Швейцарське медіа розповіло про життя у Херсоні під постійними атаками російських дронів

Швейцарське видання  опублікувало репортаж із Херсона, у якому показало, як російські атаки змінюють повсякденне життя міста. Журналісти розповіли про антидронові сітки над дорогами, волонтерів та жителів, які щодня пристосовуються до нових загроз.

Про це йдеться у матеріалі Forum Magazin, присвяченому життю Херсона.

У матеріалі показали, зокрема, Херсон під антидроновими сітками та розповіли про їхнє встановлення над дорогами міста. Багато з них — старі рибальські сітки зі Швеції, Данії, Норвегії, Гренландії та Шотландії.

Перед тим як встановлювати сітки над вулицями Херсона, військовослужбовці перевіряють кожну партію. Вони імітують атаки, щоб переконатися, чи здатні сітки зупиняти російські безпілотники, йдеться у матеріалі.

Серед волонтерів, про яких розповідає видання, — Марсель Кюблер із Базеля. Він доставляє гуманітарну допомогу зі Швейцарії, зокрема медичне обладнання, генератори, перев’язувальні матеріали та речі для немовлят. У травні відбулася 60-та поїздка до Херсона його благодійної організації Ukrainehilfe mit Herz («Допомога Україні від серця»).

За кілька днів після початку повномасштабної війни Кюблер уперше поїхав із гуманітарною допомогою до українського кордону, згодом — до Львова, а потім і до лінії фронту.

“У прифронтових містах гуманітарні поставки мають також важливе психологічне значення. ”Вони показують людям, що світ про них не забув”, - передають у виданні слова Кюблера.

Марсель Кюблер. Фото: Магдалена Грефе

Журналісти також звернули увагу на те, що у Херсоні майже не залишилося безпечних місць. Дрони тепер здатні залітати далеко вглиб міста, маневруючи між будинками, автомобілями та деревами й долаючи дедалі більші відстані.

У матеріалі також згадують відео з ударами російських дронів по людях та інфраструктурі Херсона, які поширюють російські пропагандистські канали.

Місцева жителька Тамара розповіла журналістам, що у 2014 році пережила російську окупацію Криму, після чого переїхала до Херсона. За її словами, в окупованому місті люди боялися, однак сильнішою була невизначеність.

«У мене таке відчуття, що “червона зона” підбирається до нас дедалі ближче», — сказала Тамара, розповідаючи про постійне зростання інтенсивності російських атак.

Також у матеріалі розповідають про волонтера Карла Футтрупа із Копенгагена. Він допомагає доставляти на фронт в Україні рибальські сітки із суден Північної Європи. Після початку повномасштабної російської агресії колишній рибалка спочатку організовував гуманітарні поставки, а з кінця 2024 року зосередився переважно на зборі списаних рибальських сіток. Нині його діяльність підтримує Міністерство оборони Данії.

Футтруп координує мережу портових операторів, виробників сіток, транспортних компаній і волонтерів. Старі сітки збирають та готують до транспортування у таких портах, як Тюборен у Західній Ютландії. Сітки з Гренландії спочатку доставляють морем до Данії, а звідти вантажівками через усю Європу — в Україну.

За словами Футтрупа, він уже доставив до України майже 3000 тонн сіток.

Дрон у сітках. Фото: Reuters/ Сергій Коровайний

Американська журналістка Заріна Забріскі, яка живе у Херсоні та документує атаки дронів на цивільних, розповіла журналістам, як війна змінила пересування людей у місті.

"Ти дивишся вгору через дрони. Дивишся на землю через міни. І озираєшся ліворуч та праворуч, бо автомобілі намагаються якомога швидше втекти від дронів", — сказала вона.

• Російській військові атакують дронами цивільних на Херсонщині. Завдають ударів по автобусах, волонтерах, храмах, вантажівках із продуктами. Безпілотники влучають у квартири та гуманітарні штаби.
• Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування щодо України оприлюднила звіт «Вони на нас полюють: Систематичні атаки дронів на мирних жителів Херсона». У документі масовані атаки російських безпілотників на цивільних жителів Херсонщини на правому березі Дніпра кваліфіковані злочинами проти людяності.