Тіньові схеми, вивезення зерна та безробіття. Що відбувається з економікою окупованої Херсонщини?

Економіка на тимчасово окупованій Херсонщині стрімко перетворюється на інструмент війни, тіньових схем і системного виснаження ресурсів. 

Росія вивозить українське зерно, змінює правила для бізнесу на окупованій території та перебудовує буденне життя регіону під власні військові й фінансові потреби.

Про те, як працює економіка в умовах російської окупації, куди спрямовуються кошти, та як відбувається розкрадання українських ресурсів – в інтерв’ю “Вгору” розповів заступник постійної представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков.

Безробіття, міграція та борги: як Росія фінансує окуповану Херсонщину 

Економіка тимчасово окупованих територій України значною мірою залежить від фінансування з російського федерального бюджету. Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росія спрямовує дедалі більше ресурсів на війну, що призводить до скорочення фінансування цих територій. 

Окупаційна влада поступово перекладає фінансовий тягар на місцеві бюджети, каже заступник постійної представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков. Також він додає, що на тлі економічного спаду посилюється залучення населення, зокрема сільського, до різних форм заробітку: 

“Там немає роботи, тому люди змушені шукати підробітки. Залучають і населення сільської місцевості, адже раніше багато хто жив у кредит, а зараз розміри цих кредитів значно зростають. Тому Російська Федерація запровадила такий “бонус”: держава гасить за них кредит, але за умови підписання контракту”. 

Російські рублі. Фото: istockphoto

Крім того, планова мобілізація призводить до відтоку трудових ресурсів. На тимчасово окупованих територіях фіксується дефіцит працівників у критично важливих сферах: громадському транспорті, медицині та комунальних службах.

Водночас є частковий відтік родин представників окупаційної влади. За словами Дениса Чистікова, зокрема, вони виїжджають із Генічеська та Скадовська. Така тенденція пов’язана з посиленням ударів Збройних сил України по військових об’єктах, що створює атмосферу нестабільності та впливає на рішення окупаційних чиновників вивозити свої родини.

Пропаганда, вибори та показові ремонти: куди йдуть російські кошти? 

Окупаційна влада спрямовує кошти насамперед на створення зовнішньої “картинки” напередодні незаконних виборів 2026 року. Йдеться про показові, здебільшого косметичні зміни: відкриття центрів адміністративних послуг, ремонти шкіл, дитячих садків і будинків культури. Останні, зокрема, використовуються як майданчики для пропаганди та залучення місцевого населення до інформаційного впливу.

Колаборант Володимир Сальдо на відкритті поліклініки у Генічеську. Фото: окупаційні ЗМІ

Водночас реальної системної підтримки населення фактично немає. На лівобережжі Херсонщини допомога зосереджена в кількох містах – Генічеську, Скадовську та частково Чаплинці, каже Денис Чистіков. 

“Усі інші населені пункти – а це понад 70% території – фактично непридатні для цивілізованого проживання. Ми взагалі не говоримо про Олешки та Голу Пристань, а також населені пункти вздовж Дніпра, де спостерігається гуманітарна катастрофа”, – додає експерт. 

Тимчасово окуповані Олешки на лівобережжі Херсонщини. Фото із соцмереж

Окремий напрям витрат – будівництво житла в тимчасово окупованих Генічеську та Скадовську. Однак ці проєкти реалізують переважно компанії, пов’язані з російською владою. Фактично йдеться не про розвиток територій, а про освоєння бюджетних коштів. 

Витіснення бізнесу, мобілізація та економічне виснаження регіону

На тимчасово окупованих територіях тиск на бізнес і населення є системним і цілеспрямованим. У Криму після 2014 року цей процес відбувався поступово, із певним перехідним періодом. А на окупованій частині Херсонщини все пройшло значно швидше та жорсткіше.

“Окупаційна влада проводила ранжування прибуткового бізнесу, після чого його фактично відбирали. Відомі випадки захоплення, зокрема сільськогосподарського бізнесу. Великі земельні ділянки переписували на російських підприємців або викуповували за заниженою вартістю”, – розповідає заступник постійної представниці Президента України в АР Крим. 

Фермери на тимчасово окупованій Херсонщині. Фото з окупаційних ЗМІ

Нині значна частина бізнесу перебуває у занедбаному стані. Окупаційна влада не інвестує у розвиток, а натомість намагається максимально використати наявні ресурси, фактично вичерпуючи економічний потенціал регіону без довгострокових вкладень.

Як окупанти викрадають українське зерно і куди його вивозять 

На тимчасово окупованих територіях фіксується системне вивезення зерна, зокрема через закриті порти Криму. Окрему роль відіграє і порт Бердянська, який також залучений до цих схем, каже Денис Чистіков. 

За даними служби зовнішньої розвідки України, протягом 2025 року РФ вивезла понад 2 мільйони тонн зернових культур, вирощених на окупованих українських територіях. Основні країни експорту – Сирія, Єгипет, Туреччина та Ліван.

На лівобережжі Херсонщини колаборант Володимир Сальдо організував примусове вилучення зерна та аграрного майна у фермерів. Загальна вартість викраденого становить понад 5,3 мільярда гривень. Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо цього. У справі вже дев’ять учасників схеми постали перед законом. Наступним кроком може стати розгляд у Міжнародному кримінальному суді.

Зерно, яке вирощують на лівобережжі Херсонщини. Фото: окупаційні ЗМІ

Водночас Україна посилює дипломатичну роботу, зокрема з країнами Близького Сходу та Перської затоки, щоб обмежити ринки збуту такого зерна. Президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі заявив, що Єгипет більше не прийматиме експортоване Росією зерно з тимчасово окупованих територій України.

“Дослідники, які вивчають питання викрадення зерна, зазначають, що це зерно було доставлене до одного з портів в Ізраїлі. Водночас його подальша доля наразі невідома, однак судно зайшло саме в порт цієї країни”, – зазначає Денис Чистіков. 

Після ураження останніх поромів на Керченській переправі ускладнилося постачання пального як до Криму, так і на окуповані території півдня України. Наразі основними маршрутами залишаються сухопутний коридор та залізниця. 

У ніч із 13 на 14 березня 2026 року спецпризначенці ГУР МО України уразили два військові судна держави-агресора РФ – “Славянин” і “Авангард”. Фото: ГУР

Однак вони є небезпечними для окупаційної влади через близькість до лінії фронту і регулярні удари Збройних сил України. Це зменшує кількість перевізників, готових працювати на цих напрямках.