до Апеляційного суду Дніпропетровської області.