ЄСПЛ розгляне заяву щодо засекречення вироку про конфіскацію грошей Януковича

Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду заяву Центру протидії корупції щодо засекречення вироку, яким було конфісковано 1,5 мільярда доларів екс-президента Віктора Януковича та його оточення.

Про це йдеться в блозі виконавчої директорки ЦПК Дар'ї Каленюк на "Українській правді".

Активісти вважають, що вирок засекретили, "щоб приховати, як вкрали ці 1,5 мільярда доларів за часів Януковича і хто з нинішніх та екс-високопосадовців був співучасником цього злочину". У ЦПК підкреслюють, що в українських судах були змушені відмовитися від позову до генпрокурора Юрія Луценка, а за позовом до прокурора Костянтина Кулика, який засекретив вирок, провадження не відкрили.

Українські судді наполягали, що ЦПК не є стороною в кримінальному провадженні. Не погодившись із такими висновками, активісти звернулися до ЄСПЛ.

Водночас, як повідомляє "Судовий репортер", Національне антикорупційне бюро через засекречення вироку завело справу проти Генпрокуратури. Провадження зареєстровано 18 вересня 2018 року за зловживання владою. Справу порушили за ухвалою суду: поскаржилась одна з фірм, з якої стягнули кошти.

Як відомо, 28 березня Краматорський міський суд конфіскував 1,5 мільярда доларів Януковича і його оточення. При цьому вирок суду було засекречено. Через місяць рішення набуло чинності, бо його, за словами генпрокурора, ніхто не оскаржував в апеляційній судовій інстанції.

23 жовтня 2017 року громадська організація "Центр протидії корупції" подала позов проти генерального прокурора Юрія Луценка, військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, Державної судової адміністрації та ДП "Інформаційні судові системи".

ЦПК назвав обґрунтованість засекречення сумнівною, вимагав скасувати низку рішень, якими було засекречено вирок суду, та оприлюднити його в Єдиному реєстрі судових рішень.

Цим же вироком Краматорський міськсуд затвердив угоду зі слідством колишнього директора компанії "Газ Україна – 2020" Аркадія Кашкіна. На думку ЦПК, прокурори уклали угоду з "відбувайлом", який не міг дати покази та свідчення, на підставі яких здійснили спецконфіскацію.

Генпрокуратура говорила, що рішення засекретити вирок було пов'язане насамперед з інтересами слідства.