Херсонщина під прицілом дронів РФ. Експерт про те, чому сітки не врятують і хто має розбудовувати оборону

За останні місяці російські безпілотники все частіше атакують трасу М-14 від Миколаєва до Херсона. За словами військового тестувальника, щодня в області фіксують 2,5–2,7 тисячі ворожих дронів. 

Для захисту від них встановлюють конструкції з сітки. Наразі закрили 7 кілометрів шляхів, тоді як заплановано облаштувати ще 264 кілометрів доріг та критичних об'єктів на правобережжі Херсонщини.  

Та, як підкреслює журналіст, військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, народний депутат 8 скликання Ігор Луценко, пасивних заходів недостатньо. Як протидіяти дедалі серйознішій загрозі російських безпілотників, він розповів у прямому етері “Вгору”.

Пасивний захист не працює. Потрібні активні дії та РЕБ

Універсального захисту від дронів немає – визнає Ігор Луценко. За його словами, сітки можуть дати тимчасовий ефект, але не гарантують безпеки. Наприклад, вони можуть зупиняти частину дронів, які атакують легку техніку, але не захищати житлові будинки:

“Ворог може пристосувати боєприпаси так, що вони просто вибухатимуть на сітках. Людям, які житимуть під ними, легше від цього не стане”.

Антидронова сітка на території однієї з лікарень міста. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Єдиний дієвий спосіб – активна оборона: застосування РЕБ, засобів кінетичного ураження та, головне, витіснення ворога від Херсона, каже співзасновник Центру підтримки аеророзвідки. На його думку, спеціальні підрозділи мають знищувати російські екіпажі на лівому березі Херсонщини, щоб ті не могли безперешкодно контролювати трасу та блокувати рух.

“Якби ворог міг однаково легко обходити місто з боку Миколаєва, небезпечними були б усі дороги. Але дрони долітають переважно в певну частину Херсона і працюють по одній трасі. Це означає, що вони діють на межі своєї дальності. А відтак ці позиції можна приблизно визначити й вибивати”.

Ініціатор розвитку аеророзвідки в Україні каже, що таке завдання цілком реалістичне протягом найближчих тижнів чи місяців, поки ворог не перейшов на нові технологічні рішення. 

Щодо використання передових технологічних рішень на херсонському напрямку, то головною проблемою є зруйнована інфраструктура та брак електроенергії, вважає екснардеп Луценко. Особливо це стосується систем радіоелектронної боротьби. Вони потребують великої потужності, адже росіяни постійно змінюють і розширюють частоти, і для ефективного захисту пристроям потрібно все більше енергії.

“У деяких районах Херсона і біля нього з електропостачанням дуже складно. А без кількох потужних ліній живлення вибудувати стабільну мережу РЕБ, яка могла б стати стіною навколо міста, неможливо”, – пояснює громадський діяч.

На його думку, розвʼязати цю проблему можна лише у взаємодії військових із військово-цивільною адміністрацією та енергетиками, які контролюють мережі. Це, за його словами, питання, на яке неодноразово скаржилися військові.

FPV-дрони – головна загроза для цивільних

“FPV-дрони – це дешеві апарати, що можуть масово перебувати в повітрі та знищувати все живе в містах. До цього прагнуть росіяни, і це найбільш небезпечно”, – наголошує засновник громадської організації, що готує фахівців з аеророзвідки, Ігор Луценко.

Він визнає: універсального рішення проти таких дронів наразі немає. Вони дрібні й небезпечні, однак їхня перевага обмежена невеликим радіусом дії. 

Російський FPV-дрон, над яким втратили контроль. Оснащений промисловою бомбою, вагою 2 кг. Фото: Олександр Андрющенко/"Вгору"

Наприклад, зенітні установки на базі бронетехніки з кулеметом і дрібнокаліберною гарматою здатні ефективно збивати цілі, але стаціонарно їх у Херсоні не розгорнеш – противник швидко виявить і знищить. Тому такі системи доведеться постійно переміщати й маскувати, або ж відмовлятися від них зовсім, вважає Луценко.

Водночас Україна має успішний досвід ураження російських розвідувальних крил. Збиття таких апаратів суттєво знижує ефективність роботи FPV-операторів, адже без розвідданих вони змушені діяти наосліп – переважно атакуючи конкретні дороги, де може з’явитися “здобич”.

Стосовно ударних дронів типу “Шахед” військовий та екснардеп додає: українські виробники наразі зосереджені на боротьбі з шахедами на поршневих двигунах. Такій загрозі можна успішно протидіяти дронами-перехоплювачами. Але якщо Росія почне застосовувати модернізовані шахеди на реактивній тязі, то обороняти українські міста буде значно важче.

“Сподіваюся, що це станеться не скоро, але до такого розвитку подій потрібно готуватися вже зараз”, – наголошує він.

Місцеві громади повинні брати активну участь у розбудові антидронової оборони

Ігор Луценко підкреслює: у війні з дронами перемагає той, хто здатний ефективно захищатися.

“Атакувати дронами технологічно нескладно. Будь-який може зібрати дрон на кухні, отримати боєприпас і завдати удару. Але вибудувати антидроновий захист – це завдання рівня держави. Такий захист включає багато компонентів і вимагає системної та конструктивної роботи. І ця робота в нас ще тільки починається”.

Військовий з безпілотником на тестуванні сіток. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

За словами військового та співзасновника Центру підтримки аеророзвідки, розвиток антидронових рішень в Україні часто починається з ініціативи командирів нижчої та середньої ланки. Коли рух стає масштабним, його підхоплює Генштаб та інші вищі інституції. До процесу вже активно долучається й місцева влада:

“Я був свідком онлайн-зустрічі представників громад, які самостійно організовували антишахедну оборону. Це відбувається незалежно від Генштабу чи Міноборони.Тобто місцеві громади збираються, радяться, що їм робити, і знаходять рішення”.

На думку Луценка, прифронтові громади мають зосереджуватися на протидії загрозам, використовуючи свій статус суб’єктів цього процесу: 

“Не треба чекати, що військові все вирішать. Це фактично третя світова, яка розгортається у нас на очах. Ми мусимо не сидіти, склавши руки, і не думати, що війна – це справа військового. Якщо ми хочемо вижити, всі громадяни відповідно до Конституції можуть і мусять цією справою займатися”.

Експерт додає, що сьогодні існує чимало технічних рішень для виявлення та знищення дронів. Місцеві громади, на його переконання, повинні співпрацювати між собою, ділитися досвідом, об’єднувати ресурси й знаходити дієві способи захисту.

• З початку 2025 року через російські дронові атаки на правобережжі Херсонщини загинули щонайменше 98 людей. Ще 939, серед яких 15 дітей, були поранені внаслідок ударів дронів армії РФ.