“Одна з найбільш смертоносних загроз для цивільних”. Як військові РФ атакують безпілотниками жителей Херсонщини

Щодня російській військові атакують дронами цивільних на Херсонщині. Завдають ударів по автобусах, волонтерах, храмах, вантажівках із продуктами. Безпілотники влучають у квартири та гуманітарні штаби. 

На початку березня 2025 року військові РФ скинули вибухівку на дітей, які гралися на вулиці в Дар'ївці.

“З друзями гралися на вулиці, а летів дрон. Ми почали всі тікати. Подружка побігла додому. Мій друг забіг за паркан, а я до - хвіртки. Дрон почав скорочувати відстань, а потім скинув бомбу. І на мене полетіли всі осколки”, – розповів поранений 11-річний хлопчик Богдан. У коментарі журналістці “Вгору” голова Дар’ївської сільської ради Анатолій Дідур розповів, що зараз здоровʼю дитини нічого не загрожує і родина планує евакуюватися на Київщину. Батько Богдана загинув. Російські військові FPV-дроном завдали удару по машині чоловіка.

Історія родини Богдана лише один приклад із сотні тих жителів Херсонщини, за якими “полювали” безпілотники армії РФ. Як збільшувалася кількість ударів дронами по правобережжю, як їм намагаються протидіяти і що про це кажуть правозахисники?

Все почалося з літа минулого року

Скриншот мапи DeepState. Зеленим кольором позначено звільнене правобережжя Херсонщини, червоним – окупована (лівобережжя) частина регіону

Після деокупації частини територій Херсонської області лінією фронту став  Дніпро. На правому березі перебувають українські військовослужбовці, на лівому – російські. 

Щодня окупаційні війська завдають ударів з артилерії, мінометів, РСЗВ і авіації по правобережжю. Ситуація в регіоні ще більше погіршилися з літа 2024 року, коли посилилися атаки російських дронів. З кожним місяцем стає складніше. Зокрема, у грудні 2025 року скоротили рух автобусів №17, №5 і №38, які їздили до Антонівки та Кіндійки. Через це місцевим жителям, яких, за підрахунками влади, у старостинському округу залишилося понад 1000, доводиться йти додому пішки. Це робить їх легкими мішенями для пілотів дронів армії РФ. Через це в прибережних зонах неможливо полагодити газопроводи, електромережі та водопровідні труби, адже російські військові атакують ремонтні бригади. І місцеві жителі залишаються без світла, води та газу.

За словами речника Херсонської ОВА, найбільше ударів фіксують в Херсонській громаді (Херсон, Антонівка, Кіндійка тощо).

“Небезпечно в місті. Літають дрони, а ми сидимо по домівках. З кожним днем все страшніше і страшніше. Виходиш із дому й дивишся у небо, чи немає дронів”, – поділилися в інтерв'ю “Вгору” жительки Херсона Ірина. 

Пошкоджена машина ДСНС від удару БпЛА, коли рятувальники гасили пожежу в Кізомисі 13 травня 2024 року

Через атаки БпЛА  поранено 13 дітей. Масштаби та наслідки дронового терору

За даними українських військових, близько 85-90% вибухів у Херсоні спричинені «Мавіками». Також окупаційні війська використовують FPV-дрони, які можуть залітати на 12-15 км углиб нашої території та “Ланцети”, вони є більшими, потужнішими й здатні вражати цілі на відстані у 40-50 км.

У Херсоні майже щоденно до хірургічних відділень доставляють поранених через скидання військовими РФ вибухівок із БпЛА. У коментарі “Вгору” начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков повідомив: з серпня 2024 року, коли військові РФ посилили атаки дронами, було поранено 13 дітей. 

Загалом з 1 липня до 11 жовтня минулого року внаслідок атак російських БПЛА було поранено понад 400 місцевих жителів, з них 7 дітей. Олександр Толоконніков додав, що з початку цього року загинули сорок чотири людини, ще 355 – поранені, серед них п’ятеро дітей. 

