"Економічна вигода від розвитку сфери відкритих даних буде зростати" - Риженко

Державне агентство з питань електронного урядування засноване у жовтні 2014 року. У штаті — близько 60 фахівців, які постійно працюють над тим, аби вивести взаємодію органів влади та населення на безпаперовий рівень і мінімізувати корупцію у цих відносинах.

Про успіхи та проблеми в роботі голова агентства Олександр Риженко розповів в інтерв’ю Укрінформу.

- Олександре Володимировичу, уряд впроваджує цілеспрямовану політику відкриття важливих для суспільства наборів даних державних органів. Хто найчастіше користується цією інформацією?

- Так, уряд, органи державної влади, місцевого самоврядування методично відкривають інформацію. Ці дані публікуються на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, яким опікується наше Держагентство. Це великий масив інформації, який сам по собі не зрозумілий громадянам, бо радше призначений для машинної обробки. Проте, ця інформація стає основою для створення онлайн-проектів, якими залюбки користуються громадяни. Журналісти, бізнес, громадські активісти та стартапи беруть ці дані й застосовують у своїх проектах, наприклад, створюють мобільні додатки чи онлайн-сервіси.

Одним із таких сервісів є моніторинг реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів opendatabot.ua. Це дуже успішний проект, який влітку 2016 року став переможцем конкурсу EGAP Challenge. Дані він бере з державного порталу відкритих даних та надає користувачам інформацію за конкретним запитом про фізичних і юридичних осіб, про судові справи, про автомобілі та інше. Його функціонал росте по мірі збільшення наборів даних, що відкриває держава. Та, якщо opendatabot.ua – частково комерційний проект, то є чимало й абсолютно безкоштовних.

За останні півроку в Україні з’явилося одразу кілька додатків, створених на основі відкритих даних про реєстрацію авто. З їх допомогою кожен охочий за лічені секунди лише за номером транспортного засобу може дізнатися вичерпну інформацію про даний автомобіль: скільки було власників, чи переобладнувався на інший вид палива, рік випуску та багато іншого. Мова йде про авто, що проходили реєстрацію чи перереєстрацію у сервісних центрах МВС після 2013 року.

Минулого року також почав працювати дуже зручний сервіс , який є особливо корисним для малого і середнього бізнесу, що не може собі дозволити дороговартісних маркетингових досліджень. А ця безкоштовна програма надає їм можливість дослідити реальний стан українського авторинку та визначити тренди самостійно. Завдяки гнучким фільтрам по регіонах, маркам авто, типу пального, року випуску та інших параметрах.

То ж такі сервіси корисні як для громадян, які обирають собі автомобіль, так і для тих, хто працює на ринках купівлі-продажу авто. До речі, минулого року набори даних про первинну реєстрацію авто були найпопулярнішими, а за рік до цього більшим попитом користувався реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців. Він також відкритий, тож дані з нього також беруться для різних проектів.

- Скільки наборів даних оприлюднено у Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua? Чи може бути їх ще більше?

- Сфера відкритих даних з’явилася у 2015 році, а 1 січня 2016 року запустили портал відкритий даних, за який відповідає наше Держагентство е-урядування. Станом на сьогодні на порталі опубліковано 8 794 якісних наборів даних. Це значно більше, аніж органи влади зобов’язані публікувати. Наприклад, минулого року Міністерство фінансів за власною ініціативою відкрило дані 9 603 місцевих бюджетів. Тож тепер кожен громадянин може контролювати використання бюджетних коштів на рівні області та навіть села. Також контрольні держоргани відкрили дані про понад 143,4 тис. перевірок бізнесу, запланованих на 2019 рік. Відтак будь-який власник бізнесу може тепер дізнатися, коли перевірка постукає у двері його компанії. Безумовно, така ініціатива нами вітається.

Хоча кількість обов’язкових наборів також щороку зростає. Приміром, якщо спочатку органи влади повинні були публікувати 300 наборів даних, то минулого року ця цифра зросла до 600. А в квітні поточного року уряд ухвалив оновлену постанову про відкриті дані та зобов’язав публікувати вже 1000 обов’язкових до оприлюднення наборів даних.

