Херсон під обстрілами - місто, де не зупиняється життя
У Херсоні надворі здебільшого пустельно. Сірі стіни будинків подекуди зберігають сліди після обстрілів. Вхід до укриття майже непомітний - звичайні двері, за якими кілька прольотів сходів униз. Але варто спуститися - і простір змінюється.
У підвалі людно: на лавках сидять батьки, які чекають дітей із занять, у коридорах чути розмови та сміх. На підлозі розкладені яскраві килимки, а стіни вкриті картинами - їх залишають маленькі й дорослі учасники творчих гуртків. Тут, між бетонними стінами, проходять тренування, уроки англійської та заняття з робототехніки.
Після деокупації Херсона частина міського життя спустилася під землю. Під постійними обстрілами та загрозою атак російських дронів місто вчиться зберігати звичне повсякдення - діти приходять на заняття, волонтери доставляють допомогу, підприємці відкривають кав’ярні, актори грають вистави в укриттях.