Права людини можуть стати побічною жертвою боротьби проти коронавірусу – правозахисники

Країни всього світу йдуть на все нові й нові надзвичайні кроки, щоб уповільнити просування коронавірусної пандемії, і правозахисники занепокоєні, що однією з жертв можуть стати права людини і громадянські свободи. 

Обираючи собі відповіді на коронавірусну кризу, чимало урядів вдаються до надзвичайних повноважень і заходів, якими, попереджають спостерігачі, легко зловживати з політичною метою і які буде важко скасувати, коли криза мине, повідомляє Радіо Свобода.

Наприклад, правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила рекомендації про те, як уряди й інші дійові особи можуть обмежити спалах коронавірусної інфекції, не порушуючи при цьому громадянських свобод висловлення і пересування, добробуту ув’язнених і біженців тощо.

Чи може боротьба з вірусом порушити права людини в Україні?

Останні дії нинішньої влади України, що мають на меті протидіяти розповсюдженню інфекції, зокрема оголошення надзвичайної ситуації, теж привернули увагу активістів і правозахисників. 

Наразі про звуження основних свобод громадян України, визначених Конституцією, не йдеться. Надзвичайна ситуація лише покладає на громадян певні додаткові зобов’язання, такі як інформування відповідальних органів у разі підозри зараження коронавірусом та використання індивідуальних засобів захисту. При надзвичайній ситуації держава не буде втручатися в управління приватними компаніями та обмежувати права і свободи українців, запевняють у Кабінеті міністрів України.

Водночас окремі обмеження, які стосуються переміщення чи які торкнулися роботи підприємців, не вписуються в норми Кодексу цивільного захисту України, який визначає правовий режим на час надзвичайної ситуації, звертають увагу юристи. 

Загрози є в різних країнах

Організація з безпеки і співпраці в Європі 25 березня звернула увагу на нещодавно ухвалені зміни до закону про засоби інформації в Азербайджані.

Також Рада Європи, провідна європейська правозахисна організація, звернулася до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з приводу законопроєкту, що дозволив би йому керувати країною своїми указами.

Як написала 24 березня генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, вона «з великою увагою» стежить за подіями в Угорщині. Вона нагадала, що «заходи, яких вживають країни-члени за нинішніх надзвичайних обставин пандемії, мусять відповідати і національним конституціям, і міжнародним стандартам і дотримувати саму суть демократичних принципів».

А в Чечні на російському Північному Кавказі лідер республіки Рамзан Кадиров привернув увагу своєю заявою 23 березня: у ній він, викладаючи заходи для стримування спалаху, додав, що він особисто схвалив би вбивства порушників наказів про карантин. Таке зауваження важко проігнорувати, беручи до уваги, що його автор має давню історію порушень прав людини, за що його критикують уже роками. 

В Ізраїлі кроки прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, спрямовані на закриття судів, припинення роботи парламенту і отримання даних мобільного зв’язку про громадян були названі недемократичними і надмірними.

Human Rights Watch у своїх рекомендаціях визнала, що рішення Ірану тимчасово відпустити десятки тисяч в’язнів на час святкувань Новрузу «вочевидь спричинене занепокоєннями щодо здоров’я в час коронавірусного спалаху». Але при цьому правозахисники звернули увагу, що при цьому далі лишилися за ґратами «десятки правозахисників та інших осіб, яких ув’язнили за нечітко визначені злочини проти національної безпеки».

Іще одна правозахисна організація Amnesty International присвятила ситуації навколо COVID-19 цілу сторінку в інтернеті, обіцяючи, що «навіть у часи непевності… буде продовжувати викривати порушників прав людини скрізь, де виявить їх».

Серед інших країн ця організація розкритикувала США за нові заходи, які дозволять прикордонникам завертати назад шукачів притулку, які намагаються потрапити до країни з Мексики.

Інші спостерігачі теж стежать за подіями у США після того, як президент Дональд Трамп вдався 13 березня до закону про національні надзвичайні ситуації, за яким влада теоретично може запровадити контроль за інтернетом чи наростити чисельність збройних сил.