Ще одним суттєвим кроком для розвитку цієї сфери в Україні стало унеможливлення з вересня минулого року публікації на держпорталі неякісних наборів даних, які неможливо надалі автоматизувати. Тобто жодних відсканованих документів, а лише машиночитабельні файли. За статистикою, найбільшим попитом користуються набори даних, що їх публікують Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції України, Державна судова адміністрація України, Центральна виборча комісія та Державна фіскальна служба.

Органи влади продовжують надавати нам додаткові набори, які в них є у формі відкритих даних. Упевнений, що їхня кількість постійно зростатиме, тож з’являтиметься усе більше онлайн-сервісів та стартапів, що не лише роблять життя українців більш комфортним та безпечним, а й позитивно впливають на економіку країни.

- Який економічний ефект дає відкриття даних в Україні?

- Сфера відкритих даних має певний економічний ефект. Як показали дослідження, у низці країн Європейського Союзу –  це мільярди доларів вливань в економіку. Ми зробили таку оцінку в Україні за допомогою Проекту USAID / UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”. Київська школа економіки взяла за основу міжнародну методологію і порахувала вплив відкритих даних на економіку України. За їхніми підрахунками, економічна вигода для нашої країни від розвитку сфери відкритих даних склала понад 700 млн дол. у 2017 році. За прогнозом дослідників, якщо відкриті дані будуть і надалі розвиватися такими темпами, ця цифра може зрости до 1,4 млрд дол. або 0,92% ВВП до 2025 року.

З кожним роком українські підприємства більш активно використовують можливості, які надають відкриті дані. Це дозволяє їм десь заощадити час, десь — гроші, десь — ще якимось чином полегшити життя. А загалом виходить так, що вони працюють, створюють продукт, сплачують податки — і це добре.

- Скільки електронних послуг доступно для громадян на Урядовому порталі? Які мають попит найбільше?

- Зараз на Урядовому порталі українцям доступна 121 державна послуга в електронному форматі. Тобто 24 години на добу, 7 днів на тиждень і без потреби фізично взаємодіяти з чиновниками, а отже без жодних черг і ходінь по кабінетам. Це послуги в сфері соціального захисту, охорони здоров’я та освіти, підприємництва, транспорту, фінансів та податків, будівництва та нерухомості, екології й інших. Загалом 9 розділів. Аби отримати значну більшість із цих послуг, громадянам необхідно мати засіб електронної ідентифікації. Це може бути цифровий підпис, MobileID або ж BankID.

За статистикою 2018 року, найбільше громадяни користувалися послугами по оформленню допомоги при народженні дитини, житлової субсидії, отриманню довідки про відсутність судимості та відсутність заборгованості. Серед представників бізнесу високий попит на е-послуги – у сфері держреєстрації бізнесу, початку і прийняття будівництва в експлуатацію, отримання витягу із системи електронного адміністрування ПДВ. Люди також звертаються за отриманням витягу про земельну ділянку, власника землі та перевірки документі на дійсність.

- Агентство долучилося до популяризації електронного підпису та технологій MobileID та BankID. Водночас, деякі експерти бачать у цьому небезпеку, попереджають про зловмисників. Чи дійсно є ризики?

- Без електронної ідентифікації людина не може отримати електронні послуги та доступ до більшості електронних сервісів. Це відбувається тільки через процес ідентифікації. Найпростіший рівень — це такий, де потрібен логін, пароль, телефон. Є ресурси, для яких такої інформації достатньо, аби надати доступ до даних.

Наступний рівень – це BankID. Якщо у людини є картка, наприклад, у ПриватБанку, Укрсиббанку чи Ощадбанку, вона використовує свій телефон, зареєстрований у фінансовій установі. Система автоматично звертається туди, запитуючи, чи дійсно власник певного номера телефону є саме той громадянин. А далі – треба ввести свій пін-код або пароль, що відомий тільки банку, а банк підтвердить ідентифікацію. Таким чином людина може отримувати більш складні послуги, наприклад, витяг із реєстру нерухомості, витяг із державного земельного кадастру. Надіслати онлайн якісь документи для оформлення, наприклад, субсидії чи ще чогось.

