Темпи, ризики, не отримані кошти. Як розміновують поля Херсонщини

Херсонські фермери порівняно з 2022-2023 роками тепер удесятеро рідше підриваються на мінах. Це стверджує підприємець і голова асоціації фермерів Херсонщини Олександр Гордієнко. Зросла кількість залучених операторів, використовується новітня техніка – завдяки цьому розмінування за останній рік суттєво прискорилося. А компенсацію за звільнення територій від мін збільшили до стовідсоткової. 
Журналісти “Вгору” спробували проаналізувати, як такі зрушення вплинули на роботу херсонських аграріїв, і дізнатися, чи перестали люди ризикувати життям.

Сапери працюють швидше

За даними херсонського підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кількість саперів у 2024 році зросла у 9 разів, використовується нове обладнання, зокрема, й машини механізованого розмінування. Впливають на темпи робіт і нові навчальні програми для саперів. Вони навчаються у Вінниці – на базі Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та в Інституті наукових досліджень з цивільного захисту.

Сапери сьогодні використовують дрони та роботизовані системи. Це  суттєво підвищує ефективність очищення полів  Херсонщині. Дрони працюють у складних умовах, створюючи 3D-моделі місцевості та виявляючи вибухонебезпечні предмети, а роботи здатні працювати в будь-яку погоду та навіть уночі.

Допомогу в закупівлі сучасних технологій надають уряди Канади, Кореї, Японії, Швейцарії та Франції. Крім того, розмінування фінансують міжнародні організації, зокрема Програма розвитку ООН (ПРООН) та Фонд Говарда Баффета. Проте для широкого використання сучасної техніки наразі бракує фінансування, а обладнання має певні технічні обмеження. Серед  факторів, які впливають на темпи розмінування, – складний ландшафт (пісок, болота, рослинність), а також ворожі обстріли.  

І все ж таки на 17 лютого розміновано 80% сільгоспземель правобережжя Херсонщини – 403 тисячі гектарів.

Сучасне оснащення підрозділів ДСНС. Прилад, який сапери називають трактором. Може транспортувати вибухівку до місця утилізації небезпечних знахідок та багато іншого.
Фото Олександра Андрющенка/"вгору"

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам розповідати більше важливих історій про херсонців та Херсонщину.

Компенсації за розмінування  домогтися непросто

З вересня 2024 року в Україні працює програма компенсації фермерам вартості розмінування земель сільськогосподарського призначення. Розмір її збільшили до 100%. А фермери, чиї поля вже звільнені від вибухівки, за цією програмою можуть отримати відшкодування 80% витрат, якщо підтвердять їх документами. 

Але не все так просто. За словами Дмитра Юнусова, від фермерів Херсонської області за програмою компенсацій до центру гуманітарного розмінування надійшло вісім заявок. І за чотирма через невідповідність якихось даних  фермерам відмовили. Чотири інших заявки взяли у роботу. Загальна площа полів, за очищення яких мають виплатити відшкодування, невелика – усього 430 гектарів. 

Також від Дмитра Юнусова журналісти дізналися, що два херсонських господарства,  розміновувавши свої поля з операторами приватного підприємства “Укроборонсервіс” у 2023 році, торік подали заявку на компенсацію, але грошей досі не отримали. 

В одному випадку причиною відмови став податковий борг, в іншому – відмови немає, але господарство досі не отримало підтвердження, що земельна ділянка повністю розмінована. 

Очільник цього господарства Сергій Косюк каже:

"Розмінували тоді 1470 гектарів. Я заплатив, всі документи на руки отримав. Але дані не внесли в центр протимінної діяльності, бо ділянка не була проінспектована."

Наразі він постійно нагадує про себе, але й по сьогодні інспектори до його ділянки так і не дісталися.

У господарстві Сергія Косюка СТОВ “1 травня” усього 3000 га полів, решту  земель очищали оператори гуманітарного розмінування. Фермер каже: вже двічі збирав урожай. Цьогоріч  висіяли зернові озимі культури, пшеницю, ячмінь, і озимий горох. Попри брак вологи, стан посів на сьогодні нормальний. 

"Усе підживлено, усе доглянуто. Весною  досіяли ще трошки гороху та ярого ячменю. І починаємо вже роботи з захисту рослин від шкідників. Обробляємо поля пестицидами, гербіцидами, – каже Сергій."

Він все ж таки має надію до кінця місяця отримати акти інспектування й нарешті податися на компенсацію. І сподівається зібрати перший пристойний урожай з усієї площі землі.

Сапер ДСНС готується до підриву знайдених боєприпасів
Фото Олександра Андрющенка/"Вгору"

Дехто ризикує життям, але нещасних випадків поменшало

Попри наявність державної програми компенсацій і прискорення гуманітарного розмінування, деякі фермери на Херсонщині продовжують самостійно обробляти заміновані поля, без попереднього обстеження саперами. Така самодіяльність призводить до трагічних наслідків. За інформацією, що надав журналістам “Вгору” начальник  управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков, з початку повномасштабного вторгнення Росії, а саме з 24 лютого 2022 року по 16 лютого 2025 року 55 фермерів постраждали від мін та інших небезпечних предметів, 14 з них загинули, серед поранених була одна дитина.

Майже такі ж дані озвучив в ефірі Вгору директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОВА Дмитро Юнусов. Однак він розповів і про позитивні тенденції: кількість нещасних випадків на полях зменшується, з листопада минулого року зафіксовано лише 6 поранених, загиблих не було.

Пришвидшення темпів розмінування та зменшення кількості нещасних випадків, спричинених вибухонебезпечними предметами, підтверджує й Олександр Гордієнко – підприємець і очільник Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини.

"Все розміновується дуже швидко. Кількість підривів на мінах зменшилася в 10 разів. Раніше, з 2022 по 2023 рік, траплялося по два нещасних випадки на тиждень, – каже Олександр."

Небезпечні знахідки 
Фото Олександра Андрющенка/"Вгору"

На питання журналістів “Вгору”, чи багато фермерів досі чекають на гуманітарне розмінування, він відповів: більшість господарств вже впоралися з розмінуванням.
Але засвідчив: близько половини фермерів звільнили свої землі від мін самостійно.