Окрім того, у січні 2025 року в Херсонській області дронові атаки призвели до значних пошкоджень інфраструктури, а саме: 1 котельня, 5 помпових станцій водопостачання, 10 трансформаторних підстанцій та 2 повітряні лінії електропередач. 

Автомобіль екстреної медичної допомоги, який атакували військові РФ 2 лютого 2025 року в Херсоні. Фото: Херсонська ОВА

У своїх телеграм-каналах військові РФ викладають відео з ударами дронів і хизуються вбивствами цивільних людей. На них видно, що окупаційні війська скидають вибухівки на машини, людей, які йдуть або їдуть на велосипедах. Зокрема, вони завдають ударів по рятувальниках, які гасять пожежі після обстрілів та по швидких, які їдуть на допомогу пораненим.

Удар по автобусу, електропідстанції у передмісті та Херсоні. Скриншот з окупаційних пабліків

“Будь-яке пересування автотранспорту вважатиметься законною метою. Усі об'єкти критичної інфраструктури є законною метою”, – пишуть окупаційні пабліки. Окрім цього, вони погрожують працівникам ДСНС, поліції, медслужб:  “Ми попереджаємо спецслужби, які будуть залучені до ліквідації наслідків. Ви гарантовано будете пріоритетною ціллю. Гарантовано”.

Чи можливо протистояти російським дронам і що для цього робить влада

Торік з серпня до грудня зафіксували понад 10 300 ударів по Херсонській області з російських безпілотників.

За інформацією речника ХОВА, лише за березень 2025 року близько 7 600 дронами окупаційні війська атакували правобережжя Херсонської області. З них українські бійці знищили 6 300. 

“Надаємо допомогу військовим, яку вони просять для захисту від дронів. Але постійно змінюються потреби, постійно змінюються та удосконалюються технології. Зокрема, окупаційні війська використовують інші види частот для безпілотних літальних апаратів. Ми намагаємося протидіяти атакам. Упродовж останніх двох років обласна влада надала понад 500 різноманітних засобів радіоелектронної боротьби”, – стверджує Олександр Толоконніков.

На початку лютого командир 414 бригади ударних безпілотних авіасистем ЗСУ «Птахи Мадяра» Роберт Бровді повідомив, що його спецгрупа понад місяць перебуває в Херсоні. Упродовж одного дня, 17 лютого, бійці виявили 47 FPV-дронів окупаційних військ над містом. З них 39 було знищено. 

Співзасновник компанії DroneUA, експерт у галузі безпілотних технологій Валерій Яковенко в ефірі “Вгору” зазначив, що кожна технологія захисту від БпЛА не надає 100% гарантії безпеки. Тобто РЕБ може заглушити близько половини цілей, інша система ще якийсь відсоток, тому чим більше способів протидії, тим краще. 

Водночас Яковенко додав: російські військові копіюють дії ЗСУ хоча і затримкою в 5-6 місяців. Сили оборони України використовують дрони для ударів по військовій інфраструктурі, в той час, як російські окупанти атакують людей та цивільну інфраструктуру. 

FPV-дрон на оптоволокні. Фото: Міністерство оборони України

Окрім цього, очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін в інтервʼю “Byline Times” розповів, що Херсон оточений радіоелектронним бар'єром. Проте російські військові адаптувалися, використовуючи оптоволоконні дрони, які неможливо виявити засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт у галузі безпілотних технологій Валерій Яковенко каже, що безпілотники на оптоволоконному кабелі не випромінюють жодних сигналів, тому їх неможливо відстежити:

"Він отримує всі сигнали та передає всю інформацію оператору по каналу зв'язку -і оптоволоконному кабелю. Він здатний літати на 10-20 кілометрів вглиб і фактично контролюватися операторами до моменту зіткнення”.

У Херсонській ОВА з січня 2025 року почали повідомляти про політ дронів типу Mavic або FPV над містом чи в передмісті Херсона.

Єдина порада, яку дають військові — виїхати. Принаймні, перебувати подалі від небезпечних зон, проявляти обережність і не наражати себе і своїх дітей на небезпеку. Особливо це стосується дронів-камікадзе, зона ураження яких 7 км.