Наступним, більш складним рівнем ідентифікації, є цифровий підпис. За допомогою цього методу можна ідентифікуватися чи зробити юридично значимий підпис документу, наприклад, онлайн-заяви на призначення субсидії або оформлення допомоги при народженні дитини. Це дозволяє громадянину ідентифікуватися без відвідування державних органів. Людина може цифровий підпис отримати на флешці, на диску, але це незахищені носії, з них можна скопіювати, дізнатися пін-код і вчинити якісь незаконні дії. Якщо ж цифровий підпис – на спеціальному захищеному носії, то це убезпечує його від крадіжки, адже немає можливості зробити копію.

Наприклад, MobileID. Це також використання цифрового підпису, але на захищеному носієві, яким є спеціальна sim-карта до вашого телефону. Тобто, йдеться про додатковий захист.

З 2020 року, як того вимагає закон, усі повинні використовувати цифровий підпис на захищеному носієві. До речі, нотаріуси, державні реєстратори, державні адміністратори, тобто, всі ті, хто вчиняє правочини, вже обов’язково використовують захищений носій для своїх цифрових підписів. Це зумовлено великою кількістю спекуляцій та махінацій у минулому, що призвели до незаконного позбавлення людей майна. Притягнути реєстратора до відповідальності було вкрай важко, бо довести, що він добровільно передав свій цифровий підпис стороннім особам, чи його в нього вкрали, бо він був записаний на незахищеному носії, наприклад флешці, – було практично неможливо.

- За вашими спостереженнями, наскільки люди готові користуватися е-послугами? Адже є чимало тих, хто за старою звичкою краще вистоїть велику чергу аби отримати папірець.

- Довгий час так і було, але таких людей стає все менше. Лише за 2018 рік кількість користувачів електронних послуг зросла втричі. Популяризація електронних сервісів украй важлива і роль медіа тут – одна з головних. Необхідно постійно пояснювати людям, наскільки зручно та корисно отримувати державні послуги онлайн, а не витрачати час на оббивання порогів чиновницьких кабінетів. Чим вищим буде запит населення на якісні е-послуги, тим швидшими темпами розвиватиметься електронне урядування в Україні. Ще три роки тому в нас майже не було електронних сервісів, а сьогодні їх 121, з яких лише десятьма найбільш популярними скористалися понад 10,2 млн українців.

У 2015 році сфера відкритих даних тільки зароджувалася. Ми навіть мріяти не могли про відкриття такої інформації, як дані про кінцевих власників українських підприємств, чи дані про реєстрацію авто, чи ліцензії перевізників. А сьогодні вже кожен охочий зі свого смартфона може вмить перевірити – має ця маршрутка чинний дозвіл на пасажирські перевезення, чи ні. Хай там як, але прогрес очевидний.

Тут більше питання зміни ментальності. Усе й одразу не відбувається. Навіть, якщо послуга переводиться в електронний вигляд, її все одно можна отримати традиційним методом. Практично у всіх європейських країнах послуги надаються і в електронному, й у традиційному вигляді. І у нас такий вибір є та завжди буде. Переведення послуги в електронний вигляд скорочує процес її надання, у тому числі традиційним методом. Тобто, послуга стає доступною в різних ЦНАПах, не обов’язково йти у якийсь один. Процес змін відбувається постійно. Є приклади, коли ми вже удосконалюємо не офлайн, а онлайн-послуги.

- Агентство працює над побудовою системи “Трембіта”. Наскільки це вдається і якого ефекту слід очікувати?

- Відкриті дані та електронні послуги є публічними проектами, до яких громадяни мають доступ, а “Трембіта” – виключно для органів державної влади та місцевого самоврядування. Це система електронної взаємодії різних реєстрів та баз даних держави, що дозволяє забезпечити швидкий і ефективний обмін даними. Вона не для широкого загалу, й має високий рівень захисту.

Система потрібна для того, щоб надавати якісні послуги – і не обов’язково електронні, а в тому числі, коли людина приходить в ЦНАП. Коли “Трембіта” буде широко впроваджена, громадянам більше не доведеться надавати представнику влади якісь додаткові довідки. Тому що орган, який надає послугу, зможе сам оперативно отримати інформацію, яку він раніше вимагав від людей на папірцях. Крім того, система має інше призначення — підвищення технічної ефективності самих органів влади, адже для виконання владних повноважень потрібна інформація з різних установ. Якщо органи влади будуть ефективно працювати в цій системі, вони отримуватимуть інформацію автоматично за запитом. Тобто потреба надсилати запити паперовими листами просто відпаде. А це значна економія державних коштів на закупівлі паперу, фарби для принтерів, конвертів. На оплату поштових послуг, вже не говорячи про колосальну економію сотень тисяч годин, які на все це витрачають працівники органів влади щороку. І можна буде забути про гаяння тижнів і місяців на очікування офіційних відповідей. Усе має відбуватися онлайн.

