Військовий з Херсона майже 11 місяців провів у мордовській колонії, яку називають “найстрашнішою у світі”

Майже одинадцять місяців військовий з Херсона з позивним Архітектор провів у колонії № 10 в республіці Мордовія. Там він був наймолодшим військовополоненим. У полон 23-річний військовослужбовець потрапив з “Азовсталі”. Його відпустили з російського полону на 992-й день його незаконного утримання. 

Історію військового розповіли у розслідуванні британського видання ВВС.  

Архітектор перебував у мордовській колонії ВК-10 з лютого по грудень 2024 року. Перед цим його тримали в Оленівці та Старому Осколі.

До ЗСУ він долучився добровольцем у листопаді 2021 року. До служби здобував фах архітектора. Він розповів журналістам ВВС, що служба в армії – мрія його дитинства. З перших днів повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь і виходив у полон із заводу “Азовсталь”. У матеріалі видання з питань безпеки зберегли анонімність військового.

"Скрізь було важко, але найважче - в Мордовії", - поділився Архітектор.

У виданні зазначають, що ті, хто пройшов у полоні крізь різні місця неволі, включно з мордовською колонією, відгукуються про неї так само. Вона розташована за 500 км від Москви та за 1600 км від України. 

“ВВС поспілкувалася загалом з шістьма військовими, що пройшли полон у Мордовії, а також з сестрою загиблого там морпіха. Їхні свідчення вказують не лише на садистичні схильності окремих наглядачів та медиків, але й на системну та послідовну інвалідизацію українських військових та цивільних заручників. Їхні свідчення суголосні та підтверджують одне одного”, – додають журналісти.

Розповіді полонених у колонії Мордовії доводять, що в цьому місці тортури стали частиною системи, а приниження та страх — нормою, пише ВВС. 

Архітектор розповів про візит до його камери представника уповноваженої з прав людини РФ Тетяни Москалькової.

“Архітектор виструнчився перед ним з великим синцем під оком. Це - слід від удару ногою наглядача, який незадовго до цього фактично стояв у полоненого на голові, б'ючи по нирках. А на ногах у нього була розсічена шкіра від ударів пластиковою водопровідною трубою”, – розповідають журналісти. 

Військовий розповів, що спецназівці, наглядачі казали: "Ви нам здорові не потрібні, ви нам потрібні просто живими". Побиття та тортури електрошокерами,  пластиковими трубами та кийками для них – розваги. “Вони б'ють і сміються, веселяться", - розповів чоловік.

Інспектор нічого не питав про синці та розсічену шкіру на ногах, а перед його приходом у камері чоловікам відокремили туалет шторкою, а також видали чисту білизну. Інспектор запитав у чоловіків чи б’ють полонених, чи є скарги. Йому відповіли, що все добре, їх не б’ють, а скарг полонені не мають. Наступного дня чоловіків “забили” через одні зайві шкарпетки. 

"Забити" - це значить відбити ноги так, що ти в камеру заповзаєш", - уточнив Архітектор.

За його словами,  в одного військовополоненого відмовили ноги, після “прийомки”. Так називають реєстрацію новоприбулих до колонії, коли їх роздягають і женуть повз колону працівників з собаками, які їх б'ють та кричать. Побої працівники колонії супроводжують лайкою.

Інший полонений розповів журналістам, що для того, аби підняти голову й подивитися в небо, був потрібний дозвіл. 

Наглядачі змушували Архітектора та інших військових у сусідніх камерах стояти на ногах по шістнадцять годин на добу, розповідають у ВВС. Такі знущання тривали багато місяців поспіль. Паралельно чоловіки мали співати гімн Росії по десять разів на добу.

Хлопець мусив стояти на одному місці цілий день. Якщо спирався і це на відеокамері бачили наглядачі, його виводили у коридор. 

"Прямо в коридорі проводили допит з побиттям – а хто там спирався, хто розмовляв, а хто поворухнувся? Ти маєш стояти взагалі непорушно", - розповідає Архітектор.

Після цього у багатьох полонених опухали ноги та відкривалися гнійники. Також військових у мордовській колонії випробовували постійним недоїданням. У середньому українські військовополонені втрачають 25-30 кг. 

Всі військовополонені з мордовської колонії, з якими спілкувалися журналісти ВВС, підтвердили регулярне використання електрошокера. Двоє з шести розповіли, що їх били ним у геніталії. Також усі підтвердили, що на полонених у цій колонії спускають вівчарок. Собаку могли заводити навіть у душову, поки ув’язненні милися. Могли в душі застосувати й електрошокер. 

Також Архітектор згадував медика, якого називали “Доктор Зло”. Замість допомоги він катував полонених:

"Доктор Зло" відмовляв у медичній допомозі тим, хто її потребував. До нього треба було записувати звечора, щоб зранку він дав якісь ліки. Якщо людині стало зле вночі, то вранці він бив її електрошокером. "Якщо, наприклад, я не записаний, а уночі у мене щось розболілося, як-от зуб, і я до нього буду звертатися на ранок під час обходу, то він каже: "Що зуб болить? Ходи сюди". Він бере електрошокер і б'є в зуб. У кого що заболіло за ніч – туди він і б'є", - розповів Архітектор. 

Про вкрай жорстоке поводження з полоненими українцями у цій та інших тюрмах РФ заявила Незалежна міжнародна слідча комісія, створена за рішеннями Генасамблеї ООН, зазначають у виданні. 

Також у ВВС додають, що у мордовській колонії є ще одна група ув'язнених, чиї права порушують ще сильніше, ніж в українських військовополонених. Це цивільні українці, зокрема викрадені РФ жителі окупованих територій України. Багатьох утримують там без суду, слідства, офіційного статусу та зв'язку з родинами. Проте у самій колонії ВК-10 це заперечують. 

Після полону у Мордовії "Архітектор" повернувся на військову службу.

“Після війни хлопець планує вступати до військового вишу, щоб стати офіцером. Паралельно старається відновити після полону свою природну вагу та покращити здоров'я. Але визнає, що пережите в полоні не забуде ніколи” – додають журналісти. 

• За даними правозахисників, найбільше місцевих жителів представники РФ викрали на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Військові РФ увірвалися до Херсонської області 24 лютого 2022 року. За кілька днів, 1 березня, вони захопили обласний центр. Після деокупації правобережжя Херсонщини правоохоронці  знайшли найбільше катівень у Херсоні та Білозерці. Переважно їх облаштовували у захоплених будівлях судів і поліції. Також були катівні на базах відпочинку й у навчальних закладах.