У селі Надеждівка на Херсонщині український прапор майорів навіть після окупації. Його старосту, Олександра Івченка, викрадали та катували окупанти. Після лікування він повернувся до своїх обов'язків. Про те, як село пережило окупацію та з якими труднощами довелось стикнутись, він розповів в інтерв'ю Медіаплатформі "Вгору". Над відео працювали Тетяна Набатова та Ліза Жарких.

Херсонську державну морську академію проректор із навчально-виховної роботи Олександр Шумей називає однією з візитівок міста. В інтерв’ю Медіаплатформі «Вгору» він розповів про те, як росіяни захоплювали приміщення навчального закладу, чи були зрадники серед його колег та яке майбутнє чекає на академію. Окупація, зрадники, релокація з Херсона. Олександр Шумей про майбутнє та сьогодення морської академії. Над відео працювали Тетяна Набатова та Ліза Жарких.

Фрунзе, Володимиро-Іллінка, Цюрупинськ, Птахівка! Такі назви росіяни зараз намагаються повернути населеним пунктам окупованої Херсонщини. Окупантам не достатньо лише захопити нашу територію, тепер вони почали безглуздо повертати назви «вєлікого совєтского прошлого». І нині наша область живе наче у двох світах – на правобережжі декомунізують назви населених пунктів та вулиць, а на лівобережжі навпаки – комунізують.

Політолог та голова Комітету виборців України у Херсонській області Дементій Білий каже, що те дійство, яке росіяни влаштували на окупованій частині Херсонщини не можна називати виборами.

Коли ж відзначати день нашого міста? Погодьтесь, із цією датою в нас завжди була  якась плутанина! Фортецю Херсон заснували в червні, а святкуємо у вересні! Чи, може, взагалі не ці дати треба брати до уваги? Адже до фортеці тут були укріплення Олександр-Шанець, козацькі зимівники та міфічні Біліковичі. А ще раніше ці землі освоювали різні кочові племена, стародавні греки та чимало різних народів. 

Ольга Шевченко вчителька з села Благодатного на Херсонщині. Під час окупації росіяни скинули снаряд на її будинок. Життя Ользі врятували її односельці, які відвезли жінку в лікарню. Історію своєї родини та порятунку вона розповідає у відео. 

Росіяни постійно зазіхають на український борщ. В липні 2022 року його внесли до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Тепер у будь-якому ресторані світу заборонено вказувати, що борщ – це російська або будь-яка інша національна страва, адже вона винятково українська!

Мікрорайон «Острів» повністю затопило після підриву росіянами Каховської ГЕС. Тут живуть люди, які відмовились евакуюватися. Про свої будні вони розповідають у відео.

Фермери Херсонщини працюють під обстрілами на замінованих полях, їм не вистачає техніки. Попри небезпеку для життя вони збирають врожай та намагаються відновлювати власні господарства.

Наприкінці 18 століття, коли була заснована фортеця Херсона, навколо якої почалося розростатися місто, почали з’являтися перші вулиці. Упродовж 19 – на початку 20 століття їхні назви постійно змінювалися. Але центральні вулиці переважно мали назви імперського характеру: Суворовська, Потьомкінська, Ганнібалівська, Воронцовська... Цю традицію – використовувати назви вулиць для політичних цілей – підхопили більшовики після 1919 року, коли остаточно захопили владу в нашому місті. З’явилися нові назви вулиць – Леніна, Совєтська, Свердлова, Рози Люксембург. Нині, коли будується нова Україна, царський та радянський наративи прибирають із топоніміки Херсона. Це викликало жваву дискусію серед жителів міста.