Реформа децентралізації в Україні виходить на фінішну пряму. У кінці квітня Кабінет Міністрів затвердив перспективні плани формування територій громад усіх 24 областей.
Також до Верховної ради направлено проєкт Постанови щодо утворення та ліквідації районів і законопроєкт про впорядкування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ці питання мають бути розглянуті до звершення поточної сесії (до середини липня). Далі – призначення чергових місцевих виборів, за Конституцією вони мають відбутися 25 жовтня 2020 року і пройти на новій територіальній основі.
Однак після ухвалення нового перспективного плану десятки громад по всій Україні ( Херсонщина не стала винятком) публічно заявили про свою незгоду з цим рішенням і мають намір звернутися до Президента або навіть піти до суду, щоб план переглянули.
Окрім того, що у плані “перекроїли” перспективний план ще не створених об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Херсонщини, з мапи області зникли 5 уже створених ОТГ. За даними Асоціації ОТГ, всього по Україні таких громад, що зникли, 121.
Так, у перспективному плані Херсонської області: Гладківську ОТГ приєднали до складу Голопристанської ОТГ, Роздольненську до Каланчацької, Шляхівську до Бериславської, Вербівську до Нижньосірогозької, а Костогризівську - до Зеленопідської.
Вражає те, що мешканців ОТГ не попереджали про такі зміни, а просто поставили перед фактом.
Виникає питання, наскільки таке рішення є законним. Оскільки, згідно з пунктом 4 законодавчо закріпленої Методики формування спроможних громад, формування перспективних планів здійснюється з урахуванням уже створених ОТГ та із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Громади вже планують подавати до суду, адже коли вони об’єднувалися ще у 2015-2016 роках, то отримали позитивні оцінки та успішно існували ці роки, а тепер усі їх зусилля зводять нанівець.
У червні на Херсонщині вже відбулося декілька акцій протесту проти створення однієї великої ОТГ у Новотроїцькому районі. За початковим перспективним планом тут передбачалося створення чотирьох об'єднаних громад – Новотроїцької, Сиваської, Громівської та Чкалівської.
Фото з інтернету
Об'єднання території в 2,3 тис квадратних кілометрів в одну громаду не відповідає методиці формування ОТГ. Бо виникає питання: чи можна говорити тут про наближення послуг і ефективне управління такою кількістю населених пунктів, вирішення їх проблем з одного центру?
З самого початку процесу децентралізації мешканці району не могли вирішити, як їм об'єднуватися: половина вважали за краще створити одну громаду, а інша половина - чотири окремих. Тому керівництво Херсонської облдержадміністрації подало до Кабміну два варіанти перспективного плану для цього району. І уряд затвердив варіант з однією громадою.
Як нам повідомив перший заступник голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій, після протестів місцевих жителів, було створено робочу групу для вивчення ситуації, де він був головою. Робоча група складалася з голів усіх сільських рад Новотроїцького району, депутатів обласної ради від району, директорки Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Лариси Оленковської, голови Херсонського офісу «U-LEAD з Європою» Оксани Сілюкової. За результатами її роботи до Мінрегіону надіслали листа щодо можливості перегляду формування ОТГ у Новотроїцькому районі.
На фото Дмитро Бутрій. Фото Юлії Лук’яненко
Як зазначила під час засідання робочої групи Лариса Оленковська, за п'ять років децентралізації у районі не скористалася можливістю створити хоча б одну ОТГ. Але спроби були. Зокрема, Новомиколаївська сільська рада Новотроїцького району хотіла приєднатися до Присиваської ОТГ Чаплинського району. Ще на початку грудня 2019 року голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв підписав розпорядження про затвердження висновків щодо відповідності Конституції проєктів рішень добровільного приєднання. Однак попри це, у новому перспективному плані Новомиколаївську включено до складу Новотроїцької ОТГ. А 7 травня 2020 року Херсонська обладміністрація, спираючись на рішення Кабміну, визнала позитивний висновок про приєднання таким, що втратив чинність.
Схожа проблема у Генічеському районі. Як ми вже писали, тут також планують зробити одну велику громаду на район, яка буде ще більшою за Новотроїцьку. Жителі Арабатської стрілки проти цього, вони прагнуть створити свою власну ОТГ – Стрілківську у складі сіл Щасливцеве, Генічеська Гірка, Стрілкове та селища Приозерне.
Проблеми тут ті ж самі, наприклад, зона доступності до послуг визначена у 20 км, при такому об'єднані поза цією зоною опиняться майже 50 населених пунктів. Також місцеві жителі бояться, що у разі об'єднання з усім районом потреби курорту, де планують розвивати туризм, не будуть пріоритетними.