У Великій Британії міністр охорони здоров’я Матт Ганкок запевнив, що законодавство про надзвичайні ситуації, яке дозволяє запроваджувати небачені за звичних часів надзвичайні заходи, буде регулярно переглядатися і його дія буде скасована, як тільки загроза COVID-19 мине.

Коронавірус як привід скасувати санкції? Путін каже – так. Київ каже – ні!

А на міжнародному рівні верховний комісар ООН із прав людини заявила, що необхідно терміново переглянути широкі санкції, запроваджені проти країн, які нині постали перед коронавірусною пандемією. 

Таку тему – скасування санкцій, і не тимчасове, а негайне і повне, – під приводом полегшення боротьби з коронавірусом активно просуває Росія. Президент Росії Володимир Путін під час відеоконференції лідерів країн «Групи двадцяти» 26 березня закликав до «мораторію» на санкції в час пандемії, заявивши, що це питання «життя і смерті».

А в ООН вісім країн на чолі з Росією, що перебувають під санкціями, головно з боку США і ЄС, закликали 26 березня генерального секретаря організації Антоніу Ґутерріша домогтися негайного і повного зняття цих заходів. Крім посла Росії, спільного листа підписали посли Венесуели, Ірану, Китаю, Куби, Нікарагуа, Північної Кореї й Сирії.

Такі заклики викликають стривоженість у тих, хто ці санкції запроваджував – зокрема, проти Росії, щодо якої діє ціла низка підстав для цих заходів, починаючи від її агресії проти України в Криму і на Донбасі 2014 року і продовжуючи іншими діями Москви, ворожими щодо Заходу, такими, як втручання у вибори у США чи використання хімічної зброї в Великій Британії проти опонента Кремля. У США й ЄС уже наголошували, що всі запроваджені санкції проти Росії й інших країн ніяким чином не обмежують постачання продуктів харчування, медикаментів і медичних потреб чи гуманітарної допомоги й тому не мають ніякого стосунку до перешкоджання боротьбі з коронавірусом.

Після того, як минулого тижня в Росії вперше пролунали заклики скасувати санкції проти Кремля, в Міністерстві закордонних справ України нагадали, що санкції проти Росії є «відповіддю міжнародної спільноти на кричущі порушення Росією принципів міжнародного права» і «ключовим інструментом приборкання держави-агресора, яка і далі не демонструє бажання повернутися у русло міжнародного права». 

А голова міністерства Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода назвав заклики Москви ризиком. «Це безумовний ризик, який ми прогнозували, на який ми відразу відреагували, реалізацію якого ми не допустимо», – запевнив він. 

Кулеба також звернув увагу, що питання протидії російській агресії «жодним чином не може відійти у тінь». «І на ключові його аспекти я постійно звертаю увагу і контролюю ситуацію. Тому спілкуюся, у тому числі, з нашими партнерами», – наголосив міністр.

Також і посольство США в Україні звернуло 26 березня увагу, що «новий «указ» Росії, який обмежує право власності на більшість землі в Криму, дозволяючи його тільки росіянам, лише підсилює основу для міжнародних санкцій». 

Уже згаданий Кеннет Рот із організації Human Rights Watch, яка різко критикує за грубі порушення прав людини такі країни, як Іран чи Венесуелу, наголошує: щоб допомогти в боротьбі проти пандемії всім країнам, і тим, що перебувають під санкціями, світова спільнота має не скасовувати ці санкції, а гарантувати, що вони не перешкодять постачанню медичних товарів.

США вже мають прецедент тимчасового полегшення санкцій у час кризи: так було 2003 року після руйнівного землетрусу в іранському місті Бамі, внаслідок якого загинули тисячі людей: тоді припинення санкцій дало змогу доставити до Ірану допомогу США військовими літаками.

Цього ж разу Вашингтон не має наміру припиняти санкції проти Тегерану і натомість знову пропонує надати допомогу. Але Іран відкидає її.

Щодо Венесуели, допомога США нині надається – але не урядові автократичного президента Ніколаса Мадуро: вона йде через опозиційного діяча Хуана Гуайдо, якого Вашингтон визнає за єдиного легітимного тимчасового лідера країни.