“Становлять одну з найбільш смертоносних загроз для цивільного населення”. Що кажуть правозахисники про дронові атаки на Херсонщині

У звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні йдеться, що на Херсонщині майже щодня через удари безпілотників армії РФ є загиблі чи поранені.

Згідно з даними місії, більшість жертв серед цивільних осіб від безпілотників малого радіуса дії сталися в Херсоні, а також у населених пунктах уздовж річки Дніпро. У січні ці безпілотники стали причиною 70% усіх жертв серед цивільних у Херсонській області.

"Безпілотники малого радіуса дії зараз становлять одну з найбільш смертоносних загроз для цивільного населення у прифронтових районах, – сказала Даніель Белл, керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Заступниця директора з питань криз і конфліктів правозахисної організації  Human Rights Watch Белкіс Вілле, яка складає звіт про атаки в Херсоні, у коментарі The Economist зазначила: вони є “навмисними” і можуть бути розраховані “на те, щоб змусити цивільних залишити територію”. Жертви серед цивільного населення часто є результатом невибіркових або непропорційних атак, зазначає Вілле, але дрони націлені точно на цивільних.

“Смертоносні дрони з людьми-пілотами здаються досить жорстокими... Навмисне націлювання на цивільних осіб за допомогою безпілотників є воєнним злочином”, — каже Вілле Белкіс.

Британський адвокат, який має почесне звання королівського радника, президент некомерційної юридичної компанії, що спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві Global Rights Compliance Уейн Джордаж розповів німецьким журналістам DW, що FPV-дрони є “високоточною зброєю”, додаючи, що «простір для нещасних випадків і випадкових пошкоджень» обмежений. Безпілотники FPV не відігравали великої ролі в міжнародних конфліктах до повномасштабного вторгнення в Україну. Однак це не повинно бути юридичною перешкодою для переслідування в міжнародних судах, вважає він.

Міжнародне гуманітарне право вимагає, щоб військові сили розрізняли військові та цивільні цілі перед тим, як атакувати. Крім того, вони мають мінімізувати кількість жертв серед цивільного населення. За словами Джордаша, серйозні порушення цих принципів “будуть кваліфіковані як воєнні злочини, і дрони не є винятком”. 

Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець закликав міжнародну спільноту посилити тиск на РФ для захисту дітей від російської агресії. Підставою для звернення стало відео з 11-річним Богданом із Херсонщини, якого атакував безпілотник військ РФ, коли він грався з друзями на вулиці.

“Херсон постійно страждає від російських атак, спрямованих проти цивільного населення. Одна з “розваг” окупантів – переслідувати мирних жителів безпілотниками та скидати на них вибухівку. Цього разу мішенню стали діти. Яка мета “полювання” на дітей? Це неможливо осягнути – варварство, спрямоване проти найбеззахисніших. Такі дії грубо порушують міжнародне гуманітарне право", – зазначив Лубінець.

Координатор приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у місті Херсоні та юрист херсонського "Фонду милосердя та здоров'я" Олександр Данилов розповів, що представники УГСПЛ зібрали свідчення про атаки з дронів військовими РФ по Херсонщині. З цими свідченнями звернулися до Незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування порушень в Україні ( для зноски: Комісія, створена у березні 2022 року є незалежним органом, дорученим Радою ООН з прав людини, зокрема, розслідувати всі ймовірні порушення та утиски прав людини, порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язані із ними злочини в контексті агресії Російської Федерації проти України). 

За його словами, вони фіксували свідчення людей у Станіславській громаді. Окрім цього, опрацювали фото, відео та офіційні дані місцевої влади. Цю доказову базу передали до Київського офісу, з ними також звернулися до ООН, аби розслідувати злочини російських військ щодо ударів дронами по місцевих жителях і цивільних об'єктах.

“Дронових атак фіксують тисячі, але для міжнародної організації важливі конкретні випадки, з конкретними персоналіями постраждалих”, – зазначає координатор УГСПЛ.

Правозахисник додає: “імовірно, для жителів Херсонщини, на жаль, удари по цивільних стали жахливою буденністю”. Проте відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду умисні поранення, загибель чи пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури – є воєнними злочинами.