- Ми говоримо про розробку агентства чи адаптовану систему?

- Був проведений міжнародний тендер. Перемогла естонська компанія, тому основу системи “Трембіта” становить удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD. Ми адаптували її до українських умов. Система з високим рівнем безпеки вже пройшла перевірку та передана Державному агентству з питань електронного урядування для впровадження. Над чим ми зараз активно працюємо.

- Скільки часу необхідно для її остаточного впровадження?

- Практично щотижня Агентство укладає необхідні угоди на підключення реєстрів із відповідними міністерствами, відомствами та іншими органами влади. Станом на сьогодні угоди укладено з Міністерством фінансів, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом, Державною фіскальною службою та багатьма іншими. Наша мета до кінця цього року підключити 20 ключових реєстрів. Їх взаємодія дасть найбільший ефект і дозволить не лише спростити послуги, а й також повністю автоматизувати деякі з них.

- Перехід до е-послуг передбачає наявність інтернету. В Україні спостерігається проникнення понад 60%. Чи не замалий цей показник для успішності?

- Це той фактор, який стримує нас. Особливо в сільській місцевості, бо цифровий розрив між містом і селом, як правило, є великим. Практично всі міста обласного значення, районні центри, села неподалік райцентрів чи обласних міст мають хороший доступ до мережі за невелику плату. Та є багато населених пунктів із великими проблемами щодо доступу до мережі, в тому числі – через мобільні телефони. Це – незважаючи на те, що у нас уже 4G використовується. У сільській місцевості доступна оптика, але ця сфера постійно змінюється. Я розраховую на те, що відсоток покриття інтернетом буде постійно зростати. І може вже за 3-5 років воно буде максимальним.

- Уряд затвердив план розвитку цифрової економіки 2020 року. Як будете втілювати її в життя?

- Концепція цифрової економіки та план дій до неї достатньо загальний. Він вимагає конкретних кроків. Наприклад, впровадження того самого широкомасштабного доступу до інтернету в селах. Це розробка плану дій, заходів. Це, наприклад, фондування і збільшення кількості стартапів та багато іншого. По суті, основне завдання цього плану – стимулювати розвиток різних сфер, що сприятимуть розвитку цифрової економіки.

- Які завдання стоять перед агентом на 2019 рік?

- Основне завдання — це розвиток електронних сервісів. У нас був чіткий план – впровадити 100 е-послуг до кінця 2018 року, і він виконаний. На початку цього року ми затвердили новий план з розвитку е-сервісів у рамках концепції розвитку електронних послуг на ці 2 роки. Цьогоріч плануємо збільшити кількість електронних послуг, щонайменше, на 50. Перелік усіх послуг, які вже надаються, можна побачити на порталі Кабінету міністрів.

Наступний напрям стосується відкритих даних. Уже прийнято постанову, якою кількість обов’язкових наборів даних для публікації збільшено до 1000, а також вдосконалюється порядок їх публікації. Таким чином їх використання стане ще простішим та ефективнішим.

Якщо говорити про розвиток електронної ідентифікації, то вже впроваджено відповідну систему. Вона дозволяє простіше підключати державні й портали місцевого самоврядування з різними сервісами до електронної ідентифікації. Та дає громадянам один інтерфейс. Нещодавно підключили Харків з його електронними сервісами.

Також упродовж року будемо активно впроваджувати “Трембіту” та міжвідомчий документообіг. Всі органи державної влади будуть об’єднані в одну мережу, в якій циркулюють електронні документи. Таким чином обіг 80% усіх документів відбувається в електронному вигляді. Вже зараз завдяки цій системі понад 5 тис. документів щодня надсилаються в електронному форматі. Це означає можливість більш швидкого прийняття рішень та забезпечення прозорого контролю їх виконання на усіх рівнях. Тож роботи чимало.