Чому захистити Херсон від дронів на 100% неможливо

Від атак російських дронів Херсон і область потерпають не перший місяць. Достатньо подивитися заголовки новин. Офіційна статистика, яку «Вгору» отримала від Херсонської ОВА, свідчить: лише за поточний місяць, з 1 по 26 вересня, російські війська 2170 разів атакували Херсонщину з дронів. За цей період після атак БПЛА загинули 6 людей, ще 110, серед них 1 дитина, – поранені.

Мешканці Херсонщини, які залишаються жити у своїх містах і селах, хочуть бути в безпеці, питають очільників міста й області, що ті роблять для захисту людей. Озвучив це волонтер Олег Дегусаров, звернувшись до Мрочка та Прокудіна із запитанням, як вони планують боротися з дронами. У відповідь обласна влада організувала зустріч з військовими, на яку запросила і журналістів «Вгору».

І нагадав: з початку року коштом громад Херсонщини передали військовим більше 200 РЕБів.

Тож докладніше про деталі боротьби з російськими дронами і чому неможливо придумати універсальний стовідсотковий захист від них розповіли представники Сил оборони Херсона на чолі з військовим з умовним позивним Moonlight.

Акцентуємо головну тезу військових: захистити Херсон і всі фронтові міста на 100% неможливо:

Три загрози — три різні рішення

Військовий виділяє три типи дронів, для захисту від них потрібні різні спеціалізовані рішення —  «Мавіки», FPV-дрони і «великі крила», які можуть летіти доволі довго і далеко. Moonlight наголошує: універсального засобу, який би працював проти всіх трьох видів дронів, не існує.

«Мавіки» використовуються і для розвідки, і для скидів вибухівки. Десь 85-90% вибухів у Херсоні спричинюють «Мавіки». Дальність їх польоту залежить від багатьох причин, зокрема від погоди, від антен, від потужності пульта та його відстані. Військові фіксують, що «Мавік»-розвідник може залітати на 12-15 км углиб нашої території.

Дрони FPV (First Person View) — ударні, їх легко можна перелаштовувати по частотах. Але вони легко збиваються і легко виявляються. Українські засоби стараються працювати на частотах управління в широкому діапазоні, і хоча питання збиття йде на хвилини, військові оцінюють, що тут вони працюють достатньо успішно.

«Великі крила» займаються дорозвідкою та коригуванням. Проти них працюють дрони-перехоплювачі (це було чутно в місті останнім часом), і теж доволі успішно, стверджують військові, адже за місяць збили стільки, скільки до цього за весь час війни. Але не варто розслаблятися: наші успіхи змушують росіян вживати контр-заходи, на них українці придумують свої, і так коло замикається.

Гра у «доганялки»

Розповідаючи про використання дронів на війні (спочатку військові застосовували їх для розвідки — ідея робити з дронів носій для вибухівки з’явилась пізніше), Moonlight згадує історію розвитку авіації (там також не одразу стали чіпляти бомби до літальних апаратів). Кожне вдосконалення дрону в якості зброї вимагало шукати нові засоби протидії. Спочатку дрони знищували фізично — це робить протиповітряна оборона (ППО). Але оскільки дронами керують дистанційно, за допомогою радіохвиль, з’явились і засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Нові зміни вимагають нових рішень — аналіз, розробка, втілення, а це займає час.

На жаль, фізика і техніка процесу не дозволяють винайти пристрій, який працює на одних частотах, і коли противник змінив робочу частоту, перелаштувати наш РЕБ на неї. Закрити всі діапазони одразу — монструозний і дуже дорогий проект, не кажучи вже про узгодження радіохвиль різних діапазонів в одному пристрої.

Виробники ж не можуть одночасно забезпечити актуальними засобами захисту усіх, хто цього потребує. Доводиться чекати, часом довго, часом  вдається отримати раніше. Але нехай не здається, що зусилля і гроші витрачені марно, наголошує військовий: якщо ми не пройдемо цей етап, то не перейдемо на інший рівень.

Що робити цивільним херсонцям, які відчувають себе ціллю для терористів?

Єдина порада, яку дають військові — виїхати. Принаймні, перебувати подалі від небезпечних зон, проявляти обережність і не наражати себе і своїх дітей на небезпеку. Особливо це стосується дронів-камікадзе, зона враження яких 7 км.

І це так. Проблеми має не тільки Херсон. Про це каже військовий експерт Ігор Романенко. Харків, міста, розташовані по лінії фронту, такі як Куп’янськ, Покровськ, у набагато гіршому становищі, їх ще обстрілює артилерія, а де ближче 8 км до ворога — ще й міномети працюють.

Уточнення: Херсонщину також регулярно обстрілюють не тільки з БпЛА, а й з усіх видів озброєння: реактивних систем залпового вогню, артилерії, мінометів, танків, авіації.

Військові, які захищають Херсон, також наголошують, що багато міст вздовж лінії фронту не убезпечені і так само страждають від дронів.

У відповідь на закиди про відсутність інформування про дронові атаки, обласна влада запевняє в неефективності таких заходів. По-перше, стверджують, що херсонці на повітряну тривогу вже перестали реагувати, по-друге, «тривога» з приводу появи дронів буде з’являтися чи не щосекундно, Люди теж до неї звикнуть, і це буде неефективно.

До речі, говорячи про небезпеку від дронів, військовий експерт Ігор Романенко зазначив:

Тож якщо людина не може виїхати, військові і представники влади рекомендують хоча б менше з'являється на вулиці, частіше перебувати в укритті чи вдома.