Про один тиждень життя раптового мільйонера

Напередодні Нового року херсонський драматичний театр, за традицією, дарує глядачам веселу святкову прем’єру.

З 20 грудня і до кінця року щодня, а потім ще й на початку січня, на сцені йде мюзикл «All inclusive, або Мільйонер на тиждень». Багато чудової музики, яскравих танців, неймовірних костюмів і емоцій.

Погляд з-за лаштунків

Ця робота стала для режисерки Катерини Слажнєвої першою новорічною виставою для дорослих на великій сцені (до того були дитячі казки, музичні програми на різних сценічних майданчиках театру, а ще неймовірна «Незнайомка» на сцені під дахом). Більше того — Катерина виступила ще й автором сценарію.

Усі фото Ігоря Бойченка

І якщо після перегляду вистави когось муляє відчуття, що ви десь щось схоже бачили або читали, не пригамовуйте його — літературознавці стверджують, що вся світова література базується лише на 33 сюжетах та їх комбінаціях, і щось обов'язково та повторюється.

Та Катерина і не приховує: її надихнув один фільм, в якому бідняку дали можливість почуватися мільйонером. Але вистава не є калькою кінематографічного твору, з першоджерела взагалі мало що залишилося — ну хіба що сама ідея. І згадала режисерка про неї, коли директор театру запропонував концертну програму, над якою вона працювала, поставити на Новий рік.

За справу взялася «молода команда»: крім режисерки Катерини Слажнєвої - диригент Артем Філенко, хормейстер Валерія Мавріді-Михайловська, балетмейстер Ольга Саніна. Акторам, які більше звикли працювати з Сергієм Павлюком (останні роки саме він ставив новорічні вистави), довелось ламати стереотипи, але у підсумку і вони залишились задоволеними. А от пані режисерка задоволена лише на 50% і вважає, що допрацьовувати завжди є що. І це дає надію, що з кожним показом новий мюзикл ставатиме кращим, досконалішим і цікавішим.

Погляд з глядацької зали

А глядачі були таки вражені (принаймні, переважна більшість). Творчій групі вдалось «включити» святковий настрій навіть тим, хто перед початком вистави був стурбований своїми фінансовими проблемами і можливим розвитком подій у зв'язку з останніми діями Кабміну. Гроші, що розкидали зі сцени до зали, проблем, звісно, не вирішили, але повеселили і змусили багатьох ловити купюри.

Тож, що глядачі почули-побачили?

Чудову підбірку хітів ХХ-ХХІ століть. Репертуар - англо-український, кому не до вподоби російський текст — то Монатик, виконавець український, до речі. Кожне покоління впізнає свій час — десь від мелодій Мішеля Леграна до пісень Онуки, Насті Каменських та інших сучасних співаків.

Досконале виконання музичних номерів (кожний вокаліст вартий глядацького захвату і добрих слів, окремий респект - Bohemian rhapsody!). Відчуття, що музика заповнює собою весь простір глядацької зали, не залишаючи жодної порожнинки.

Запальні танці - різнопланові, динамічні, яскраві. Працювали на совість — сім потів з танцюристів зійшло. І коли вони встигали перевдягатись?

Неочікуване поєднання urban-style декорацій з гламуром костюмів (справа рук художника Яни Єпіфанової). Насправді, костюми були дуже різними: часом вигадливими та блискучими, часом майже такими, які можна побачити на вулиці, часом підкреслено театральними, часом стилізованими під певний стиль. Єдине, що «не зайшло», - накладні «жіночі принади» в одному з танцювальних номерів (якось зовсім неестетично). А залізні конструкції дали можливість вільно перетворювати сценічний простір і заповнювати сцену і вглиб, і вгору. Хіба що з освітленням не все добре — але то окрема тема.

Улюблених акторів (Руслан Вишнивецький, Євген Гамаюнов, Тетяна Проворова, Ружена Рубльова, Сергій Михайловський) у головних і другорядних ролях. Загалом, на сцену вийшов чи не весь акторський склад. А незрівнянна Олена Галл-Савальська, наша народна, як завжди «порвала» залу.

Невигадливу історію, яка поєднує цей музичний фейерверк — зі спробою самогубства, фінансовою аферою, коханням і навіть вкрапленням легкої еротики, мріями та, звичайно, хеппі-ендом.

Театру вдалось розрадити, повеселити глядача — але не тільки це. Режисерка Катерина Слажнєва впевнена, що мюзикл змусить кожного трошки задуматися і зробити висновок, що жити треба незважаючи ні на що!

Загалом, як замріяно казала Сеньйора у виконанні Олени Галл-Савальської, «дуже гарно».

P.S. Тим, хто чекає від новорічного мюзиклу не легкого для сприйняття театрального феєрверку, а глибокої філософської постановки з вирішенням глобальних питань, варто залишитися вдома.

${gallery:f2f05f1f31ccd596096002f797323855}