Жителі Арабатської стрілки проти об'єднання з усім районом. Фото Юлії Лук’яненко
Головним аргументом у відмові об'єднання з боку обласної влади було питання безпеки. До речі, Херсонська ОДА цікавилася у Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) про можливі загрози створення окремої ОТГ на Арабатці. Як розповів Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко, 3 лютого, на додатковій консультації зі створення перспективних планів формування громад у Мінрегіоні голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв озвучив відповідь на запит, в якій РНБО зауважень не мало. Але очільник ОДА вирішив не брати на себе відповідальність у вирішенні питання про об'єднання та запропонував саме уряду зробити це. І, на жаль, рішення виявилося не на користь Арабатки. Цікаво те, що аргументом такого рішення так і залишилося питання безпеки. Народний депутат України та голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін під час онлайн пресконференції повідомив:
“Ми і облдержадміністрація вважаємо, що вкрай небезпечно мати маленьку громаду, яка фактично відрізана від іншої частини області на межі з окупантом. Саме тому було ухвалено державницьке рішення. Там дійсно велетенська громада, але з точки зору територіальної цілісності і державної безпеки це той виняток, на який необхідно було піти”.
Щасливцевська сільська рада вже подавала електронну петицію на сайт інтернет-представництва Президента України, але там вона так і не з'явилася. Також надіслали листа Президенту Володимиру Зеленському з проханням допомогти громадам утворити окрему сільську ОТГ з підписами 73% виборців Арабатської Стрілки.
Але крапку у цій справі має поставити суд. Щасливцевська сільська рада подала позовну заяву про оскарження розпорядження Кабінету Міністрів від 29 квітня 2020 року р.№474 – щодо затвердження перспективних планів формування територій Херсонщини, а також з вимогою зобов’язати Херсонську ОДА розробити та подати на розгляд Кабміну зміни перспективного плану в межах Генічеського району, де на території Арабатської Стрілки має бути передбачена ОТГ в складі сіл Щасливцевської та Стрілківської сільських рад.
Окружний адміністративний суд Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цій справі і призначив засідання на 7 липня.
“Тож з нетерпінням чекаємо суду і маємо надію, що отримаємо позитивне рішення. Ми віримо, що шанс ще є. І будемо до останнього відстоювати своє право на добровільне об’єднання”, - прокоментував Віктор Плохушко.
На Херсонщині, окрім позову проти дій влади, одне село намагається оскаржити у суді добровільне об’єднання іншого села - не з ними.
Річ у тому, що за початковим перспективним планом село Нова Збур’ївка Голопристанського району мало стати центром об’єднаної територіальної громади. До неї планувалося включити ще три сільради: Стару Збур’ївку, Рибальче та Геройське. Однак Рибальче об’єдналося з Чулаківкою. Тому спільної межі між Новою Збур’ївкою та Геройським не стало, тож ці сільради вже не можуть об’єднатися. А мешканці Старої Збур’ївки увійшли до складу Голопристанської ОТГ. Сільрада Нової Збур’ївки не змогла змиритися з добровільним вибором сусідів і подала позов проти приєднання села Старої Збур’ївки до міста Голої Пристані.
На питання щодо майбутніх планів за результатами судового процесу голова Новозбур’ївської сільради Таїсія Самойленко відповіла:
“Якщо суд задовольнить позов, ми будемо об’єднуватися зі Старою Збур’ївкою. Якщо ні – на сьогодні, згідно із законодавством, ми маємо право бути самостійною громадою. У нас понад 8 тисяч населення”.
Хоча, за змістом Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ОТГ є територіальна громада, утворена шляхом об’єднання декількох (не менше двох) сільських, селищних або міських територіальних громад, одна сільська рада (одна сільська територіальна громада) не може мати статусу об’єднаної територіальної громади.
Під час підготовчого засідання, яке відбулося в травні, у справі з’явилися нові обставини: 29 квітня Уряд затвердив нову редакцію Перспективного плану формування громад області, де Нову Збур’ївку заплановано включити до складу Голопристанської ОТГ. До складу цієї громади мають увійти ще Великокардашинська, Гладківська, Малокопанівська та Таврійська сільради.
Тому підготовче засідання подовжиться 7 липня. Але, за згодою всіх сторін, у цей день одразу мають перейти до розгляду справи.
Отже, як бачимо, до місцевих виборів залишилося не так багато часу, а невирішених питань незліченна кількість. Не будемо сперечатися, що ця реформа є однією з найуспішніших в Україні і ті громади, які об'єдналися, уже відчувають позитивні зміни на собі. Але як бути тим, чиї інтереси не було враховано?
P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».