Картини, викрадені з Херсонського художнього музею, вивезли до Криму

Твори мистецтва, вивезені окупантами та їхніми посіпаками з Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка, опинились у Сімферополі.

Хто б сумнівався, адже Крим російські загарбники використовують як свою тилову базу, тут утримують викрадених людей, сюди вивозять все награбоване з окупованих територій. Музейні експонати не стали винятком — очевидці бачили, як фури без номерів розвантажували біля Центрального музею Тавриди у Сімферополі.

Директором цього «державного публічного закладу республіки Крим» є відомий колаборант андрій мальгін, який дав розпорядження підготувати додаткові приміщення для «прийому» краденого з музеїв Херсонщини — творів мистецтва з художнього, експонатів з краєзнавчого.

У тому, що приїхали ті ж самі тентові вантажівки, в які зносили для перевезення незаконно та злочинно привласнені російськими окупантами твори мистецтва з художнього музею, сумнівів немає, достатньо лише порівняти стоп-кадри з херсонського відео зі світлинами, зробленими у Сімферополі.

До речі, очевидців до сліз довело недбале ставлення до творів мистецтва — вантажили їх без захисту, без належного пакування, просто огортаючи картини у якесь ганчір’я: «Окупанти до вкрадених пральних машин дбайливіше ставляться, ніж до спадщини світового мистецтва». З таким підходом до справи можна викликати реставрувальників одразу після перевезення.

Світлини, зроблені всередині Центрального музею Тавриди, підтверджують, що саме там перебуває колекція Херсонського художнього, принаймні, якась її частина — це точно. Вдалось ідентифікувати 6 робіт.

Іван Похитонов. Пікет на березі річки. Захід сонця. 1890-ті рр. Дерево, олія

Художника-мініатюриста Івана Павловича Похитонова (1850–1923) сучасники називали «чарівником». Його ім’я колись гриміло по всій Європі, а роботи розкуповувалися тільки-но потрапляли на виставки до художніх салонів. Народився митець у Херсонській губернії (нині його родинний маєток у межах Кировоградщини), з 26 років жив і працював у Європі.

П. Соколов. Хати на заході сонця. Полотно, олія

Це полотно надійшло до музею з колекції Марії Корніловської, ця колекція стала золотим фондом музейного зібрання.

Михайло Андрієнко-Нечитайло. Пейзаж Парижа. 1948. Полотно, олія

Життя і творчість українського живописця і театрального художника, який працював у Франції, були пов’язані з Херсонщиною — Михайло Андрієнко-Нечитайло (1894-1982) навчався, захопився мистецтвом і розпочав виставкову діяльність саме в Херсоні.

«Пейзаж Парижа» передали музею Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 р. У лютому 2022 р. до Києва надійшли ще роботи майстра, які передав для музею відомий колекціонер Рене Герра. На щастя, цей дар не встигли забрати, він на збережені у Національному художньому музеї України.

Георгій Курнаков. Осіння пора. 1965. Картон, олія

Херсонські художники називають Георгія Курнакова (1887-1977) вчителем і корифеєм — все його життя і творчість пов’язані з Херсоном. Автор неперевершених пейзажів та натюрмортів прагнув створити узагальнений епічний образ Херсонщини.

Леонід Чичкан. Гладіолуси. 1974. Полотно, олія

Український художник і викладач Леонід Ілліч Чичкан (1911-1977) був учнем Олексія Шовкуненка, писав переважно карпатські краєвиди, натюрморти, портрети й жанрові картини. Він дід одного з найвідоміших у світі й “найдорожчих” українських художників Іллі Чичкана.

Гаврило Глюк. Ланка. 1975. Полотно, олія

У творах одного із класиків закарпатської школи живопису Гаврила Глюка (1912-1983), присвячених Закарпаттю, знайшли відбиток як неповторна природа краю, так і його мешканці. Особливо майстер полюбляв зображати людей за їх буденною працею.

Весь цивілізований світ бачить у діях росії мародерство, узаконений та організований грабунок, окупанти ж викрадення культурних цінностей називають «евакуацією», «порятунком від бомбардувань нацисто-бандерівців», а так зване «Міністерство культури Херсонської області» ще й пишається з того, що доклало руку до злочинних дій своїх «патронів». Ну що ж, документальні свідчення злочину очевидні — час їх фіксувати.