Соціологи дослідили, як відпочиває українська молодь

Аналітичний центр Cedos опублікував звіт із результатами дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні, яке проводили за підтримки Українського культурного фонду.

Дослідження стосувалося молоді у великих містах. І хоч Київ безпосередньо не досліджувався, за багатьма параметрами ситуація вимальовується схожа. 

Серед усіх витрат зі свого бюджету молодь найбільше схильна економити на витратах на дозвілля (73%), відпустки і подорожі (71%). 

Найбільше молоді у великих містах проводить позаробочий час за пасивним відпочинком: хоча б раз на тиждень використовують інтернет (82%), слухають музику (67%), переглядають відео (55%) і телебачення (50%). Порівняно набагато менше молоді принаймні раз на місяць відвідують кінотеатри (14%), концерти, театри і художні виставки (по 5%). 

Молоді чоловіки і жінки мають різну кількість вільного часу. Аналіз кількісних даних продемонстрував суттєву різницю між чоловіками і жінками у способах проведення вільного часу. 78% молодих жінок займаються турботою про житло після роботи. Водночас схожі обов’язки виконують лише 38% молодих чоловіків. На дозвілля людей впливають різні фактори: сфера зайнятості та умови праці, кількість вільного часу, рівень доходу, гендер, вік, місце проживання, наявність і доступність інфраструктури для відпочинку і дозвілля. 

Для молодих людей характерними є тенденції до нестабільної зайнятості, стирання меж між роботою і вільним часом. 

Люди, які працюють віддалено або на фрілансі, частіше проводять дозвілля вдома, адже в будь-який момент можуть отримати нове робоче завдання.

Молоді люди, які працюють у сфері культури і креативності, інколи ототожнюють роботу і дозвілля. Попри інколи не зовсім задовільні умови праці, вони схильні романтизувати свою роботу і сприймати її як покликання, яке приносить задоволення. 

Люди, які працюють у сфері послуг, вказували на брак вільного часу та неможливість відвідувати публічні міські заходи, бо вони часто працюють у вихідні та святкові дні. 

Молоді люди з різних сфер зайнятості потребують альтернативної до наявної культури. Державні заклади культури асоціюються у молоді з масовою культурою, яка доступна широким групам населення. Крім того, багато хто травмований нав’язливим відвідуванням театрів і музеїв під час навчання у школі. Під час розробки культурних або молодіжних політик органи влади орієнтуються на «молодь» загалом і не виокремлюють інших підкатегорій. Крім того, виключеними залишаються деякі вразливі верстви населення.

У цьому дослідженні Cedos звернув увагу на дозвілля та культурні потреби молодих людей, які живуть у Херсоні, Івано-Франківську та Хмельницькому, а також працюють у сфері послуг, інформаційних технологій, культури і креативності.