Жительку Нової Каховки на Херсонщині російські окупанти понад рік утримують у різних в’язницях

Понад рік російські окупанти утримують у різних в’язницях жительку Нової Каховки Херсонської області Наталю Кожемʼяцьку. У полоні вона зазнала сексуального насильства та катування.

Про це повідомила сестра бранки Тетяна виданню ZMINA.

Зараз жінку утримують у Ростові, РФ. Стан здоров’я Наталі погіршився – у неї зник апетит і почалися проблеми з тиском. Окрім цього, вона має алергію на будь-які ліки. Також у неї на двох руках – від запʼястка до ліктя – стоять металеві пластини для з’єднання зламаних кісток. 

Після початку повномасштабного вторгнення магазин, де працювала Наталя, зачинився. Тож вона влаштувалася продавчинею до цигаркового кіоску, щоб мати хоч якісь кошти для виживання в окупації. На новій роботі жінка працювала з напарницею. Кожем’яцьку призначили старшою, тому вона щовечора зачиняла кіоск та забирала весь товар додому.

Озброєні російські військові викрали Наталю 17 травня 2024 року, коли вона зачиняла кіоск. А ввечері 18 травня привезли її додому. За словами рідних, вона мала переляканий вигляд та розповідала про катування електричним струмом.

Того ж дня, близько 22-ї години, до квартири Наталі знову прийшли російські окупанти та наказали одягнутися тепліше, оскільки “вона їде з ними надовго”. Після цього родина довгий час не могла дізнатися про її місце перебування.

Сестра Наталі Кожем’яцької звернулася до українських органів, які дотичні до пошуку та звільнення цивільних. Матір повідомила окупаційну поліцію. Однак офіційно вони казали, що таку не затримували, а в приватних розмовах –  її забрали працівники ФСБ РФ.

У червні 2024 року російські силовики провели обшук у будинку Наталії, а також забрали її паспорт, особисті речі, зубну щітку та гребінець.

Матері Наталі 5 серпня 2024 року зателефонував слідчий та повідомив, що вона може приїхати на побачення з донькою до “поліційного відділку” в селі Тавричанка. Там вона мала двохвилинну зустріч із донькою під пильним наглядом охоронців та слідчого. Також жінці дозволили залишити доньці передачу.

Після цього постійно відмовляли рідним у побаченнях та передачах. І лише у вересні матері дозволили передати доньці теплі речі.

У листопаді 2024 року матері зателефонував адвокат Наталії та запропонував їй укласти з ним договір про надання правової допомоги під час досудового слідства. Після цього рідні дізналися, що жінку незаконно тримають у Новотроїцькому. Окрім того, він повідомив, що Наталю звинувачують як громадянку РФ у замаху на вбивство голови Новокаховської муніципальної охорони, водія Ківи Максима Карого. І в неї в телефоні нібито знайшли фото спаленого авто.

Зазначається, що рідних здивував той факт, що Наталю вважають громадянкою Росії, попри те що вона не отримала російського паспорта. Натомість окупаційна влада видала їй довідку про переоформлення документів, яку вони забрали.

25 листопада 2024 року в Новотроїцьку матір зустрілася з Наталією, яка їй розповіла, що в перший день затримання її зґвалтували. Жінка помітила, що донька мала жахливий вигляд і дуже схудла.

“Мама каже, що вона стала вся чорна і взагалі мала поганий вигляд. Сестра скаржилась, що в неї немає апетиту. Не знаю, може, ставлення (у в’язниці. – Ред.) змінилося”, – припускає Тетяна.

Пізніше знайомі розповідали Тетяні, що після 18 травня бачили її сестру в лікарні.  

За словами матері, 4 грудня 2024 року відбувся суд про обрання для Наталі запобіжного заходу. На ньому адвокат просив відпустити його підзахисну під домашній арешт замість тримання під вартою. На засіданні мала бути присутня мати, але її ніхто не запросив.

24 грудня 2024 року окупаційний “суд” відхилив усі клопотання адвоката щодо домашнього арешту, залишивши Наталю під вартою. “Суд” мотивував це тим, що нібито вони розглядають тяжкий злочин.

Наступного дня рідні мали в Новотроїцькому передати Наталі посилку, але їм повідомили, що вона там більше не утримується. 

У грудні того ж року вони дізналися, що її перевезли до СІЗО в Чонгарі. У січні 2025 року на черговому засіданні Наталі продовжили тримання під вартою. Тоді ж її близькі звернули увагу, що в цьому рішенні, окрім замаху на вбивство, жінці інкримінують ще й зазіхання на життя “правоохоронця”.

“Також у цій постанові суду були прізвища трьох співучасників. Навіть колишній адвокат казав, що Наталю підставили”, – пригадує сестра.

Згодом рідні з’ясували, що в день арешту Наталі російські окупанти затримали її сусідку та декількох містян, які під час допиту її обмовили, після чого Кожем’яцьку знову забрали.

“Дехто зі знайомих спробував щось дізнатися про мою сестру, але окупанти їх сильно побили та відпустили”, – додає Тетяна.  

На початку січня 2025 року адвокат надіслав матері фото заяви Наталі про те, що вона відмовляється оскаржувати міру запобіжного заходу – тримання під вартою. Також донька передала список речей та продуктів для передачі.

“Після цього адвокат перестав деякий час виходити на зв’язок, поки не написав, що мама може приїхати до Чонгара та сама все передати Наталі”, – розповідає Тетяна.

Наталю 7 травня 2025 року перевезли до Сімферопольського СІЗО, де її протримали два тижні. 19 травня її відвезли на тиждень до Краснодара, а пізніше етапували до Ростова, де вона перебуває зараз.

“У своїх листах вона розповідала, що в Ростові їх годують тричі на день, а в лазню водять два рази на тиждень. Гуляти їх не виводили. Загалом тут кращі умови ніж у попередніх тюрмах. Посилку від рідних вона отримала, а от листи – ні. Вона просила персонал в’язниці віддати їх, але вони відмовилися це зробити”, – каже сестра.   

• За даними правозахисників, найбільше місцевих жителів представники РФ викрали на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, й перемістили їх до захопленого Криму. Там їх утримують без зв’язку із зовнішнім світом у слідчих ізоляторах.
• За даними Херсонської обласної прокуратури, російські військові незаконно утримують 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області. Найпоширенішими мотивами незаконного затримання були проукраїнська позиція та підтримка ЗСУ.
• У Херсонській області документатори та документаторки МІПЛ ідентифікували щонайменше 526 викрадених цивільних. З них 204 в Херсоні.