«Боротьба і Муки» - виставка до 80-річчя початку Другої світової

1 вересня - для нас цей день більше асоціюється зі святом знань, з початком навчального року, зі шкільною лінійкою. Але спитайте про 1 вересня у історика - і він найперше згадає про початок Другої світової.

Саме до цієї сумної дати і приурочена виставка «Боротьба і Муки. Польські громадяни під час II Світової війни», що відкрилася 30 серпня в Херсонському обласному художньому музеї ім. О.Шовкуненка.

І знов художній музей не захоплює мистецтвом, а нагадує про сумні сторінки історії: у квітні - фотопроект історико-освітній - «Катинь: Правда і Пам'ять», зараз - історико-художній, обидва відбулися за ініціативи Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі.

Директорка музею Аліна Доценко зовсім не боїться впускати до свого храму мистецтва Її Величність Історію, не «відхрещується» від проектів, не властивих художньому музею, «бо це було б неправильно, бо це наша громадянська позиція».

Ця експозиція знайомить нас із польським досвідом Другої світової війни, її трагічними сторінками... Тож на початку відкриття проекту не тільки гімни обох держав співали, а й  молилися - за померлих під час тієї війни, за тих, хто гине зараз на Сході, за всіх живих. Співали і молилися всі разом - виставка зібрала і простих людей: небайдужих і цікавих, і осіб офіційних - і мер, і губернатор не проігнорували подію.

«Як таке можливо, що на очах у всього світу сусід нападає на сусіда, щоб захопити його територію  лише через  хибні ідеї?» - ці слова з промови Консула, пана Анджея Шмідке, немов не про події 80-річної давнини, а про сьогодення, тому історичні паралелі були неминучими. Порадувала впевненість голови ОДА Юрія Гусєва, що «мир можливий тільки після перемоги, відновлення кордонів» - попри всю непередбачуваність нової влади це вселяє надію на те, що про капітуляцію «нагорі» не йдеться.

Заступниця директора музею Владислава Дяченко сподівається, що ця виставка у співпраці з  Генеральним Консульством Республіки Польща в Одесі не остання, хоча зізнається, що музейники більше прагнуть відкриття виставок художніх: «Але проєкти історико-художнього змісту теж цікаві, викликають резонанс і відгуки у наших відвідувачів і змушують аналізувати історичні події». І як приклад - спілкування з відвідувачем, який чи то виявив неточність, чи то знайомий з альтернативною трактовкою подій. Тобто, люди дійсно цікавляться, вивчають матеріали.

А от дехто був відверто розчарований, бо в експозиції ніде нема згадки про «визволення» Польщі Радянською Армією - а таки нема. Бо те, що радянська історія називала «визволенням», поляки вважають окупацією. Бо й так не всім відомо, що Друга світова розпочалася  не 22 червня 1941-го, а 1 вересня 1939 року. Ще менше людей знають про наступ Червоної Армії на Польщу 17 вересня 1939 року. І взагалі, про яке «визволення» може йтися, коли між нацистським і радянським режимами стоїть знак рівності? А ще поляки неодноразово наголошуть на тому, що, на відміну від німців, які попросили у світу пробачення за гітлерівські злочини, Радянський Союз своєї вини так і не визнав.

А ще пан Консул розповів, що цю виставку підготували працівники Гданського Музею Другої Світової Війни у співпраці зі спеціалістами Польського Інституту у Києві, оригінальна експозиція знаходиться саме у Гданську. Але показували її в усьому світі - в Парижі, в Нью-Йорку, в Берліні. Відкриється вона і в Києві. Радить ретельно ознайомитися з експонатами, уважно прочитати тексти, роздивитися фотографії, за потреби і до спеціальної літератури звернутися. А ще всіх цікавих запрошує до Гданська, у музей Другої світової війни.