До складу Дарʼївської громади входить 15 сіл, 5 з яких розташовані на лінії вогню та зазнають щоденних російських обстрілів. У громаді майже не залишилося вцілілої соціальної інфраструктури. Попри це тут продовжують жити близько 4300 мешканців з 14 тисяч, які мешкали тут до повномасштабної війни.
Тому місцева влада змушена розвʼязувати базові питання: забезпечення електроенергією, звʼязком, водою та гуманітарною підтримкою. Як реагують на ці виклики в Дар’ївській громаді, розповів її очільник Анатолій Дідур у коментарі “Вгору”.
Джерело: Громада.інфо
Ситуація у Дар’ївській громаді складна, особливо в п’яти населених пунктах на березі Дніпра: Іванівка, Новотягинка, Токарівка, Понятівка та Микільське. Ці села практично повністю знищені, там відсутнє водо-, газо- й електропостачання.
Попри це в них ще проживають 380 людей. В Іванівці та Новотягинці – нікого. У Токарівці – 6 людей, у Понятівці – 35, решта – у Микільському.
До повномасштабної війни в цих пʼятьох селах проживало 5200 людей.
“Як тільки почалися потужні обстріли, то значна частина населення виїхала. Залишилися ті, до кого ми вже не можемо достукатися, ні вмовляннями, ні спробами переконати”, – каже Анатолій Дідур.
Ці п’ять населених пунктів обстрілюють щоденно, тому відновлення інфраструктури там поки неможливе, говорить начальник Дарʼївської СВА. Туди не можуть доїхати ані медики, ані пожежники, ані поліція. Гуманітарна допомога, хоча це й доволі складно, але доставляється.
Зруйнований російським обстрілом будинок у Дарʼївській громаді. Фото Анатолія Дідура
У селах громади, які трохи далі від фронту, триває активне відновлення пошкодженого майна. За словами Анатолія Дідура, у Дарʼївській громаді активно працюють із державною програмою «Є відновлення». Від початку подачі документів та до отримання коштів минає близько 10-15 діб.
Сертифікати на пошкоджене житло оформлюються довше, бо в багатьох людей відсутні документи. З їх відновленням у Дарʼївській громаді людям із вразливих категорій населення допомагає Норвезька рада у справах біженців.
Анатолій Дідур говорить, що в громаді пошкоджені майже всі об'єкти соціальної та технічної інфраструктури. Частково відновлені лише ті, які надають водозабезпечення. До прикладу, в Інгулецькому старостаті встановлена нова система водозабезпечення. Проблеми залишаються в Інгулівці, Чайкиному та в селі Дарʼївка. У планах – відновити таку інфраструктуру в Лиманецькому, Федорівському та Ульʼянівському старостатах: за допомоги Херсонської ОВА уже розроблена відповідна проєктна документація.
“Вода подається, але за графіком, тому що є значні втрати води, які ми не можемо контролювати. Це зумовлено властивістю місцевого ґрунту: через тверду породу вода під час проривів не виходить на поверхню, а просочується вглиб”.
Очільник каже, що у всіх селах громади є вода за графіком, лише у прибережні її доставляють як гуманіатарну допомогу. Фото Анатолія Дідура
За словами начальника Дарʼївської СВА, у громаді працюють над плануванням проєктів із відновлення, до прикладу, навчальних закладів. Наразі в громаді проживає 630 дітей, багато з них навчаються в укриттях з вчителями. Попри складні умови, діти можуть брати участь у міжгромадських ініціативах та поїздках. Так, у червні 50 школярів із Дарʼївської громади вирушили в літній табір на Житомирщині, а 25 – відвідали Львівщину для оздоровлення та відпочинку.
Діти з Херсонщини, серед яких і з Дарʼвської громади, біля Оліївського ліцею на Житомирщині у червні 2025 року. Фото: Херсонська ОВА
Та наразі 80% людей, які проживають у громаді, це пенсіонери. Якщо до повномасштабної війни лише одна людина потребувала догляду вдома, то зараз кількість таких запитів суттєво зросла.
Для реагування на ці потреби у громаді створили комунальне некомерційне підприємство, яке вже опікується близько 50 людьми. Сільська рада допомагає облаштовувати житло для них, а значну підтримку надає Червоний Хрест. Зокрема, ця організація взяла під опіку 80 людей пенсійного віку з громади, більшість з яких мають інвалідність першої, другої або третьої групи.
Анатолій Дідур наголошує, що гуманітарна допомога надається всім без винятку. У кожному старостаті діє гуманітарний штаб, мешканці добре обізнані з порядком і графіком видачі допомоги. Для тих, хто потребує індивідуальної підтримки чи догляду, працює гаряча лінія сільської ради 0552 70 20 61. На ній запущено чат-бот, через який кожна людина у робочий час може оперативно зв’язатися з відповідним спеціалістом: ЦНАПом, соціальним відділом, секретаріатом, земельним відділом чи відділом архітектури й містобудування, залежно від характеру звернення.
Над матеріалом також працювали Оксана Сидорович, Вікторія Трохимчук.